|
Читайте также: |
Вебер М.Господарство і суспільство: нариси соціології розуміння / Макс Вебер; з нім. пер. М.Кушнір. – К.: Вид. дім «Всесвіт», 2012.
Кравченко А.И.История менеджмента: Учебное пособие для вузов. – 5-е изд. – М.: Академический Проект: Трикста, 2005.
Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М., 1992.
Туленков М.В. Концептуальні засади організації сучасного менеджменту: Монографія. – Київ-Ніжин: ТОВ “Видавництво “Аспект-Поліграф”, 2006.
1. Якщо послідовно, за історичними епохами, вибудувати логікові розвитку світового виробництва, то ми одержимо наступний ланцюжок:
1. Самою ранньою формою підприємства треба вважати античні егастерії — ремісничі майстерні, що використовували працю рабів.
2. Егастерії були замінені середньовічними ремісничими цехами з майстром-господарем на чолі й безліччю учнів і підмайстрами, яких ще не можна назвати в повному розумінні слова найманими робітниками.
3. Ремісничі цехи й міські корпорації ремісників, по соціальній організації братні громади, що часто виявляли собою, змінилися мануфактурами, де працювали наймані робітники, які прийшли в місто із сільської місцевості.
4. На зміну мануфактурам, що використовували лише ручну працю, але вже за вузькою спеціалізацію праці, прийшло раннє машинне виробництво (наприклад, текстильні фабрики з паровою машиною Уайта);
5. Машинне виробництво XIX ст. замінило в XX ст. масове потокове виробництво, або конвеєрне.
6. У другій половині XX ст. конвеєр відходить у минуле, йому на зміну приходять автономні бригади, а механічна праця заміняється автоматизованою.
7. Наприкінці XX ст. автоматизоване виробництво витісняється роботизованим і працює на принципах безвідхідної технології.
2. Рушійною причиною, душею нової системи виробництва виступили чотири наукові принципи, які Ф.Тейлор називав законами управління.
1. Створення наукового фундаменту, що заміняє собою старі, грубо-практичні методи роботи, наукове дослідження кожного окремого виду трудової дії.
2. Відбір робітників і менеджерів, їх тренування й навчання на основі наукових критеріїв. (Пізніше таку процедуру вчені назвали професійним відбором, профконсультуванням і профнавчанням).
3. Співробітництво між адміністрацією й робітниками в впровадженні наукової організації праці (НОП).
4. Рівномірний розподіл обов'язків (відповідальності) між робітниками й менеджерами. Будучи необхідним учасником виробничого процесу, кожний з них повинен точно й вчасно виконувати своє власне коло завдань.
Тейлор писав про суть своєї системи: «Наука замість традиційних навичок; гармонія замість протиріч; співробітництво замість індивідуальної роботи; максимальна продуктивність замість обмеження продуктивності; доведення кожного окремого робітника до максимальної доступної йому продуктивності й максимального добробуту».
Чому ж Ф.Тейлор змінив стару систему оплати? Що в ній було погане? Основні проблеми, що виникали при її використанні, зводилися до наступного:
1) робітником платили за службовий статус (стан) але не за індивідуальні здатності (енергію, працьовитість, уміння), інакше кажучи, оплачувалася присутність людини на роботі, а не його трудовий внесок;
2) оплата праці залежала не від самого робітника, а від бажання адміністрації;
3) однаково оплачувалися ледачі й сумлінні робітники, тим самим легалізувався й інституціоналізувався зрівняльний принцип;
4) адміністрація безконтрольно знижувала розцінки, а робітники відповідали обмеженням продуктивності;
5) для робітника важливої була гарантія збереження зарплати, а не кількість виконаної роботи;
6) робітники не цікавилися збитками підприємства, адміністрація не була зацікавлена у вивченні фактичного часу виконання завдання;
7) не існувало зацікавленого співробітництва підприємців і робітників.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 138 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |