Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Структура курсової роботи

Читайте также:
  1. A) структура рабочего стола
  2. I. Правосознание: понятие, структура, функции и виды.
  3. II. Система культуры и её структура.
  4. II. СТРУКТУРА отчетА по Практике по профилю специальности
  5. II. СТРУКТУРА отчетА по УЧЕБНОЙ Практике
  6. II. Структура правовой нормы.
  7. II. Структура программы
  8. III. Структура регионального центра социального преображения
  9. III. Структура управления
  10. III. Структура Федерального компонента образовательного стандарта по обществознанию

Курсова робота повинна містити:

 

титульний аркуш (додаток А);

зміст (додаток Б);

вступ (зразок вступу подається в додатку В)

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Також подається загальна характеристика курсової роботи в рекомендованій нижче послідовності:

Актуальність теми (обґрунтування доцільності роботи). Актуальність та ступінь дослідженості проблеми розкривається шляхом стислого аналізу наукових доробок учених з даного питання і порівняння існуючих розв’язків проблеми. На основі визначених протиріч виділяється проблема, на розв’язання якої і будуть спрямовані дослідження.

Мета дослідження полягає у встановленні, виявленні наукових фактів, формулюванні закономірностей, обґрунтуванні найбільш ефективних шляхів навчання й виховання. Тому в ній використовуються такі терміни: "визначити", "дослідити", "виявити", "встановити", "обґрунтувати", "довести", "перевірити", "розробити" тощо. Мета розкриває те, що автор хоче визначити при проведенні досліджень (остаточну мету): установити залежності між чинниками; визначити зв’язки між явищами; розробити умови для усунення недоліків; розкрити можливості удосконалення процесу; охарактеризувати обставини; простежити розвиток тощо.

Завдання – це послідовні етапи дослідницької роботи, спрямовані на досягнення поставленої мети. Завдання мають розкрити, конкретизувати мету дослідження і в загальному підсумку повинні бути адекватні цій меті. Використовують такі терміни: "визначити", "уточнити", "сформувати", "розробити", "обґрунтувати", "експериментально апробувати" і т.д.

Об’єкт дослідження – це частина реальної дійсності, яка підлягає дослідженню, тобто процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і конкретизує, що саме в об'єкті буде вивчатись (це фактично тема наукової роботи)

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага автора курсової роботи.

Методи дослідження. У курсовій роботі подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети. Щоб отримати достовірні результати, рекомендується використовувати різноманітні методи. Під час проведення психолого-педагогічних досліджень частіше використовуються наступні методи:

- теоретичні: вивчення, аналіз та узагальнення наукової вітчизняної і зарубіжної психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; аналіз стандартів, навчальних програм, ретроспективний аналіз, індукція та дедукція, аналіз і синтез; порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація; узагальнення, формалізація, теоретичне моделювання: наочно-образні, вербальні, знакові (символічні) та математичні (перфокарти, графіки) та інші моделі;

- емпіричні: вивчення, аналіз та узагальнення педагогічного досвіду; педагогічне спостереження; усне опитування: бесіда, інтерв’ю; письмове опитування: анкетування, тестування, рейтинг; метод експертних оцінок; педагогічний експеримент, узагальнення незалежних характеристик;

- статистичні: статистичний аналіз та змістова інтерпретація результатів дослідження, їх математична обробка.

 

основну частину

Основна частина роботи складається з розділів та підрозділів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюються висновок зі стислим викладом результатів.

Перший розділ присвячується, як правило, теоретичному обґрунтуванню питання. Назва розділу має відображати сутність проблеми. Не допускається називати його загальним визначенням "Теоретична частина", "Теоретичний розділ", "Теоретичне обґрунтування" та iн. Він повинен містити 2 підрозділи.

Невід’ємною частиною першого розділу є огляд наукових джерел з досліджуваного питання. В огляді літератури окреслюють основні етапи розвитку наукової думки з даної проблеми, стисло, в аналітичному плані, критично висвітлюють роботи попередників, їх різні погляди, називають ті питання, що залишились невирішеними, і визначають таким чином місце курсової роботи у розв’язанні проблеми.

У другому розділі обґрунтовують вибір напряму дослідження, розробляють загальну методику впровадження, наводять методи вирішення завдань (вивчення окремих тем, виховання окремих рис особистості і т.д.) та, в разі необхідності, їх порівняльні оцінки.

Тобто, в основу розділу покладається опис методик та практики роботи з проблеми, що досліджується курсовою роботою. Не допускається називати розділ "Практична частина", "Експериментальна частина". В розділі описуються результати спостережень, методики вивчення окремих понять, тем, результати анкетувань, бесід та ін., проводиться їх аналіз, а також узагальнюються практичні висновки і рекомендації. Як правило, розділ містить 2 підрозділи. В роботах з історії педагогіки емпіричне дослідження може полягати у виявленні стану реалізації досліджуваної проблеми в історичному аспекті та практиці роботи сучасної школи.

Студент має висвітлити те нове, що він вносить у розробку проблеми, порівняти його із даними інших дослідників та практиків. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

Курсова робота не повинна обмежуватися реферуванням літературних джерел. Вона має включати результати особистих досліджень: анкетування (направлене на одержання інформації про типовість тих або інших явищ); спостереження (полягає у спостереженні за об’єктом дослідження, посилання на факти; сприйняття явищ і процесів у їхній цілісності і динаміці); тестування (передбачене для отримання точної кількісної або якісної характеристики розвитку певних явищ за допомогою порівняння їх показників з еталоном); експеримент (активний вплив на досліджуване явище шляхом створення нових умов, що відповідають меті дослідження) тощо.

Основні етапи експеpименту:

І. Констатуючий. Постановка мети; визначення залежних і незалежних змінних; розробка методики оцінки залежної змінної; підбір контрольних та експериментальних груп; поpівняння контpольних та експеpиментальних гpуп за рівнем прояву залежних змінних.

ІІ. Формуючий. Розробка програми формуючого впливу та її реалізація в експериментальній групі.

ІІІ. Контрольний. Поpівняння контpольних та експеpиментальних гpуп за рівнем прояву залежних змінних.

 

В результаті роботи над курсовою роботою студенти мають:

- закріпити вище перераховані компетенції;

- одержати систему наукових знань;

- розвинути науковий світогляд та вміти науково висвітлювати думки на папері;

- розвивати творчість, самостійність (задатки до самоосвіти), логіку тощо.

 

 

висновок

У висновку висвітлюють найбільш важливі результати, одержані в роботі, коротко оцінюють стан вивчення проблеми (задачі). Далі подаються результати дослідження, які базуються на висновках до кожного розділу. Найзручніше сформулювати висновок у відповідності з поставленими завданнями. У висновку необхідно наголосити на ефективності пропонованих у курсовій роботі ідей, викласти рекомендації щодо їх використання.

 

список використаних джерел (зразок оформлення списку використаних джерел подано у Додатку Г)
http://vk.com/doc-32157927_132571751?hash=dcab8928207b96dc1a

Список літературних джерел є обов’язковим елементом курсової роботи. Змістовність списку дає уявлення про те, наскільки глибоко студент зумів вивчити стан досліджуваної проблеми та володіє предметом дослідження. За рахунок включеного у курсову роботу списку літератури стає можливим скоротити деякі цитовані матеріали та виклад окремих положень у тексті.

У списку використаних джерел подається перелік підручників, посібників, статей із журналів, брошур, довідників, інтернет-посилань і т.д., що використовувались у час виконання роботи (не менше 20 найменувань з педагогіки, фахових методик), який укладається відповідно до вимог оформлення списку бібліографічних джерел.

Список джерел виконують в алфавітному порядку.

 

додатки (за необхідності)

До додатків доцільно включити допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи:

– методики, які були апробовані в процесі виконання курсової роботи;

– таблиці, схеми, рисунки;

– анкети і опитувальники (як зразок в 1 примірнику);

– конспекти уроків;

– зразки документів, наказів тощо;

– практичні рекомендації, розрахунки, зразки тканини, оздоблювальних матеріалів, з'єднувальних матеріалів, технологічні картки, малюнки тощо;

– наочність до уроків тощо.

Кожен додаток має свій заголовок і починається з нової сторінки, їх кількість не обмежується. Позначаються вони великими літерами української абетки (за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, ь), наприклад, "Додаток А". Нумерація сторінок курсової роботи, на яких розміщені додатки, не проводиться.

 




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 165 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав