Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття та предмет римського приватного права

Читайте также:
  1. I. Понятие законности. Соотношение законности, права и власти.
  2. I. Понятие законности. Соотношение законности, права и власти.
  3. I. Понятие и виды источников (форм) права.
  4. I. Поняття зворотної дії в часі закону про кримінальну відповідальність.
  5. I. Права на результаты интеллектуальной деятельности
  6. I. Теория государства и права как наука. Ее место в системе юридических наук.
  7. I. Теория государства и права как наука. Ее место в системе юридических наук.
  8. II подразделение — производство предметов потребления.
  9. II. Методология теории государства и права.
  10. II. Организация деятельности Школы Права

Римське право належить до найвеличніших здобутків людської культури та цивілізації. Римське приватне право вивчається у всіх вищих навчальних закладах України. Вивчення цієї дисципліни залишається відправним пунктом для підготовки справжнього юриста, дає ті засоби і навички, які необхідні для формування юридичного способу мислення, забезпечує навчання техніці і проблемному мисленню справжнього юриста.

Метою навчальної дисципліни «Римське приватне право» є закладення у студентів не тільки основи знань у галузі римської та сучасної цивілістики, а засвоєння ними таких фундаментальних понять та категорій, як справедливість, добросовісність, форми позитивного права.

«Римське приватне право» має тісний зв'язок з такими дисциплінами, як: теорія держави і права, цивільне право і процес, трудове право, сімейне право, зобов’язальне право, спадкове право, міжнародне приватне право.

Дисципліна «Римське приватне право» має суттєве значення в підготовці фахівців, спроможних забезпечити інтеграцією України у світове співтовариство.

Виникнення, формування та функціонування римської держави не вкладається в класичну схему: культура+мораль+релігія+держава=право. Дослідження останніх часів переконують, що Рим утворився в результаті синойкізму, тобто злиття найближчих племен. Зазвичай вказують три племені і народності Аппенін – латини, сабіняни і етруски. Історія людства знає єдиний випадок, коли держава утворює народ (на прикладі Риму), який з гордістю називає себе квіритами – нащадками бога Марса.

Першопочатково римські правові приписи були тісно пов’язані з fas (порядком відносин з богами), що пізніше знайшло відображення в царських законах. Для римлян, як і для більшості народів, характерний розподіл системи правової регуляції на релігійне право і на право людське (позитивне право). Релігійне право (fas – те, що світиться, світло або вказівка) – похідне від волі богів; людське право (jus) – результат свідомої творчості людини.

Fas органічно включає в себе як релігію, яка набуває правової форми, так і елементи приватного та публічного права. Fas сприрається на волю богів, тому воно є незмінним, істинним і священним. Найвищою інстанцією, яка інтерпретувала fas, волю богів або найдавніші звичаї були понтифіки.

Jus – це людські установи, тому право мінливе і здатне до змін: обов’язковою силою такого права є загальна згода народу. На думку П. Юркевича, jus – це це позначення таких взаємин осіб, через які воля однієї особи панує над волею іншої.

За способами існування римляни розрізняли два види права:

- право писане ( jus scriptum ) – будь-який правовий припис, який має письмову форму фіксації (Закони ХІІ таблиць, Жрецька конституція Нуми Помпілія);

- право неписане ( jus non scriptum ) – це правові правила і норми, які не мали письмової фіксації та існували у формі звичаїв або постанов і розпоряджень уповноваженої на те особи в усній традиції (найбільш відомі закони Ромула, хоча пізніше вони були записані).

Римське приватне право є правом найбільшої держави періоду античного суспільства. Зароджувалося воно у стародавні часи у невеликій римській общині (датою заснування Рима вважається 21 квітня 753 року до н.е.). Будучи нескладною і архаїчною правовою системою, яка обслуговувала примітивний уклад життя невеликої римської общини, римське право цього періоду відзначалося вузько національним і патріархальним характером. Борючись за своє існування, Рим у подальшому об’єднав майже весь античний світ.

Предметом вивчення курсу «Римське приватне право» є система правових норм стародавнього Риму, яка регулювала суспільні відносини між приватними особами, а саме:

· сукупність особистих прав, правове становище суб’єктів у майнових відносинах, можливість суб’єктів здійснювати угоди майнового характеру;

· питання правового захисту приватних прав;

· шлюбно-сімейні відносини;

· відносини, пов’язані з власністю та іншими правами на речі;

· зобов’язання суб’єктів, які виникають з різних підставах: договорів, правопорушень, нібито з договорів, нібито з правопорушень;

· коло питань, які виникають з приводу спадкування майна померлих тощо.




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 139 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав