Читайте также:
|
По готовому ущільненому і спланованому земляному полотну роблять машиною перший прохід по лівій стороні майбутньої проїзної частини. Довжину ділянки (змінну захватку) призначають з урахуванням властивостей оброблюваного ґрунту, дозування в’яжучого, глибини обробки і погодних умов.
Машина роздрібнює ґрунт з одночасним безперервним дозуванням і перемішуванням з ґрунтом цементу або іншого в’яжучого і зволоженням суміші водою або водними розчинами різних реагентів (СаС12, Nа2SiO3, NaОН, Nа2СО3, Nа2SO4, FеSО4). Цемент дозується через спеціальний розподільний пристрій. З цементовоза цемент подається в дозатор по шлангу в аерованому стані. Кількість цементу, що подається, регулює машиніст.
Закінчивши обробку ґрунту першої смуги на встановлену глибину (10, 15 або 20 см) впродовж ділянки, піднімають робочі органи з ґрунту і заднім ходом пересувають машину в початкове положення. Другим проходом обробляють праву сторону проїзної частини, третім проходом (здійснюваним в тому ж напрямі, як і перший) – її середню (осьову) смугу. Суміжні смуги перекривають на 10-20 см.
Готовий шар після закінчення змішування необхідно відразу ж ущільнити до максимальної щільності. Перед ущільненням, якщо це потрібно за станом поверхні, суміш планують з доданням їй необхідного поперечного профілю, який перевіряють спеціальним шаблоном. Як показують спостереження, для ущільнення укріплених цементом ґрунтів дуже ефективні самохідні або причіпні катки на пневматичних шинах масою 15–30 т. Після закінчення ущільнення шару ґрунту, укріпленого цементом або вапном, до максимальної щільності, як і при роботі з іншими машинами, влаштовують захисний шар з плівкотвірних речовин з укладанням в подальшому покритті, передбаченого проектом.
Складні процеси гідролізу і гідратації цементу і структуроутворення цементоґрунту або вапнованого ґрунту можуть протікати лише за наявності в ньому певної кількості води. Ущільнення ґрунту, обробленого цементом до максимальної щільності, що є обов'язковою умовою нормального протікання процесів структуроутворення, також можливо лише при певній (оптимальній) вологості суміші.
Отже, ефективність використання в’яжучих властивостей цементу або вапна при зміцненні ґрунту залежить не тільки від правильного врахування властивостей цементу і ґрунту, дозування суміші і рівномірності перемішування, але також і від зволоження суміші, подальшого її ущільнення і умов твердіння.
Правильне співвідношення води і цементу (водо-цементне відношення) в сумішах ґрунту з цементом грає таку ж важливу роль, як і в бетоні або будівельних розчинах, оскільки вміст води в суміші визначає її легкообробність, а водо-цементне відношення вирішальним чином позначається на міцності цементоґрунту, хоч і в інших співвідношеннях, чим в бетоні.
При зміцненні ґрунту цементом або вапном вода грає двояку роль. По-перше, вода протягом щодо короткого проміжку часу необхідна як мастило, що забезпечує досягнення максимальної щільності ґрунту, по-друге, вода в певній кількості і протягом тривалого часу необхідна для забезпечення процесів гідролізу і гідратації цементу і подальшого твердіння цементоґрунту. У першому випадку, тобто ущільненні, вода ні в які хімічні взаємодії не вступає, полегшуючи роботу по ущільненню і разом з тим сприяючи утворенню нової, міцнішої структури суміші.
Після ущільнення цементоґрунту вода, поміщена в його порах, повинна бути максимально використана для гідратації і гідролізу цементу або вапна. При контакті води з цементом певна її частина хімічно взаємодіє з ним і таким чином як би виключається із загального запасу вологи в ґрунті.
Враховуючи короткочасність допустимого періоду по ущільненню цементоґрунту (2-4 год), роботу по ущільненню суміші проводять в зазначені терміни. При правильній організації робіт представляється можливим використовувати наявний запас вологи в порах ґрунту для повного протікання процесів гідратації і гідролізу цементу, не вводячи в цементоґрунтову суміш для цих цілей додаткової кількості води (понад встановлену оптимальну вологість).
При оптимальній вологості суміші і правильному режимі укочування максимальна щільність в шарі укріпленого ґрунту досягається за 12 - 18 проходів катка по одному сліду. Дефектні місця (сухі або перезволожені) підлягають виправленню. У разі сильного підсихання суміші її зволожують з поверхні і продовжують ущільнення лише після вбирання води – практично після того, як цементоґрунтова або інша суміш перестає прилипати до коліс катка і відшаровуватися.
Ущільнення цементоґрунту повинно бути закінчено не пізніше ніж за 2-3 год після планування готової суміші. При зміцненні ґрунтів вапном можна ущільнювати суміш і через триваліший час, проте краще всього робити це того ж дня, коли вапно було введене в ґрунт.
Ущільнений шар цементоґрунту (вапнякового ґрунту) повинен бути покритий захисним шаром, що запобігає випаровуванню вологи, для забезпечення нормальних умов твердіння. Захисний шар влаштовують шляхом розливу бітумної емульсії 25-30 %-ної концентрації, розрідженого бітуму або інших плівкотвірних речовин. Плівкотвірні речовини наносять на поверхню шару укріпленого ґрунту в кількості в середньому 0,5-1 л/м2. За відсутності плівкотвірних речовин готову поверхню укріпленого ґрунту засипають шаром піску завтовшки 6-8 см з подальшим періодичним зволоженням цього шару водою. Відхід здійснюють не менше 15-20 днів.
Ретельне ущільнення до максимальної щільності в стислі терміни і тривалий відхід в період твердіння за ґрунтом, укріпленим цементом або вапном, здійснюють при будь-яких способах виробництва робіт.
Поняття та предмет римського приватного права
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 113 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |