Читайте также:
|
|
Римське право у стародавньому Римі - це складне правове явище, яке складалося з трьох правових систем:
jus civile – цивільне право;
jus gentium – право народів;
jus praetorium – преторське право.
Цивільне право – це національне і найдавніше право, яке регулювало майнові відносини виключно між римськими громадянами. Воно відзначалося національною обмеженістю, обтяжливим формалізмом, стійким консерватизмом. Дія норм цивільного права обмежувалася територією Риму.
Право народів – це право, яке регулювало правові відносини між римськими громадянами, з одного боку, та громадянами, які проживали за межами Риму (перегринами) – з іншого.
Право народів було прогресивнішим і доступнішим для простих людей, оскільки відповідало вимогам часу та чутливо реагувало на зміни в суспільстві. Воно вигідно відрізнялося від цивільного права більшою рухливістю, відсутністю обтяжливого формалізму та національною обмеженістю, властивих римському цивільному праву.
Поступово поряд з цивільним правом і правом народів виникає ще одна правова система під назвою преторське право.
Преторське право – це те що, ввели претори для покращення, або доповнення, або виправлення цивільного права щодо суспільної користі.
Всі три правові системи в сукупності становили римське право. Врешті-решт зазначені системи зблизились настільки, що втратили свої відмінності. На їх основі було вироблено поняття:
- римське приватне право (jus privatum) – яке стосується користі окремих осіб (Ульпіан), тому є простором для автономії окремих осіб;
- римське публічне право (jus publicum) – яке стосується стану держави (Ульпіан), охоплює громадську вигоду: державний інтерес, правовий статус держави, її органів та посадових осіб, компетенцію державних органів, акти, які виражають владарювання держави.
3. Значення римського права для сучасної юриспруденції
У римському праві закріплено розуміння права як системи загальнообов’язкових правових норм, санкціонованих людьми на благо собі, тому право - це інститут захисту населення.
У римському праві вперше знайшов відображення поділ норм права на публічне та приватне.
Римське право вперше в історії людства розробило критерії для оцінки правової поведінки людини, сформулювало особливу правову культуру відносин між людьми.
У римському праві вперше сформувались юридична термінологія і понятійний апарат, наука про право.
Римські юристи вперше взяли на себе сміливість заявити про те, що правом треба займатися, його необхідно вивчати і йому потрібно навчатися.
Римське право – це невід’ємна методологічна база професійної юридичної освіти, основа розуміння теоретичних галузей права і порівняльного правознавства, дидактичне поле становлення юридичної мови та юридичного мислення.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 191 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |