Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Методи наукового дослідження

Є кілька форм наукових досліджень, у яких участь учителів початкових класів не тільки можлива, а й необхідна, оскільки виявляється корисною для них. Це 1) цілеспрямоване спостереження за процесом освоєння учнями програмового матеріалу; 2) вивчення позитивного досвіду колег-класоводів; 3) участь у проведенні експерименту.

У структурі наукового знання виділяють емпіричний (дослідний) і теоретичний рівні.

Емпіричному пізнанню притаманні збір фактів, первинне узагальнення, опис дослідних даних, систематизація і класифікація.

Спостереження за тим, як учні оволодівають програмним матеріалом, - найпростіша форма досліджень, як учні засвоюють вимоги навчальної програми, чи встигають вони набувати необхідних умінь і навичок, наскільки успішно іде навчальний процес під його керівництвом.

На відміну від повсякденного спостереження, педагогічне спостереження, спеціально здійснюване дослідником, завжди м.б. ти цілеспрямованим, певною мірою спланованим, пошуковим.

Р езультатами спостереження є опис мовними засобами предметів і явищ, а також схеми, таблиці, графіки, рисунки, діаграми та ін.

Спостереження мусить відповідати таким вимогам:

– передбачуваності заздалегідь (спостереження проводиться для певного, чітко поставленого завдання);

– планомірності (виконується за планом, складеним відповідно до завдання спостереження);

– цілеспрямованості (спостерігаються лише певні сторони явища, котрі викликають інтерес при дослідженні);

– вибірковості (спостерігач активно шукає потрібні об’єкти, риси, явища);

– системності (спостереження ведеться безперервно або за певною системою).

Послідовність підготовки та проведення спостереження:

1) постановка мети;

2) виділення показників фіксації (7-9), наприклад для вивчення активності учнів на уроці визначимо такі показники фіксації:

а) концентpація погляду;

б) зосередженість;

в) читання іншої літеpатуpи;

г) pозмова;

д) списування;

е) пеpедавання записок;

3) розробка форми пpотоколу і пpогpами;

4) пpоведення сеpії спостеpежень;

5) зведення pезультатів спостеpеження, їх аналіз та фоpмулювання висновків.

Порівняння – це процес зіставлення предметів або явищ дійсності з метою встановлення подібності чи відмінності між ними, а також знаходження загального, притаманного, що може бути властивим двом або кільком об’єктам дослідження.

До емпіричних методів дослідження відносять також вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, у ході якого виділяють головну ідею автора як педагога-новатора, сутнісні механізми запропонованої ним педагогічної інновації, що сприяє підвищенню ефективності навчально-виховного процесу.

Мета вивчення досвіду – виявити, оцінити, узагальнити і поширити те нове, ефективне, що спостеріг-ся в практиці викладання рідної мови.

Об’єктом дослідження м.б. або вся система викладання рідної мови, або окремі її компоненти, наприклад: організація уроків читання чи письма, вивчення граматики чи проведення уроків із розвитку мовлення.

Вивчення позитивного досвіду вчителів-практиків склад-ся з таких етапів:

- Спостереження за роботою вчителя;

- Узагальнення набутих спостережень;

- Запровадження та поширення досвіду у практику роботи вчителів школи.

Вивчення досвіду, обмін досвідом не завадять ніякому вчителеві незалежно від його педагогічного стажу.

Участь учителів у проведенні науковцями експерименту – корисна форма підвищення їхньої кваліфікації. Експеримент присвячується або пошукам нових методів навчання, або відбору матеріалу для вивчення, або змінам у його змісті.

Експеримент – апробація знання досліджуваних явищ в контрольованих або штучно створених умовах.

Специфіка експериментального дослідження в науково-дослідній практиці вищої школи має такі етапи:

1) констатуючий;

2) формуючий;

3) корегуючий;

4) контрольний.

Етапи проведення експерименту:

1) розробити план цілеспрямованого спостереження за об’єктом;

2) визначити межі, у яких буде проходити експеримент;

3) створити необхідні умови з урахуванням повторюваності ситуацій, зміни

впливу, характеру та умов на об’єкт дослідження;

4) проведення експерименту;

5) проаналізувати результати експерименту.

Це схема традиційного експерименту. В умовах комп’ютеризації можна дещо змінити схему, оскільки значно зростає швидкість і підвищується точність, що дозволяє зменшити обсяги експериментальних досліджень.