Читайте также:
|
Стратегічне управління можна розглядати як концепцію виживання в певних умовах. Воно дає конкретне уявлення, якою має бути організація в майбутньому, тобто яку позицію займати на ринку, які мати конкурентні переваги і які зміни потрібно здійснювати.
Основними складовими системи стратегічного управління є об’єкт та суб’єкт.
Об’єкт стратегічного управління – це потенціал підприємства, який включає трудові, матеріальні, фінансові та інформаційні ресурси, які здатні забезпечити конкурентоздатність підприємства в довгостроковому періоді.
Суб’єкт стратегічного управління – це вища ланка управління підприємства, що здатна сформувати, розробити та реалізувати стратегію розвитку підприємства.
Взаємодія об’єкту та суб’єкту створює систему стратегічного управління.
Стратегічне управління в соціально-економічних системах застосовується в умовах:
- поява нових, більш складних завдань, які обумовлені динамічністю зовнішніх обставин;
- швидкої зміни завдань пов’язаних зі зміною інвестицій або організаційних структур;
- високої ціни втілення помилкових рішень;
- відсутність формалізованих процедур вирішення завдань.
Стратегічне управління – управлінський процес, який, опираючись на людський потенціал та наукові знання (1) орієнтує виробничу діяльність підприємства на запити споживачів, (2) забезпечує своєчасні зміни в діяльності підприємства, які дозволяють утримати конкурентні переваги, (3) розробляє довгострокові перспективні цілі підприємства і забезпечує їх здійснення у змінних умовах.
Підприємство при розробці стратегії враховує поведінку своїх конкурентів, попитспоживачів та дії уряду. В той же час воно активно впливає на попит через формування смаків споживачів, впливає на уряд через вимоги бажаного регулювання податків, митних (зборів) виплат, прийняття антимонопольних законів та виключень з них.
У деяких випадках розробку стратегії необхідно починати з нуля. Наприклад, при різкій зміні ринкової ситуації (поява на ринку товару нового покоління), або при зміні можливостей підприємства (обмеження або розширення фінансування).
Стратегія підприємства включає розробку обґрунтованих заходів і планів досягнення визначеної мети, при цьому повинні враховуватися науково-технічний потенціал і виробничі можливості підприємства.
При розробці стратегії підприємства користуються якісними і кількісними показниками. Якісні показники називають орієнтирами, а кількісні – завданням.
Основою будь-якої стратегії є планування, тобто одна з найбільш важливих фаз менеджменту.
Стратегічний план обґрунтовується великою кількістю досліджень та фактичних даних.
Існування стратегічного плану надає підприємству визначеність, індивідуальність та упевненість у майбутньому.
Стратегічне управління представляє собою динамічний процес аналізу, вибору стратегії, планування та реалізації розроблених планів і складається з п’яти етапів (задач), які неодноразово повторюються:
1) визначення місії організації і формування стратегічних напрямків її розвитку;
2) детальна розробка на основі загальних цілей конкретних напрямків діяльності;
3) відображення усіх розроблених напрямів діяльності в стратегічних планах;
4) ефективна реалізація обраної стратегії;
5) оцінка ефективності реалізації стратегічного плану, аналіз ситуації на ринку і внесення змін в довгострокові плани і стратегію організації.
(1) Місія організації – це сформульований напрямок діяльності фірми з врахуванням її особливостей.
Обрав місію, організація визначає сферу своєї діяльності.
(2) На основі визначеної місії організація розробляє конкретні цілі і плани робіт по усім напрямкам діяльності.
Цілі, що плануються можуть бути короткостроковими та довгостроковими. Короткострокові цілі спрямовані на негайне (швидке) отримання бажаних (необхідних) результатів. Довгострокові – спрямовані на укріплення положення фірми та покращення показників діяльності у довгостроковій перспективі.
Існують два типи цілей: фінансові та стратегічні.
Фінансові цілі спрямовані на підвищення об’єму прибутку, віддачі від інвестицій, збільшення надходження готівки, розміру позик та дивідендів.
Стратегічні цілі належать до конкурентоздатності фірми і спрямовані на забезпечення високих темпів росту обсягів виробництва, на збільшення частки ринку та на підвищення якості продукції. Проникнення на закордонні ринки і використання передових технологій також є стратегічні цілі.
(3) Під час розробки стратегії підприємство зіштовхується з проблемою, як досягти необхідних результатів при її реалізації в умовах, що складаються. Таким чином, цілі – це очікувані результати, а стратегія (стратегічні дії) є інструментом для їх досягнення.
Для визначення стратегічних дій необхідно вивчити внутрішній стан організації и зовнішні фактори. Невірна оцінка ситуації підвищує ризик помилкової розробки стратегічних дій.
Діюча стратегія (тобто стратегія, що реалізується) складається з продуманих цілеспрямованих дій та з реакції на непередбачуваний розвиток подій.
При застосуванні стратегії фірма може зіткнутися з двома загрозами:
Перша – це застосування застарілої стратегії, яка без внесення постійних змін відходить від реалій ринку.
Друга – застосування стратегії, орієнтованої лише на внутрішню діяльність фірми без систематичного врахування тенденцій ринку (“образ мислення равлика ”).
Розробка стратегії – це динамічний процес.
В той же час, зміни, що здійснюються занадто часто можуть призводити до негативного ефекту і організаційний плутанини. Таким чином, необхідно зазначити, що зміни стратегії повинні здійснюватись у разі змушеної необхідності.
Добре продумана стратегія живе декілька років, вимагаючи незначних змін для пристосування до нових умовах.
(4) Задача реалізації стратегії є найбільш складною частиною стратегічного управління. Вона стосується усіх рівнів управління і усіх підрозділів компанії. Здійснення стратегії починається з ретельного аналізу обсягу робіт і завершується успішним її виконанням.
(5) Чотири названих задачі по створенню та реалізації стратегії завершуються п’ятою задачею, яка полягає в оцінці усіх попередніх етапів, аналізі зовнішньої ситуації і наступної переорієнтації діяльності через внесення змін у стратегічні плани підприємства.
Процес стратегічного управління являє собою замкнений цикл, в якому задача оцінки ефективності діяльності та прийняття змін є одночасно закінченням одного та початком іншого циклу стратегічного менеджменту.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 129 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |