Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ТЕМА 3.ПОНЯТТЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА КОНЦЕНТРАЦІЄЮ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

 

Поняття концентрації суб'єктів господарювання.

Правове регулювання контролю за концентрацією в конкуренції. Учасники концентрації.

Критерії концентрації, обов'язкові для отримання дозволу Анти­монопольного комітету України.

Порядок отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господа­рювання.

 

Перед вивченням даної теми студентам необхідно звернути увагу на те, що концентрація не є порушенням антимонопольно-конкурентного законодавства України, а державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання розглядається як превентивна міра монополізації товар­них ринків, здійснення порушень антимонопольно-конкурентного зако­нодавства суб'єктами, що володіють значною ринковою владою, та на­цілена на підтримку і захист конкуренції, прав споживачів. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону "Про захист економічної конкуренції" державний конт­роль за концентрацією суб'єктів господарювання здійснюють органи Ан­тимонопольного комітету України.

Антимонопольно-конкурентне законодавство України не містить визначення поняття "концентрація суб'єктів господарювання". У ч. 2 ст. 22 Закону "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 р. і Поло­женні про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету Украї­ни про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів госпо­дарювання (Положення про концентрацію), затвердженому розпоряд­женням Антимонопольного комітету України від 19.02.2002 р. № 33-р, перелічуються ті дії суб'єкта (ів) господарювання, що підпадають під це поняття: 1) злиття суб'єктів господарювання або приєднання одного суб'єкта господарювання до іншого; 2) набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб'єктами господарювання над одним або кількома суб'єктами господарювання чи частинами суб'єктів господарювання; 3) створення суб'єкта господарюванню дво­ма і більше суб'єктами господарювання, який протягом тривалого пері­оду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьо­му таке створення не призводить до координації конкурентної поведін­ки між суб'єктами господарювання, що створили цей суб'єкт господа­рювання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання; 4) безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що за­безпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у ви­щому органі управління відповідного суб'єкта господарювання.

Студентам необхідно знати, що учасники концентрації суб'єктів гос­подарювання визначені в законодавстві. Відповідно до ст. 24 Закону Ук­раїни "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 р. учасниками концентрації визнаються:

- суб'єкти господарювання, стосовно яких здійснюється або має здійснитися злиття, приєднання;

- суб'єкти господарювання, які набувають або мають намір набути контроль над суб'єктом господарювання, та суб'єкти господарювання, щодо яких набувається або має набутися контроль;

- суб'єкти господарювання, активи (майно), частки (акції, паї) яких набуваються у власність, одержуються в управління (користування), оренду, лізинг, концесію або мають набутися, та їх покупці (одержувачі), набувачі;

- суб'єкти господарювання, що є або мають намір стати засновника­ми (учасниками) новостворюваного суб'єкта господарювання. У разі коли одним із засновників є орган виконавчої влади, орган місцевого самовря­дування, орган адміністративно-господарського управління та контролю, учасником концентрації вважається також суб'єкт господарювання, ак­тиви (майно), частки (акції, паї) якого вносяться до статутного фонду но­востворюваного суб'єкта господарювання;

- фізичні та юридичні особи, пов'язані з учасниками концентрації, зазначеними в абзацах другому - п'ятому цієї статті, відносинами контро­лю, що дає підстави визнати відповідну групу осіб згідно із статтею 1 цьо­го Закону єдиним суб'єктом господарювання.

Особливу увагу необхідно звернути на те, що державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання встановлений у формі обо­в'язкового отримання учасниками такої концентрації дозволу на її здійснення. Законодавець чітко визначає ті критерії, за наявності яких дана процедура є обов'язковою. Так у ст. 24 зазначеного вище Закону встановлений ряд граничних показників, перевищення яких вимагає по­переднього дозволу Антимонопольного комітету України чи адмініст­ративної колегії Антимонопольного комітету України на здійснення кон­центрації. Так, якщо сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалі­зації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контро­лю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 12 мільйонам євро, визначену за офіційним валют­ним курсом, встановленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому: вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів, у тому числі за кордоном, не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, виз­начену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року у кожного, та вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні хоча б одного учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищу суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року і у випадках, пе­редбачених ч. 2 ст. 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, незалежно від сукупної вартості активів або сукупного обсягу реалізації товарів учасників концентрації, коли частка на певному рин­ку товару будь-якого учасника концентрації або сукупна частка учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує 35 відсотків, та концентрація відбувається на цьому чи суміжному з ним ринку това­ру, то дії, що є концентрацією цих суб'єктів господарюванні, вимагають обов'язкового дозволу. Більш того, учасники концентрації зобов'язані утримуватися від дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції та неможливості відновлення початкового стану. Порядок розрахунку даних граничних показників встановлюється Антимонопольним комі­тетом України, з врахуванням ч. ч. 2-4 ст. 24 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

У результаті необхідно відзначити, що Антимонопольний комітет України чи адміністративна колегія Антимонопольного комітету України надають дозвіл на концентрацію у разі, якщо вона не призводить до мо­нополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині.

Концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимо­нопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необ­хідна, відповідно до п. 12 ст. 50 Закону визнається порушенням законодав­ства про захист економічної конкуренції, і тягне за собою відповідальність, встановлену законодавством (див. також главу 28 ГК України).

Слід також мати на увазі, що Кабінет Міністрів України може дозво­лити концентрацію, на здійснення якої Антимонопольний комітет Украї­ни не надав дозволу як на таку, що не відповідає умовам, визначеним в законодавстві. Кабінет Міністрів України може дати дозвіл на концентра­цію, якщо позитивний ефект для суспільних інтересів зазначеної концент­рації переважає негативні наслідки обмеження конкуренції. Кабінет Міністрів України не вправі дати дозвіл, якщо обмеження конкуренції, зумовлені концентрацією, не є необхідними для досягнення мети концент­рації або становлять загрозу системі ринкової економіки. Процедура уз­годження з урядом дій суб'єктів господарювання визначена постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання" від 28.02.2002 р. N9 219. Процедура контролю за вико­нанням даного дозволу передбачена розпорядженням Антимонопольно­го комітету України "Про затвердження Порядку здійснення контролю за виконанням рішення Кабінету Міністрів України про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання" від 29.08.2003 р. № 328-р.

Таким чином процедура отримання суб'єктами господарювання доз­волу на концентрацію встановлена як на рівні законодавчого акту, так і підзаконними документами; представлена формі заяви; і може мати як загальний характер (вимоги встановлені в законодавстві в загаль­ному вигляді для всіх потенційних учасників концентрації), так і індиві­дуальний (додаткова можливість отримання дозволу Уряду).




Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 93 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | <== 11 ==> | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав