Читайте также:
|
(locus morbi)
Місцевому статусу при обстеженні хірургічного хворого надають основну увагу. При проведенні детального обстеження місця основного захворювання визначається локалізація процесу згідно до загальноприйнятої анатомічної термінології (ділянка шиї, обличчя, грудної клітки, черевної стінки, порожнини, кінцівок). Необхідно дотримуватися послідовності при обстеженні: огляд, пальпація, перкусія, аускультація.
Огляд. Описати положення органа, його форму, колір шкірних покривів, наявність шкірних складок, нормальних шкірних ліній. Направлення осі органа, порівняннясиметричнихчастин тіла, зрівняння парних органів, наявність судинного малюнку. Описати характер патології, стан шкіри навколо вогнища (не змінена, мацерація, набряк, гіперемія, інфільтрована, наявність ссаден та ін.), зміни м’яких тканин навколо вогнища (крововиливи, ущільнення та ін.), визначити, які тканини уражені, якщо є - описати грануляційну тканину (колір, поверхня, характер, кількість, кровоточивість, нашарування та плівки), наявність некротизованих тканин та сторонніх тіл.
Вказати розміри патологічного вогнища в см. Наявність, кількість та характер виділень.
Активні та пасивні рухи: обсяг рухів, кут рухомості суглобів,
ступінь обмеження рухів, болючість при рухах. Пальпація: вказати на положення, форму, величину набряку, консистенцію, болючість, рухомість, напруження м’язів, наявність слідів на шкірі від тиснення, пальпації, стан місцевої температури. Наявність розм'якшення, флюктуації, крепітації, патологічної пульсації. Описати регіональні лімфатичні вузли.
Перкусія: характер звуку - високий, тупий, коробковий, локалізація та межі притуплення, переміщення при зміні положення тіла, органів. Якщо проводилася пункція: описати отриманий вміст.
Аускультація: наявність серцевих тонів, звучність їх, ритм, характер легеневих шумів, наявність кишкових шумів, шумів при вислуховуванні великих судин.
Зупинимося на методиці описання місцевого статусу у таких
категорій хворих:
Контузія (забій - contusio).
Місцеве пошкодження тканин в результаті їх забою має назву контузії. Їх розрізняють за болем, припухлості та синюшному забарвленню, яке буде тим більше, чим більше ушкоджено невеликих судин. При контузії необхідно звернути увагу на супутні неврологічні та судинні розлади. Після забою часто виникає випадіння рухової функції та чутливості. Пошкодження (забій) артерії може привести до розриву інтими та розладів периферійного кровообігу. Гемартроз при забоях і розривах зв’язок великих суглобів.
Переломи, вивихи: потрібно провести огляд пошкодженої ділянки, пальпацію, перкусію, аускультацію, виміряти об’єм, довжину кінцівки, визначити м’язову силу і функцію. При обстеженні хворого звернути увагу на основні симптоми при травмі:
А) вимушене положення кінцівки;
Б) деформацію ділянки суглобу, припухлість;
В) зміщення вісі периферійної частини мимо суглобу (бокове, під кутом, ротаційне);
Г) виражений біль;
Д) зміни довжини кінцівки, патологічна рухомість, крепітація;
Є) пружинна фіксація;
Ж) різке обмеження рухів у суглобі.
При вивихах порушуються суглобові з’єднання двох кісток. Одна суглобова поверхня зміщується по відношенню до другої, в результаті чого виникає деформація суглобу. Вивихи можливі тільки при одночасному розриві зв’язок та суглобової капсули. Основні симптоми: біль, припухлість, незвичне положення кінцівки і пружинна фіксація.
Опіки: визначається розмір опікової поверхні: правило "дев'яток", "долоні", за методом В.М. Постнікова, Г.Д. Вілявина.
Діагноз: опік термічний (хімічний, променевий, електроопік);
процент
І-ІV ступінь, локалізація.
При розвитку опікової хвороби виділяють періоди: (І стадія - опіковий шок, II стадія - гостра токсемія, ІІІ стадія – септикотоксемія, ІV стадія – реконвалесценція).
Відмороження. Локалізація, ступінь (І - ураження шкіри у вигляді зворотніх розладів кровообігу, синюшність, або мармуровий колір шкіри; II - некроз поверхневих шарів шкіри до мальпігієвого, утворення міхурів з прозорим вмістом; III -некроз усіх шарів шкіри, підлягаючих тканин, утворення міхурів а геморагічним вмістом; ІУ ст. - некрозм'яких тканин та кісток).
Слід вказатина період; латентний (дореактивний) і реактивний. Достовірно остаточно встановити ступіньвідмороження можлива лише через 5 - 7 діб після відмороження.
Рани: огляд необхідно проводити в перев'язочній. Вказуютьна: характер ушкодження, локалізацію рани, розмір рани, форма, напрямок, краї рани, стінки, днорани, виділення, фазу розвитку процесу, стан регіональних лімфатичних вузлів, ступінь інфікованості, стан кровообігу та нервової регуляції, функцію пошкодженого органу.
Хірургічна інфекція. Для гострих запальних процесів характерні основні класичні ознаки запалення.
Rubor - почервоніння, що обумовлено розширенням капілярів під впливом гуморальних та неврогених факторами.
Tumor – припухлість; виникає внаслідок місцевого набряку.
Calor - місцеве підвищення температури, обумовлено гіперемією.
Dolor - біль:виникає при механічному розтягненні, внаслідок дії бактеріальних токсинів, а також гуморальних медіаторів запалення, таких як гістамін, серотонін.
Functio laesa - розлади функції не є кардинальними симптомами і в багатьох випадках відсутні.
Звертають увагу на локалізацію, розміри, температурну реакцію, наявність лімфангоїту та лімфаденіту, загальну реакцію організму.
При абсцесі – розм’якшення в центрі інфільтрату, обумовлено виходом тканинної рідини та лімфоцитів, що проявляється флюктуацією. Наприклад: У ділянці верхнього зовнішнього квадранту лівої сідниці визначається інфільтрат розмірами 18 х 10см., при пальпації болючий, гіпертермія та гіперемія шкіри, що переходить у шкіру звичайного забарвлення, флюктуація.
Флегмона - запалення розповсюджується дифузно,без утворення капсули, не маєчітких меж, інфільтрація сусідніх тканин.
Мастит - локалізація (права, ліва молочна залоза), квадрант (верхній, нижній медіальний та верхній і нижній латеральний), підшкірний, інтрамамарний, ретромамарний, галактофоріт; розміри, фаза запалення (серозна, гостра інфільтративна, абсцедуюча, флегмонозна, гангренозна, хронічна інфільтративна).
При описанні пухлин звернути увагу на швидкість росту їх, топографоанатомічне розміщення, величину, форму (гладка, горбиста, змішаної будови), консистенцію (еластична, камениста та ін.), рухливість. Регіональні лімфатичнівузли.
Для описання виразок особливу увагу приділити опису стану країв (нерівні, підриті ін.) і грануляційноїтканини.
Некрози - локалізація, глибина ураження, поширення.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 46 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |