Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Отримання ресурсів

Отже, перед учителем постає складне завдання — розробляти й впроваджувати акомодації, модифікувати вимоги навчальної програми та застосовувати на уроці допоміжні методики для компенсації відставання деяких учнів. Ця робота частково полегшується, якщо вдалося отримати всі наявні ресурси (в широкому значенні цього поняття). Нижче наведено деякі приклади. Ресурсний учитель у школі

■ інформація про поточний рівень успішності;

■ адаптації / модифікації навчальної програми;

■ допомога в проведенні уроків. Учні

■ навчання за методом «рівний — рівному»;

■ переведення тексту в аудіо-формат;

■ групи співпраці. Бібліотекар

■ замовлення науково-популярної літератури та навчальних книжок з різних тем програми;

■ керівництво самостійною навчальною діяльністю відмінників.

Медичний персонал

■ учитель також має корисний ресурс в особі шкільних медсестер, які надають підтримку деяким дітям з особливими потребами.

Парапедагоги

■ реалізація додаткових програм з розвитку навичок читання (індивідуально або в групі під керівництвом дорослого);

■ допомога в організації групової роботи на уроці;

■ програми додаткових занять;

■ попереднє ознайомлення з новою темою. Батьки

■ підготовлені тьютори;

■ асистенти під час проведення семінару з читання / письма; Технічні засоби

■ допомога в опануванні базових навичок, що потребують практики;

■ акомодації при письмі;

■ комп'ютерні програми для перевірки орфографії;

■ завдання підвищеної складності.

Планування серії занять з теми (навчального модуля)

На цьому етапі більшу частину роботи вже виконано. Адже перед тим, як приступати до планування навчальних тем, учитель уже провів оцінку поточного рівня успішності та розподілив визначені стандартом очікувані результати на весь рік. Навчальний процес розпочався, й учні активно працюють на уроках та виконують оцінювальні завдання. Саме в цей час учитель розпочинає роботу, спрямовану на досягнення довготермінових навчальних цілей. Важливо пам'ятати, що неможливо вирішити всі задачі навчання простим опрацюванням підручника від першої до останньої сторінки. Навпаки, навчальні ресурси слід використовувати лише тоді, коли вони узгоджуються із вимогами навчальної програми. План викладання навчального модуля являє собою приблизну схему, де прописано: чого слід навчати, яких знань, умінь і навичок (або конкретні задачі навчання, сформульовані на основі навчальної програми та виходячи з рівня підготовленості учнів); як навчати або методологія (наприклад: традиційне інтенсивне навчання, кооперативне навчання, вироблення когнітивних стратегій). Крім того, в цьому документі педагоги часто зазначають наявні ресурси для навчання й оцінювання (див. інформаційний матеріал 1.13).

Інформаційний матеріал 1.13. План навчального модуля

Планування уроків

У повсякденному плануванні уроків важливо добре продумати загальну мету, специфічні цілі та задачі. Учитель також має обрати певний метод чи методи (наприклад: традиційне інтенсивне навчання, вироблення стратегій, кооперативне навчання); форми роботи (індивідуальну, групову, фронтальну); типи завдань і видів діяльності для учнів; а також необхідні деяким дітям акомодації та модифікації. Крім того, слід заздалегідь визначити методики оцінювання досягнутого учнями прогресу (див. зразок плану уроку на рис. 1.14.

Рисунок 1.14 План уроку

Виходячи з результатів попередніх спостережень та виявлених слабких сторін, для дітей було визначено такі індивідуальні навчальні задачі:

■ Майкл акуратно писатиме;

■ Рікі приділятиме належну увагу всім частинам завдання;

■ Гаррі приступить до роботи над завданням без нагадування;

■ Лорен приступить до роботи над завданням без нагадування;

■ Ешлі виконає завдання у відведений час;

■ Ада-Марі акуратно писатиме. Матеріали:

■ список питань для обговорення в групі: персонажі, час та місце дії, проблемна ситуація (готує вчитель);

■ листок-пам'ятка з опорною інформацією про типи речень, структуру та складові оповідання (готує вчитель);

■ учнівські саморобні книжечки з цікавими ідеями для написання оповідань;

■ клей;

■ прості й кольорові олівці;

■ лінійки. Хід уроку Вступ, 9:10 - 9:15

Вчитель пояснює порядок роботи на уроці. Він/вона записує на дошці основні моменти процесу підготовки до написання оповідання. Це допоможе учням зосередитися та нічого не пропустити. Коли діти заходять до класу, вчитель звертає їхню увагу на список і пропонує прочитати його про себе. Над чим сьогодні працюватимемо:

■ актуалізація важливих понять щодо оповідання історій (історична художня література, складові оповідання).

■ робота з листком-пам'яткою (вклеїти до книжечки цікавих ідей).

■ демонстрація створення «розкадровки» (графічного плану-схеми з малюнками й текстом);

■ підготовка власних «розкадровок» після колективного обговорення різних пропозицій щодо героїв оповідання, сюжету, місця дії тощо;

■ учні мають підготувати перший чорновий варіант оповідання до кінця уроку, або закінчують його на перерві.

■ якщо дозволяє час, діти почнуть працювати зі своїми чернетками.

Основна частина, 9:15 — 10:00

1. Учитель роздає пам'ятки. Учні читають їх, повторюють основні правила написання оповідання та вклеюють листок- пам'ятку в свої книжечки з ідеями для написання оповідань. (9:20)

2. Учитель демонструє свою «розкадровку» та пояснює її ключові складові (персонажі, час і місце дії, проблемна ситуація, початок, середина, кінець)

(9:30)

3. Учитель пояснює завдання: кожен має написати свій варіант оповідання, спираючись на попередньо викладену інформацію. Тепер учні готові намалювати власну «розкадровку» майбутнього оповідання в своїх книжечках ідей.

(9:35)

Вчитель пояснює вимоги до підготовки завдання та критерії оцінювання. Він нагадує, що діти мають завершити роботу до перерви. Спочатку учні малюють схему простим олівцем, а далі розмальовують кольоровими. Якщо діти справляються зі своїм завданням раніше, то починають працювати з першим чорновим варіантом оповідання. Завершення уроку (10:00)

Учитель пропонує дітям перелічити складові алгоритму написання літературного твору, які вони вже опрацювали, й назвати наступний крок. Діти, які не закінчили свої «розкадровки», мають залишитися та домалювати їх. Наступного дня під час звичайного уроку вони всі працюватимуть зі своїми чорновими варіантами. їм не потрібно поспішати закінчити чернетки до середи, оскільки в цей день вони отримають наступне завдання для роботи зі своїми початковими напрацюваннями.

Оцінювання:

1. Чи відображає «розкадровка» головних героїв, час і місце дії, проблемну ситуацію?

3 — на «розкадровці» зазначено всі три елементи оповідання;

2— на «розкадровці» відображено тільки два елементи з трьох необхідних;

1— на «розкадровці» вказано тільки один елемент.

2. Чи дотримано правил композиції оповідання на «розкадровці», тобто чи є в ній початок (знайомство з персонажами, опис часу й місця дії, характеристика проблемної ситуації); середина (можливі перешкоди на шляху до вирішення проблеми); та кінець (розв'язка проблемної ситуації)?

3— зазначено всі три складові, «розкадровка» відображає

розвиток сюжету;

2— присутні тільки дві складові; «розкадровка» переважно

відображає розвиток сюжету, проте одна складова розкрита неповністю; 1 — зазначено тільки одну складову; сюжет розвинуто неповністю.

3. Чи розташовані на «розкадровці» картинки й текст належним чином?

3— в кожному квадратику міститься малюнок і підпис до

нього;

2 — в кожному квадратику міститься малюнок; підписи є

до більшості малюнків (до 80% чи більше);

1 — в кожному квадратику міститься малюнок, менше 80% малюнків мають підписи.

Аналіз роботи дітей (спостереження за діяльністю дітей, які працюють за індивідуальним планом

Рікі сподобався цей урок, бо він полюбляє малювати. Хлопчик також із задоволенням читав окремі частини листа- пам'ятки для всієї групи. На мою думку, він розуміє, що читає набагато краще за інших дітей, і йому такий статус подобається. На його «розкадровці» не було вказано час і місце дії в оповіданні. Також, в одному квадратику речення було незавершене. Гадаю, він просто не встиг. На початку він довго розмірковував над тим, як краще заповнити перший квадратик і який текст до нього додати. Я непокоїлася, що він так само довго зупинятиметься на всіх квадратиках, тому нагадала, що необхідно приділити увагу кожному, аби встигнути до перерви. Хлопчик погодився, і знову взявся домальовувати малюнок у першому квадратику. Закінчивши його, він пришвидшив роботу. На моє враження, в той момент він намагався подумки сформувати образи своїх героїв та вирішував, як їх намалювати. Коли ж у нього склалася загальна ідея, він просто переніс її далі на наступні квадратики. Це важливе спостереження, яке допоможе мені краще зрозуміти його стиль роботи. Якби я не бачила цього, то вирішила б, що хлопчик тільки марнує свій час.

Гаррі з ентузіазмом працював на уроці, бо йому подобається читати вголос для інших дітей й він прагнув чим швидше почати працювати над своїм твором. Хлопчик має високу мотивацію до навчання. Перед тим, як прочитати запитання №3 з листка-памятки, я запитала в дітей, чому, на їхню думку, письменники використовують «розкадровку». Гаррі швидко знайшов відповідь у тексті й сказав: «Щоб краще скомпонувати свої ідеї». Коли я дала завдання, він відразу почав працювати, оскільки вже заздалегідь знав, про що хоче написати. Гадаю, що ускладнені графічні організатори, які використовувалися в процесі групової роботи, допомогли хлопчику чітко сформувати свою концепцію й він знав, про що хоче розповісти в оповіданні. На його «розкадровці» були зазначені не всі персонажі, він лише побіжно згадав про час і місце дії, а проблемна ситуація була нереалістичною. Гаррі добре структурував свій майбутній твір за допомогою «розкадровки», проте в його оповіданні проблема насправді не вирішується, і тому кінцівка є достатньо слабкою. Два речення з восьми були незавершені, проте всі завершені речення доволі складні й розширені. Загалом, хлопчик ефективно попрацював на уроці.

Під час уроку Лорен активно працювала в групі. Вона охоче долучається до роботи, коли має нагоду щось сказати й при цьому від неї не вимагається читати вголос. Спочатку їй було важко відповісти на моє запитання, тому я розділила його на менші частини й спонукала її відповідати на кожну. Дівчинка з цим справилася. Я надавала їй більше часу, ніж роблю зазвичай з іншими учнями, й зрештою вона відповідала. Лорен не подобається читати самій, тож щоб примусити її, я додала практичний аспект до роботи з листком-пам'яткою й попросила дітей обводити ключові слова у відповідях. Вона виконала це завдання без видимих труднощів. Це свідчить про те, що дівчинка уважно слідкує за ходом роботи, навіть якщо вона не бажає читати вголос чи відповідати усно.

Ада добре розпочала працювати. Під час уроку я намагалася зосереджувати увагу дітей на тому, чим ми наразі займалися, й вона жодного разу не відволіклася! Як завжди, вона була не проти поговорити, але я ставила чіткі та конкретні запитання на пошук інформації в пам'ятці, чим концентрувала її увагу на темі уроку. Сюжет оповідання на її «розкадровці» був розвинутий дуже добре, хоча вона втратила кілька балів, бо забула зазначити час і місце дії. Її розв'язка (вирішення проблеми) також була дещо слабкою. Дівчинка іноді плутає літери «Ь» та «d» та міняє їх місцями. В реченнях також будо допущено декілька подібних помилок: «раїу» замість «ріау» (грати), «hlep» замість «help» (допомагати) та «sda» замість «sad» (сумний).