Читайте также:
|
4. Особисті та майнові відносини між подружжям
5. Батьківська влада
6. Опіка і піклування
1. Поняття сімейного права
Поняття сімейного права охоплює три групи питань:
- по-перше, питання відносин між чоловіком і дружиною (шлюбне право);
- по-друге, питання відносин між батьками, як носієм батьківської влади (pater potestas) і дітьми (батьківська влада);
- по-третє, питання, що пов’язані з турботою і представництвом для людей, які не можуть належним чином турбуватися про свою особу і майно (право опіки і піклування).
Встановлення шлюбного права, батьківської влади, право опіки і піклування становило зміст викладу римських юристів щодо вивчення правового стану явища осіб з погляду їх положення у сім’ї. Згідно з приписами римського права статус осіб у сім’ї мав важливе значення для затвердження право- і дієздатності римських громадян.
Отже, сімейне право – це зібрання правових положень які регулюють відносини у римській сім’ї, а саме: відносини подружжя між батьками і дітьми, а також відносини між опікуном чи піклувальником та їх підопічними.
2. Римська сім’я: агнатське і когнатське споріднення
Ставлення держави до сім’ї виявлялося в юридичному формулюванні особистої влади глави сімейства (pater familias - домовладика). Тільки домовладика був повноправним громадянином Риму, всі інші члени сім’ї перебували під його владою і були підвладними (особами чужого права). Термін familio (сім’я) означав не тільки колектив людей (дружина домовладики, діти, інші родичі), а й усю сукупність майна, рабів, худоби та інші матеріальні ресурси цього колективу. Це об’єднання засновувалося не на правовій спорідненості його членів, а на владі домовладики. Хто підпадав під цю владу, той був членом сім’ї і родичем. Влада домовладики спочатку називалися manus і об’єднувала всі елементи сім’ї в одне ціле, але поступово ця влада диференціювалася законодавством і з рештою була поділена на manus mariti (влада над дружиною), patria potestas (над дітьми) та dominica potestas (влада над рабами).
Отже, споріднення у давньоримському праві затверджувалося не за кров’ю і походженню, а фактом спільного проживання і базувалася на підпорядкуванні владі домовладики. Це було так зване агнатське споріднення (agnatus - народжений після), в якому всі підкорялися владі одного домовладики і вважалися родичами, тобто агнатами. Кровний зв'язок не мав правового значення. Агнатське споріднення визнавалося тільки по чоловічій лінії, оскільки йшлося про підпорядкування владі батька сімейства. Споріднення агнатів розрізнялося за лініями і ступенями.
Зміни у римському суспільстві, розвиток продуктивних сил активізує цивільний обіг, зростання приватної власності, що призвело до зародження нової, когнатської сім’ї (cognatus – народжені разом). Когнатське (кровне) споріднення – природне споріднення, тобто безпосереднє походження одного від другого - спільного батька або прабатька. Когнатська сім’я незалежно від факту спільного проживання і праці, була союзом кровних родичів, що походять від спільного предка. Агнатське споріднення було правовим відношенням і могло змінюватись, когнатське ж споріднення є споріднення природним і постійним. Воно також визначається за лініями і ступенями споріднення. Розрізняють дві лінії – пряму і бокову. Пряма поділяється на висхідну і низхідну. Родичі по прямій лінії, від яких походить конкретна особа, називаються родичами по прямій висхідній лінії (батько, дід, прадід тощо). Родичі, що походять від цієї конкретної особи, становлять пряму низхідну лінію (діти, внуки, правнуки). Родичі, які походять від одного спільного предка, є родичами по боковій лінії (брат – сестра, дядько –племінник).
Від родинної спорідненості слід відрізняти свояцтво. Свояцтво – це відносини між чоловіком і родичами жінки, і, навпаки, між жінкою та родичами чоловіка, а також між родичами жінки і чоловіка. Цей підрахунок мав особливе значення для цивільного законодавства у двох аспектах. По-перше, наявність більш близького ступеня споріднення усувала від спадкування за законом віддалених родичів. По-друге, ступінь споріднення мав важливе значення при вступі у шлюбно-пряме споріднення повністю виключало можливість шлюбу, бокове – робило неможливими шлюби між родичами до шостого ступеня спорідненості.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 160 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |