Читайте также:
|
|
Моя доню. Науками, що містяться у цій главі, Я хочу заставити тебе оплакувати з найглибшими зітханнями і стогоном оту різницю між станом святої Церкви в нашу пору, і тої - в давнині: як потьмяніло найщиріше золото її святості (Пл. Єремії 4, 1), і як згубилася краса старинна, на котрій апостоли поставили її; як вишукала вона чужі й фальшиві пудри і румяна, аби замаскувати страшну і викривлену бридоту пороку. Для того, щоб ти могла вдуматися в ту істину, мусиш розважити наново ту силу і запальність, з якою Божественність прагне відкрити сотворінням свою доброту і досконалість. Такий великий є порив Божої доброти, яка виливається на людство, що лише свобідна воля чоловіка, яку Бог дав йому для скористання з неї (з доброти; - прим. наша), може проти неї звести греблю. І всякий раз, коли чоловік по своїй свобідній волі опирається силі і впливові тої Божественної Доброти, він (згідно із твоїм способом розуміння) підважує і засмучує ту незмірну любов в її самій основі. Але коли би сотворіння не ставили жодних перешкод і дозволили тій Доброті діяти, ціла душа була би затоплена і насичена співучастю у її сутності і якостях. Вона піднесла би упавших з пороху, збагатила би нужденних дітей Адама, вознесла би їх понад усі їхні злидні, і посадила б їх з князями Його слави (І Царі 2, 4).
Із цього, Моя доню, ти зрозумієш дві речі, невідомі людській мудрості. Перша: якою милою є для найвищого Добра служба тих, що з ревною запопадливістю для Божої слави присвячують свій труд і старання усуненню перешкод, які люди ставлять перед своїм власним оправданням і отриманням Його благодатей. Неможливо є обчислити в цьому смертному житті те задоволення Найвищого, яке Він отримує з цієї праці людей для інших ближніх. Тому так ціниться високо служіння апостолів, архиєреїв, священників і проповідників Божественного слова; бо вони заступили на службі тих, хто заснував Церкву і хто трудився, аби її захоронити і розповсюдити; усі вони повинні бути співробітниками й передавачами надзвичайної любові Бога до душ, сотворених, щоб бути співучасниками в Його Божественності.
По-друге: ти мусиш обміркувати ту велич та обильність дарів і ласк, які безгранична Потуга надає тим душам, що не перешкоджують Його великодушній щедрості. Господь заманіфестував ту істину негайно в початках євангельської Церкви, коли усім, що приступали до неї, показував своє благовоління такими великими обдаруваннями і дивами: часто зсилаючи у видимий спосіб Святого Духа, творячи чуда у тих, котрі прийняли визнання Віри, і - засипуючи вірних іншими прихованими благодатями.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 79 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |