Читайте также:
|
Семінарське заняття – 4 години.
План
1. Правоутворення: поняття та етапи.
2. Поняття форми права. Форми і джерела права.
3. Нормативно-правовий акт як джерело права.
4. Правовий звичай та нормативно - правовий договір як джерела права.
5. Судовий(адміністративний) прецедент як джерело права.
6. Загальні принципи права та правова доктрина як джерела права.
Основні терміни та поняття: правоутворення, форма права, джерело права, закон, нормативно-правовий акт, підзаконний нормативно-правовий акт, правовий звичай, нормативно-правовий договір, судовий прецедент, принципи права, правова доктрина.
Теми рефератів:
1. Співвідношення сутності, змісту і форми права.
2. Закон – як нормативно-правовий акт вищої юридичної сили.
3. Судовий прецедент. Перспективи його втілення в правову систему України.
Методичні вказівки:
Формування права - це складний, багатоаспектний соціальний процес, обумовлений взаємодією об’єктивних умов і суб’єктивних чинників, що визначають і забезпечують утворення нових норм права.
При підготовці до відповіді на перше питання варто звернути увагу на те, що правоутворення це відносно тривалий процес формування юридичних норм, що починається з визнання державою певних суспільних відносин, усвідомлення необхідності їхнього правового регулювання, формального закріплення і державного захисту юридичних приписів. Слід дати визначення правоутворення та охарактеризувати основні його етапи.
Як цілісне явище соціальної дійсності право має визначені форми. В юридичній науці розрізняють внутрішню та зовнішню форми права. Під зовнішньою формою права розуміють об’єктивований комплекс юридичних джерел, які формально закріплюють правові явища і дозволяють знайомитись з їх реальним змістом та користуватися ними адресатам правових приписів. Слід визначити неоднозначність підходу до визначення в юридичній літературі поняття джерела права. Необхідно також перерахувати види джерел права.
Відповідаючи на третє питання слід дати визначення поняття нормативно-правового акта, вказати його характерні ознаки та значення в правовому регулюванні. Слід також здійснити класифікацію нормативно-правових актів та виділити критерії поділу їх на види.
В наступному питанні треба визначити що таке правовий звичай, назвати його ознаки, вказати на те, що він виступає історично першим джерелом права і посідає провідну роль у період становлення державності (закони царя Хаммурапі, закони ХІІ таблиць, «Руська правда» та ін.). Нормативно-правовий договір – це двостороння або багатостороння угода, яка встановлює, змінює або скасовує норми права. Говорячи про нормативно-правовий договір як джерело права слід назвати його ознаки та дати характеристику міжнародних договорів та внутрішньодержавних договорів.
Стосовно судового прецедента необхідно в першу чергу зазначити що це рішення у конкретній справі, що є обов’язковим для суду тієї самої, або нижчої інстанції при вирішенні в майбутньому всіх аналогічних спорів. Треба вказати основні ознаки судового прецедента, його структуру та види судових прецедентів.
У відповіді на останнє питання треба відмітити, що правова доктрина як джерело права – це визнані юридичною спільнотою ідеї, концепції та теорії, які використовуються як допоміжний засіб для визначення змісту правових норм. Необхідно звернути увагу, що вперше професійна думка видатних юристів була використана як джерело права у Давньому Римі і в подальшому при розгляді спірних питань учасники судового процесу зверталися до визнаних правознавців(Гай, Павел, Ульпіан, Модестин, Папініан і т.і.) думки яких розглядались як «загальнообов’язкове правило поведінки – джерело римського права». Також необхідно відзначити вплив правової доктрини на законотворчість та на правозастосування.
Питання для самостійної роботи:
1. Співвідношення понять «джерело права» і «форма права».
2. Види нормативно-правових актів.
3. Система нормативно-правових актів в Україні.
4. Міжнародні договори як джерело права.
Література:
1. Загальна теорія держави і права (Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів) / За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2002,
2. Комаров С.А., Малько А.В. Теория государства и права. Учебно-методический комплекс.- М.: Норма, 2004
3. Нечитайленко А.О. Державний екзамен з теорії держави і права. Навчальний посібник.- Харків, 2007.
4. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник.-Харьков: Эспада, 2005.
5. Марченко М.Н. Теория государства и права: учебник / М.Н. Марченко; Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. 2-е изд., испр. и доп. – М.: Проспект, 2006.
6. Гураленко Н. Основні концептуальні підходи до розуміння категорії «джерело права»// Юрид. Україна. – 2007. - №6. – С. 13-18.
7. Судовий прецедент у правовій системі Англії. – К.: Праксіс, 2008. – 344с.
8. Стрельцова О.В. Актуальні питання джерел пава в аспекті правоутворення // Держава і право. Юрид. і політ. Науки. – 2008. – Вип. 39. – С.8-16.
Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 121 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |