Читайте также:
|
Українські землі завжди приваблювали Литовських князів за часів князювання Гедиміна. Литва перетворилася у могутню державу. Вона протистояла нападам Німеччини, а також готувалася до завоювання слов’янських земель. Уже у той час більше двох третин території литовської держави складалися із земель, на яких проживали руські племена. Литва допомогала слов’янам звільнитися від татарської залежності. Під час правління сина Гедиміна, Ольгерда територія Литовського князівства розширилась. До неї приєдналась Чернігово-Сіверщіна, Київщина, Переясловщина. Князь Ольгерд поважав руську мову, традиції і культуру. Але його метою було приєднання до Литви землі південної Русі. В боротьбі за Волинь Ольгерду довелося витримати боротьбу з польським королем Казимиром, але після приєднання Волині литовське князівство стало найбільше у Європі. За князя Ольгерда влада золотої орди на українських землях Була ліквідована. Литовське правління не гнітило українське населення, поважало їхню мову, традицію та не порушувало місцевого устрою, багато Литовців прийняло Християнство. Але ставлення до українців змінилося після того як Литва об’єдналася з Польщею проти Тевтонського ордену. Утворилась польсько-литовська держава яка дозволила польським феодалам загарбувати українські землі. Вітовт продовжує приєднання української землі, але татари в 1399 р розбили військо Вітовта і Литва втратила узбережжя чорного моря. Польща гнобила укр. народ, вводила католицьку віру. В 1432 р велике князівство Литовське розкололося на 2 табори: заселені литовцями землі відійшли до князя Сигізмунда, а в Укр.і Білорусії—до Свидригайла. Волинь лишилася під владою литовського князівства. Великих успіхів добилася Литва в Украіні, правління її було найкращім для України, але агресивні поляки витіснили литовців з України.У 13-15 ст.ст. ослаблені золотоординським ярмом, укр. землі стали об'єктом захоплення іноземними державами. Здійснення захоплення білоруських і укр. земель велося князями: Міндовгом, що захватили «Чорну Русь»; Вітеном (1293-1316) і Гедиміном (1316-1341), що захопили велику частину білоруських земель; Ольгердом (1345 - 1377), що захватили велику частину укр. частину російських земель (від сучасних Волині до Білгородської області на сході, від Брянської області на півночі до Херсонської і Миколаївської на півдні;. Ольгердом був узятий Київ); Вітовтом (1392 - 1430), що захватив південно-укр. степ аж до Чорного моря в районі Одеси. Причини швидкого захоплення: а) Русь була ослаблена золотоординським ярмом; б) багато князівств добровільно входили до складу Литви, намагаючись спілкою з ній убезпечити свої землі від тиску Тевтонського ордена і монголо-татарського ярма. Політика Литви на захоплених землях - укр. і білоруські землі складали 9/10 території литовської держави: а) це вносило специфіку в життя усього Великого князівства Литовського, державна мова - староруська, закони складені на основі «Російської правди» і ін.; б) В. К. Л, незважаючи на тенденції до централізації, що проявилися при Вітовту, було схоже на федерацію численних земель, у внутрішнє життя яких литовський князь майже не втручався, і влада там була в руках місцевої укр. і білоруської знаті, що одержала значну автономію в справах. «Старе - не змінюємо, нове - не впроваджуємо» - такий був принцип правління литовських князів.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 36 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |