Читайте также:
|
Ще в середині ХІХ ст. Франція за рівнем промислового розвитку займала друге місце в світі після Англії, але наприкінці ХІХ ст. вона відстає від США та Німеччини і переходить на четверте місце. Причини відставання Франції у багатьох випадках подібні до тих, що були притаманні Англії, але мав місце цілий ряд таких негативних факторів, які були властиві лише економіці Франції.
Так, в 1870—1871 рр. унаслідок поразки у франко-пруській війні Франція змушена була сплатити Прусії контрибуцію у5 млрд франків золотом та віддати два економічно розвинутих райони — Ельзас і Лотарингію. Це завдало суттєвий удар по економіці Франції, адже вона залишилася без залізної руди Лотарингії. Загальні збитки від франко-пруської війни становили 16 млрд франків, що погано позначилося на економіці Франції і загальмувало її розвиток.
Наприкінці ХІХ— на початку ХХ ст. Франція залишалася аграрно-індустріальною країною. Продукція сільського господарства за своєю вартістю переважала промислову. Провідна галузь економіки Франції — сільське господарство — знаходилось у кризовому стані, а це у свою чергу гальмувало розвиток усієї економіки країни. Парцелярні господарства селян розміром 2—3 га не дозволяли використовувати сільськогосподарські машини, провадити сівозміни та застосовувати штучні добрива. Парцелярне господарство мало низькі врожаї, приносило мізерні прибутки переважній частині населення — селянам, що негативно впливало на їх купівельну спроможність і в цілому на економіку Франції.
На рубежі ХІХ—ХХ ст. у Франції переважав розвиток легкої, парфумерної, косметичної промисловості, виробництво ювелірних прикрас, дорогих тканин — усього того, що в основному орієнтувало на заможні верстви населення та на зовнішній ринок. У країні не вистачало сировини, особливо коксівного вугілля та залізної руди, недостатньо впроваджувалися у промисловість останні досягнення науки і техніки, особливо електрична енергія. В промисловості переважали парові машини. Великі кошти з державного бюджету витрачалися на утримання армії і флоту та великого апарату чиновників у колоніях, за кількістю яких Франція посідала друге місце у світі після Англії. В промисловості в значній мірі використовувалося морально і фізично застаріле устаткування, для заміни якого були потрібні великі кошти.
Суттєвою причиною відставання Франції було те, що в країні надавалася перевага банківському капіталу над промисловим. Французькі банки спрямували свої кошти в основному на лихварські операції, надаючи великі позики іноземним державам під гарантований прибуток, і мало вкладали гроші у фінансування вітчизняної промисловості, оскільки це було пов’язане з певним ризиком. За таких умов лихварські операції французьких банків набували з кожним роком усе більших масштабів, особливо великі прибутки одержували банки від лихварських операцій за кордоном. За розміром вивезеного капіталу за кордон Франція займала друге місце в світі після Англії. За 1870—1913 рр. промислове виробництво Франції зросло в 3 рази, а експорт капіталу більше ніж у 6 разів. Експорт капіталу випереджав розвиток промисловості. Франція перетворилася на світового лихваря. Прибутки від лихварських операцій у 4 рази перевищували прибутки від промисловості та торгівлі, лихварство стає головним стрижнем економіки Франції. Міжнародне лихварство наклало відбиток на життя країни, сприяло зростанню прошарку рантьє. Перед Першою світовою війною рантьє становили 10—12% усього населення Франції. Прибутки від лихварських операцій, а не від промисловості, торгівлі і сільського господарства були головною статтею поповнення державного бюджету.
Водночас вивіз капіталу за кордон у вигляді позик негативно впливав на розвиток національної економіки Франції.
Отже, внаслідок перелічених причин перед Першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною країною, хоча певні зрушення в розвитку нових галузей виробництва мали місце, зокрема, в автомобілебудуванні, суднобудуванні, хімічній промисловості та інших нових галузях. Лихварські операції зайняли провідне місце в економіці, вони приносили більше прибутку, ніж промисловість і торгівля, стали основою господарства Франції.
Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні(друга половина 19 – початок 20 ст)
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 120 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |