Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ТЕМА 6. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ] ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

Читайте также:
  1. Вибір теми, етапи виконання та порядок захисту курсової роботи
  2. Види конкуренції
  3. Визначено, що на соціальний захист сільського населення впливають заходи прямого та опосередкованого впливу.
  4. Визначте напрям розвитку законодавства про державний контроль у сфері виконавчої влади
  5. Визначте напрямки розвитку законодавства по оновленню змісту адміністративно-правового статусу громадян
  6. Визначте напрямок розвитку законодавства про органи виконавчої влади
  7. Відповідальність
  8. Відповідальність аудиторів та аудиторських фірм.
  9. Відповідальність в формі відшкодування збитків
  10. Відповідальність в формі обмеження правоздатності

Підстави і види юридичної відповідальності у сфері захисту економічної конкуренції і протидії монополізації товарних ринків.

Цивільно-правова відповідальність за порушення законодавстві про захист економічної конкуренції.

Господарсько-правова відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.

Адміністративна відповідальність фізичних осіб.

Кримінально-правова відповідальність у сфері захисту економічної конкуренції.

 

Перед вивченням студентами даної теми необхідно знати, що юридична відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, зокрема за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, будується за загальними правилами юридичної відповідальності згідно теорії держави і права. Тому необхідно виділяти такі питання юридичної відповідальності у сфері конкуренції як її підстави, зокрема правопорушення і його склад, цілі, функції, види, санкції, також безпосередньо законодавство, яке і відображає положення юридичної відповідальності.

Фактичною підставою юридичної відповідальності у сфері захисту економічної конкуренції і протидії монополізації товарних ринків виступає порушення антимонопольно-конкурентного законодавства. Наприк­лад, Закон України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 р. в ст. 50 містить перелік порушень законодавства про захист економічної Конкуренції: 1) антиконкурентні узгоджені дії; 2) зловживання монополь­ним (домінуючим) становищем; 3) антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; 4) невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі; 5) здійснення учасниками узгоджених дій - суб'єкта­ми господарювання дій, заборонених згідно з частиною п'ятою статті 10 цього Закону; 6) делегування повноважень органів влади чи органів місце­вого самоврядування у випадках, заборонених згідно із статтею 16 цього закону; 7) вчинення дій, заборонених згідно із статтею 17 цього Закону; 8) обмежувальна та дискримінаційна діяльність, заборонена згідно із части­ною другою статті 18, статтями 19 і 20 цього Закону; 9) обмежувальна діяльність, заборонена згідно із частиною першою статті 18 цього Закону; 10) недотримання умов, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Закону; 11) порушення положень погоджених з органами Антимонопольного комітету України установчих документів суб'єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції; 12) концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна; 13) неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; 14) подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення нормативно-правовими актами строки; 15) подання недостовірної формації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню; 16) створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації; 17) надання рекомендацій суб'єктами господарювання, об'єднаннями, органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, що схиляють до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяють вчиненню таких порушень; 18) обмеження господарській діяльності суб'єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; 19) невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов'язань, якими було обумовлене рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію; 20) обмежувальна діяльність об'єднань, заборонена згідно зі статтею 21 цього Закону.

Студентам необхідно знати, що законодавець не дає єдиного перелік видів юридичної відповідальності за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства. Види можна встановити виходячи із загального аналізу законодавства України. Таким чином слід зазначити, що за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства встановлена цивільно-правова відповідальність, господарсько-правова відповідальність, адміністративна відповідальність, за окремі правопорушення у сфері конкурентного законодавства можливо застосування кримінально-правових санкцій тобто і вибірково кримінально-правова відповідальність.

Висновок про цивільно-правову відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції виходить з аналізу ст. 25 ГК України, ст.55 Закону "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001р., ст. ст. 20, 24 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.1996 р., ст. ст. 19,20 Закону "Про природні монополії від 20.04.2000 р., що передбачають відшкодування збитків (шкоди), заподіяної протиправною поведінкою особи. Так, відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування шкода є невід'ємною умовою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків. Під шкодою, в теорії цивільного права, розуміють применшення або втрату (загибель) певного особистого або майнового блага. Відшкодування шкоди, заподіяного порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, здійснюється за заявами зацікавлених осі в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, або збитки відшкодовуються порушником добровільно, без рішення суду. Це міра недоговірної відповідальності, тому її застосування повинне здійснювати за правилами гл. 82 ЦК України. За загальним правилом, розмір відшкодовуваних збитків повинен визначатися за правилами ст. 22 ЦК України. Але за окремі правопорушення законодавство про захист економічної конку­ренції передбачає збільшений, кратний розмір відшкодування шкоди. Так, відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України "Про захист економічної конку­ренції" від 11.01.2001 р. шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5,10,12,18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

Студентам необхідно знати, що господарсько-правова відпові­дальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства встановлена в гл. 28 ГК України, а в загальному вигляді у розділі п'ятому цього кодифікованого нормативно-правового акту. Серед господарсько-правових санкцій законодавець називає наступні: штраф (ст. 251 ГК); вилучення незаконно одержаного прибутку (доходу) (ст. 253 ГК); вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням 0І копій виробів іншого суб'єкта господарювання (ст. 254); спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей (ст. 256); примусовий поділ монопольних утворень (ч. 3-5 ст. 40 ГК України). Положення ГК України розвинені в поточному спеціальному законодавстві, в першу чергу, в Законі України "Про захист економічної конкуренції" під 11.01.2001 р. і в Законі України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.1996 р.

Необхідно звернути увагу що за зловживання монопольним становищем на ринку; неправомірні угоди між суб'єктами господарювання; дискримінацію суб'єктів господарювання; неподання чи несвоєчасного подання передбаченої законом інформації, або подання за відомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням; ухилення від виконання чи несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, а також громадян які зареєстровані як підприємці, несуть адміністративну відпові­дність згідно із законом, що визначено в ст. 252 ГК України. Окрім цього вчинення дій, визначених ГК України як недобросовісна конкуренція, громадянами-підприємцями, а також вчинення в інтересах третіх осіб зазначених дій громадянами, які не є підприємцями, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену законом.

Деталізовані положення щодо адміністративної відповідальності в поточному законодавстві: у ст. 54 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 р., в ст. 23 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 20.04.2000 р., в ст. 18 Закону України "Про природні монополії" від 20.04.2000 р. Безпосередньо адміністративно-правові санкції передбачені ст. ст. 164-3 і 166-1 - 166-4 КпАП України.

Студенти повинні знати, що Кримінальний кодекс України встановлює кримінальну відповідальність за наступні злочини у сфері захисту конкуренції: примушування до антиконкурентних узгоджених дій (ст. 228), незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару (ст. 229); незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю (ст. 231); розголошенні комерційної або банківської таємниці (ст. 232).

В кінці студентам необхідно звернути увагу, що в ст. 42 Закону "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 р. встановлений строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавстві про захист економічної конкуренції. Загальний строк давності складає п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Спеціальний (скорочений строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Встановлений даний термін щодо правопорушень, передбачених п. п. 13 - 16 статті 50 цього Закону: неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строку подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню; створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділенні у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації. Якщо минув строї давності притягнення до відповідальності, тоді суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.




Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 140 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | <== 13 ==> | 14 | 15 | 16 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав