Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Структура вищої освіти в Україні

Читайте также:
  1. CIVICS – міжнародне дослідження громадянської освіти
  2. I. СТРУКТУРА КУРСОВОЙ РАБОТЫ
  3. II. Структура
  4. II. Структура и функции управления общественными отношениями.
  5. II. Структура курсовой работы
  6. II. Структура реферата
  7. III. Структура выпускной квалификационной работы
  8. IX. Зарахування вступників на основі повної загальної середньої освіти, які досягли визначних успіхів у вивченні профільних предметів
  9. L Структура деятельности.
  10. Oslash;Олигополия – это рыночная структура, где оперируют:небольшое количество конкурирующих фирм

Гуманістична парадигма є підґрунтям розбудови сучасної системи вищої освіти України. Вища освіта є складовою частиною системи освіти, функціонування якої регулюється законами України “Про освіту” та “Про вищу освіту”.

Система вищої освіти – це сукупність вищих навчальних закладів освіти, які забезпечують фундаментальну наукову, професійну і практичну підготовку, здобуття випускниками освітньо-кваліфікаційних рівнів, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення кваліфікації. На сучасному етапі відповідно до рівня підготовки, матеріально-технічного забезпечення та наявності науково-педагогічних кадрів для визначення статусу ВНЗ установлено 4 рівні акредитації:

- Перший рівень – технікум, училище та інші навчальні заклади прирівняні до них;

- Другий рівень – коледж та інші, прирівняні до нього ВНЗ;

- Третій і четвертий рівні (залежно від результатів акредитації): університет, інститут, академія, консерваторія.

У середині 90-х років XX ст. було запроваджено ступеневу систему підготовки фахівців, яка полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти.

Освітньо-кваліфікаційний рівень “ молодший спеціаліст ” забезпечують ВНЗ I рівня акредитації.

Рівень “ бакалав р” (базову вищу освіту) забезпечують ВНЗ II рівня акредитації.

Освітньо-кваліфікаційний рівень “ спеціаліст ”, “ магістр ” (повна вища освіта) забезпечується ВНЗ III і IV рівнів акредитації.

ВНЗ вищого рівня акредитації можуть здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікайними рівнями, які забезпечують навчальні заклади нижчого рівня акредитації. Технікуми, училища, коледж можуть бути структурними елементами ВНЗ III – IV рівнів акредитації.

Закінчивши загальноосвітню школу, громадянин отримує “ атестат зрілості ”, що, як і після закінчення професійно-технічної школи (технікуму, училища та ін.) з отриманням диплому молодшого спеціаліста, надає йому право вступу до ВНЗ. На сьогодні структура вищої освіти передбачає 4-річну базову вищу освіту з отриманням сертифіката про базову вищу освіту і надання кваліфікації “ бакалавр ”. При подальшому навчанні можлива часткова зміна напряму навчання чи спеціальності на другому циклі терміном в 1 рік, навчальний план якого містить переважно спеціальні дисципліни. Випускнику має присвоюватися кваліфікація “спеціаліст”. Продовжити навчання в магістратурі (1; 1,5 – 2 роки) можуть кращі випускники-бакалаври та спеціалісти, які відбираються для навчання на сонові рейтингових показників та досягнень у науково-дослідній роботі. Успішне завершення навчання за магістерськими програмами та захист магістерської роботи дає право отримати диплом фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня “ магістр ”.

На сучасному етапі розвитку системи вищої освіти вищими рівнями підготовки фахівця-професіонала є аспірантура та докторантура. До аспірантури на конкурсній основі зараховують магістрів (в окремих випадках фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”) для проведення самостійних наукових досліджень, підготовки і захисту дисертаційної роботи. Студії аспірантів передбачають обов’язковий супровід зі сторони наукового керівника і складання кандидатських іспитів. Успішний захист дисертаційної роботи у Спеціалізованій вченій раді, які функціонують при провідних ВНЗ або в наукових установах Національної академії наук України чи галузевих академій, дає право на здобуття наукового ступеня “ кандидат наук ”. Кандилат наук має право продовжити навчання в докторантурі, захистити більшу за обсягом дисертацію у тій самій або іншій (зазвичай суміжній) галузі знань у Спеціалізованій вченій раді на здобуття наукового ступеня “доктор наук”. “ Доктор наук ” є найвищим рівнем наукової кваліфікації в Україні та дає широкі права на особисту автономію і зайняття вищих посад у науковій ієрархії. Присудження Спеціалізованими вченими радами наукових ступенів “кандидат наук” та “доктор наук” затверджується державним органом – Вищою атестаційною комісією (ВАК) України.

Відповідно до підписаних Україною Болонських угод у недалекому майбутньому планується перехід до наступних освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавр – магістр – доктор філософії (PhD). Тобто у вищій школі фактично запропоновано запровадити 3 взаємопов’язані наскрізні цикли підготовки фахівців. Перший – має зазвичай тривати 3 – 4 роки і завершуватися здобуттям академічного ступеня “ бакалавр ”. Навчання упродовж 2-го циклу може передбачати отримання через 1 – 2 роки ступеня магістра. За умови загальної тривалості навчання не менше 8 – 9 років і захисту дисертації може бути отриманий ступінь “ доктор наук ” (доктор філософії в певній галузі наукових знань).

До прикладу розглянемо систему кваліфікацій в США. Першим рівнем є бакалавр, підготовка якого найчастіше триває 4 роки (окрім медицини, права і деяких інших спеціальностей). Цей час поділяється на 2 половини. У 1-ій – викладаються загальні дисципліни, з яких менше 50% стосується майбутньої спеціалізації, у 2-гій половині – спеціалізованих предметів уже більша половина. Дипломи цього рівня (Bachelor’s Degree) за змістом – це переважно академічні кваліфікації і представлені дипломами бакалавра мистецтв або наук.

Програма другого рівня передбачає спеціалізацію у певні йгалузі та за 1 – 2 роки навчання має завершуватися присвоєнням диплома магістра (Master Degree). Вимоги для отримання цього диплома досить різноманітні: написання наукової роботи, складання іспиту з іноземної мови, засвідчення вміння користуватися комп’ютером та базами даних, складання заключних іспитів.

Третім рівнем є аспірантура (докторантура) і підготовка дисертації для отримання ступеня PhD-доктора філософії в певній науковій галузі. Навчання в аспірантурі має продовжуватися упродовж 3 – 5 років після отримання диплома магістра. Загальні та фахові іспити складаються зазвичай упродовж перших двох років докторських студій. Звання доктора філософії (PhD) є найвищим академічним званням у США.

Згідно вимог Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) теперішнього часу пропонується нова модель модернізації структури освіти в Україні.

При упровадженні пропонованої моделі необхідно досягти конкурентоспроможності бакалавра на ринку праці, як це має місце за кордоном. З цією метою необхідно сформувати громадську думку у кадрових агентств щодо достатньої компетентності бакалаврів, які мають достатній обсяг знань та умінь для виконання професійних обов’язків. Водночас слід урахувати, що існують галузі техніки, економіки та суспільної діяльності, в яких бакалавр не зможе знайти свого місця (наприклад, ядерна енергетика, філософія та ін.).

До магістерських студій можуть залучатися студенти, які отримали високий рівень підготовки у першому циклі і здатні навчатися за магістерськими програмами. Магістерські програми у майбутньому пропонується модифікувати. Так, сьогодні в українській вищій школі пропонується програма “Магістр наук” іі програма, яка орієнтована на практичну діяльність. На сьогодні обговорюються питання еволюції двох варіантів магістерських програм: магістра академічного і магістра професійного (наприклад, магістр наук та магістр інженерії для технічних спеціальностей). За деякими напрямками, максимально зберігаючи прогресивний національний досвід, необхідно визначитися із підготовкою фахівців за програмою інтегрованих магістрів (Integrated Magister’s Degree). Підготовка інтегрованого магістра має здійснюватись за окремими спеціальностями: педагогічна освіта, медицина, фармація, філософія, мистецтво, транспорт, національна безпека тощо.

В руслі вимого Болонського процесу дискутується проблема реформування 2 традиційних наукових ступенів (кандидат – доктор наук) в 1 (доктора PhD), яку слід розглядати під кутом сприйняття освітянським та науковим середовищем, ринком праці, соціального забезпечення та існуючих стереотипів.

 




Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | <== 27 ==> | 28 | 29 | 30 | 31 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав