Читайте также:
|
При виборі способів очищення і необхідних робочих органів виходять із загального завдання – забезпечити більш повне виділення домішок і малоцінного зерна з найменшими втратами основного продукту у відходи, домогтися максимальної продуктивності, виконати завдання шляхом однократного пропуску вихідної зернової суміші через одну або декілька зерноочисних машин, що доповнюють одна одну.
Очищення зерна і насіння можна проводити з використанням двох основних технологічних схем робочого процесу: послідовної (лінійної) і розгалуженої (фракційної). Можливо їхнє сполучення у вигляді комбінованої технологічної схеми очищення зерна.
Лінійна (послідовна) схема очищення зерна припускає послідовний пропуск вихідної суміші через кілька робочих органів, об'єднаних у раціональній послідовності в межах однієї або декількох зерноочисних машин. Після пропуску через кожний черговий робочий орган з вихідного продукту виділяється частина характерних домішок або малоцінного зерна і, відповідно, зростає чистота і зменшується маса зерна. Очищене зерна основної культури виділяється лише на останньому робочому органі технологічної лінії, домішки з різними властивостями – на кожному з них.
При лінійній схемі роботи вихідний матеріал може розділятися на два потоки на самому початку технологічного процесу, але кожний з них обробляється потім по однаковій послідовній схемі очищення. Це дозволяє подвоїти продуктивність машини.
Недоліком лінійної ( послідовної) схеми є велика кількість необхідних робочих органів і пов'язана із цим багаторазовість механічного впливу на зерно, що веде до його ушкодження. Крім того, ті фракції домішок, які виділяються на заключному етапі очищення, є баластовим матеріалом на початку процесу очищення, що погіршує якість роботи зерноочисного обладнання.
На практиці технологічні схеми лінійного (послідовного) виконання операцій не завжди дозволяють забезпечити ефективне очищення зерна. Це відбувається в тому випадку, коли розміри деякої частини виділюваної домішки збігаються з розмірами основного зерна.
Ефективність поділу таких сумішей зростає при використанні розгалужених (фракційних) технологічних схем очищення. Сутність цього методу полягає в тім, що на першому етапі обробки всю зернову масу розділяють на дві частини так, щоб в одній з них виявилася найбільша частина основного зерна при невеликій кількості домішок, а в іншій – найбільша частина домішок і деяка кількість основного зерна. При цьому прагнуть до того, щоб характер домішок у кожній із двох виділених фракцій був різний, для того, щоб для наступного поділу цих факцый використовувати різні робочі органи.
Достоїнством фракційної технології очищення зерна є можливість більш повного виділення домішок при обмеженому числі робочих органів. Однак, для виявлення необхідних робочих органів і визначення оптимальних розмірів отворів для поділу суміші на дві фракції необхідно провести аналіз мінливості розмірів зерна основної культури і розмірів виділюваної домішки як мінімум за двома параметрами, наприклад по товщині та ширині. На підставі цих даних необхідно побудувати кореляційну таблицю, у якій насіння основної культури і домішок (бур'янистих рослин) будуть розділені на класи по розмірах (товщині та ширині).
Аналіз кореляційної таблиці дозволяє виявити характерну закономірність у розходженнях в деяких параметрах між основним зерном і виділюваними домішками. На цій основі можна визначити раціональну схему поділу на фракції та обробки кожної з них. Цю роботу виконує лабораторія підприємства.
Методика побудови кореляційної таблиці полягає в просіванні наважок зерна на наборі лабораторних сит із круглими і прямокутними отворами, границею між класами будуть розміри отворів обраних сит.
Приклад. Нехай у результаті ситового аналізу складена така кореляційна таблиця (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 – Кореляційна таблиця товщини і ширини насіння кропу,
засміченого насінням курячого проса [ 5]
| Розмір | Æ2,25 | Æ | 2,1 | Æ | 1,9 | Æ | 1,7 | Æ | 1,5 | Усього по товщині, % | |
| – | – | – | ||||||||
| 1,1 х20 | – | – | |||||||||
| – | |||||||||||
| 0,9 х20 | – | – | |||||||||
| – | |||||||||||
| 0,7 х20 | – | – | – | ||||||||
| 0,5 х20 | – | – | – | – | – | ||||||
| О.к. | |||||||||||
| Ін. | – | – | |||||||||
| Усього по ширині, % |
Примітка: О.к. — основна культура; Ін. — домішки.
У наведеному прикладі (табл. 2.1) сито, через яке проходом іде максимально можлива кількість зерна основної культури і тільки невелика частина домішок, а в сході цього сита залишається найбільша кількість домішок з невеликим вмістом зерна основної культури, буде решето із шириною прямокутних отворів 0,9 мм (горизонтальна пунктирна лінія), тому що проходом (перша проміжна фракція) через нього підуть 64+15=79 % основного зерна і тільки 7 % домішок. У сході із цього сита (друга проміжна фракція) залишиться 2+19=21 % насіння основної культури і 17+76=93 % насіння бур'янистих рослин. Будь-який інший варіант сепарування не дасть більш точного результату.
У наведеному прикладі (див. табл. 2.1) це завдання успішно вирішується, якщо для першої проміжної фракції застосуємо решето з отворами діаметром 1,7 мм (нижня частина вертикальної лінії). У цьому випадку все насіння домішок (7 %) і одночасно з ними 3 % насіння основної культури підуть у прохід, а в сході з решета буде перебувати 47+14+3+8+1+3=76 % насіння основної культури без насіння бур'янистих рослин.
Для поділу насіння основної культури від домішок у другій проміжній фракції варто використовувати сито з отворами діаметром 1,9 мм, і тоді 2+17+1=20 % насіння без домішок буде виділено сходом, а 2+15+2+74=93 % домішок і 1 % насіння основної культури підуть у прохід.
Дивись на рис. 2.1 розроблену на основі аналізу кореляційної таблиці схему очищення насіння кропу від курячого проса.
| Вихідна суміш | |||
 
| |||
| Сито 0,9х20 мм | |||
| Сито Æ 3...3,5 мм | |||
| Сито Æ 1,7 мм | ... | ||
| Сито Æ 1,9 мм | |||
| . | ... | ||
| . | Крупні | ||
| 7 % домішок +3 % насіння кропу | домішки | ||
| 76 % чистого насіння кропу | Всі насіння бур’янистих рослин + 1 % насіння кропу | 20 % чистого насіння кропу |
Рис. 2.1 – Схема очистки насіння кропу від куриного проса
Побудова кореляційної таблиці та розробка раціональної схеми
очищення зерна
Із середнього зразка вихідної суміші (основна культура і домішки) відбирають наважку масою 100 г.
Для розподілу на класи по розмірах (по товщині) отриману наважку просівають на наборі лабораторних сит з прямокутними отворами шириною від 1,0 мм до 4,5 мм із кроком 0,2 мм.
Примітка: Якщо вихідна суміш складається із зерна інших культур, то для розподілу на класи за розмірами варто підбирати сита відповідно до розмірів (товщиною і шириною) зернин цих культур, для чого можна скористатися даними, наведеними в додатку Г в табл. Г.1, Г.2.
Після просівання сходові фракції, що залишилися на кожному із сит, вручну розбирають на дві частини, що складаються: одна – із зерна основної культури; друга – домішок. Зважують і розраховують їхній вміст у відсотках окремо по зерну основної культури і домішкам.
Результат записують у таблицю в правий вертикальний стовпчик ”Усього по товщині”.
Кожна клітина цього стовпчика розділена по діагоналі на дві частини, у кожній з якої може бути цифра: права верхня – кількість насіння основної культури даного класу по розміру, виражена у відсотках до їхнього загального вмісту у вихідній суміші, ліва нижня – кількість домішок (див. приклад у табл. 2.1).
Потім зерно основної культури і домішки окремо по кожному класу просівають на наборі сит із круглими отворами (по ширині) діаметром від 1,4 мм до 4,5 мм із кроком 0,2 мм.
По закінченню просівання визначають масу кожної сходової фракції (тобто кожного класу) окремо основної культури та домішок. Результат у відсотках записують у клітини горизонтальних граф таблиці. Сума процентного вмісту основної культури у межах горизонтального рядка таблиці повинна дорівнювати відповідному значенню цього ж рядка вертикального правого стовпчика “Усього по товщині” (і, також, домішок).
У межах кожного класу по ширині (тобто по вертикальних графах таблиці) підсумують процентний вміст окремо основного зерна і домішок, результат записують у нижній горизонтальній графі таблиці “Усього по ширині”.
Аналіз кореляційної таблиці проводять у такий спосіб: спочатку визначають найбільш підходящий розмір сита з прямокутними отворами для одержання двох проміжних фракцій. По правому вертикальному стовпчику “Усього по товщині” необхідно знайти сито, через яке проходом іде максимально можлива кількість зерна основної культури і тільки невелика частина домішок, а в сході цього сита залишилася б найбільша кількість домішок з невеликим вмістом зерна основної культури.
У межах кожної із двох проміжних фракцій подальшим аналізом кореляційної таблиці знаходимо оптимальне рішення для поділу зерна основної культури і домішок по ширині на ситах з круглими отворами.
На основі аналізу кореляційної таблиці розробляють фракційну схему очищення і роблять висновок про вибір раціональної схеми очищення зерна основної культури від домішок.
Контрольні питання
1. Які види технологічних схем очищення зерна існують?
2. Дайте характеристику лінійної та розгалуженої технологічних схем очищення зерна, назвіть їх достоїнства і недоліки.
3. Для чого і як використовують кореляційної таблиці мінливості розмірів основної культури та домішок?
4. Як будують кореляційну таблицю?
5. У чому полягає принцип аналізу кореляційної таблиці з метою розробки раціональної схеми очищення зерна?
Прилади і матеріали:
1) один зразок (масою 100 г) суміші зерна пшениці і домішок (або два зразка зерна по 100 г кожний – пшениці і вівса);
2) 2 дошки розбірні, ємкості для фракцій, шпатель, пінцет, совок;
3) ваги технічні 200-грамові – 2 шт.;
4) набір металевих пробивних сит з прямокутними отворами: 2,6х20; 2,4х20; 2,2х20; 2,0х20; 1,7х20; 1,5х20; 1,2х20 мм;
5) набір металевих пробивних сит з круглими отворами: Æ4,0; Æ3,8; Æ3,5; Æ3,2; Æ3,0; Æ2,8; Æ2,6; Æ2,4; Æ2,2; Æ2,0; Æ1,8 мм.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 80 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |