Читайте также:
|
Боплан Г.-Л. де. Опис України: У 2 т. — К.: Наук, думка; Гарвард; Кембрідж, 1990. — 256 с.
Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: Космогонічні українські народні погляди та вірування. — К., 1993. — 414 с.
Головацький Я. Виклади давньослов'янських легенд або міфологія, укладена Я.Ф. Головацьким — К., 1991. — 93 с.
Грушевський М. Історія української літератури: У 6 т., 9 кн. -Т. 1. — К.: Либідь, 1993. — 392 с.
Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. — К., 1989.— 304с.
Костомаров М. Слов'янська міфологія. — К.: Либідь, 1994. — 283 с.
Лозко Г. Українське народознавство. -- К.: Зодіак-ЕКО, 1995. -368 с.
Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу: Історично-релігійна монографія. — К., 1994. — 424 с.
Москаленко М. Фольклорний алфавіт давньоруського космосу // Золотослов. Поетичний космос Давньої Русі. — К., 1988. — С. 7—46.
Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства: Навч. посіб. — К.: Глобус, 1996. — 220 с.
Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. — К.: Український письменник, 1993. — 63 с.
Рьібаков БА. Язичество древних славян. — М., 1981. — 750 с.
Рьібаков БА. Язичество Древней Руси. — М., 1978. — 787 с.
Тайлор 9.Б. Первобьітная культура. — М., 1989. — 573 с.
Тимощук Б.О. Язичницькі святилища Галицької Русі // Історико-філологічний вісник українського інституту. — М., 1997. — С. 176— 181.
Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник / А.П. Пономарьов, Л.Ф. Артюх, Т.В. Косміна та ін. — 2-ге вид. — К.: Либідь, 1994. — 256 с.
Українське народознавство / За заг. ред. С.П. Павлюка та ін. -Львів: Фенікс, 1994. — 605 с.
Фрейденберг ОМ. Миф й литература древности. — М., 1998. — 800 с.
Фрззер ДжДж. Золотая ветвь: Исследование магии й религии. — М., 1984. — 703 с.
Чмихов М.О. та ін. Археологія та стародавня історія України: Курс лекцій. — К.: Либідь, 1992. — 376 с.
Чмихов М.О., Черняков І.Т. Хронологія археологічних пам'яток епохи міді-бронзи на території України. — К., 1988. — 180 с.
РОЗДІЛ 2
ЗАСТОСУВАН НЯ МУЛЬТИМЕДІА ПРИ ВИВЧЕННІ ІСТОРІЇ
Багато вчителів вперше стикаються з поняттям мультимедіа, коли в школі в їх розпорядженні опиняється комп'ютер, оснащений спеціальним устаткуванням, яке дозволяє працювати з найрізноманітнішою інформацією, такою, як текст, звук, нерухомі і рухомі зображення. Для більшості людей, що безпосередньо пов'язані зі школою, саме зі спеціального апаратного забезпечення починається знайомство і подальша взаємодія з технологіями мультимедіа. За останні роки до таких засобів, що отримали назву засобів мультимедіа, були віднесені пристрої для запису й відтворення звуку, фото- і відеозображень. Якщо найближчим часом з'являться і набудуть поширення пристрої для цифрової обробки запахів, то ці пристрої також будуть віднесені до групи засобів мультимедіа.
Специфіку засобів мультимедіа неможливо зрозуміти без знання видів (типів) інформації і способів її представлення. Термін «інформація» похо-дить від латинського informatio — роз'яснення, виклад. Спочатку це слово означало «відомості, що передаються однією людиною іншим людям усним, письмовим або іншим способом, а також власне процес передачі або одержання цих відомостей».
Існує декілька критеріїв, згідно з якими здійснюється класифікація ін-формації. Перший критерій визначається такими видами сприйняття лю-диною інформації, як зір, слух, нюх, дотик, смак. Тобто всю інформацію за видами сприйняття можна розділити на три основні групи:
• Інформація, що сприймається зором людини, так звана зорова, або ві-зуальна інформація, шо включає текст, графічні зображення, малюнки, фотографії, мультфільми і відеофільми.
• Інформація, що сприймається слуховим апаратом людини, так звана звукова інформація, що включає довільні шуми, музичні твори, мову.
• Інформація, шо сприймається сенсорною системою людини, так збана сенсорна, або тактильна інформація, при роботі за допомогою спе-ціальних технічних засобів.
Всі перераховані види інформації можна класифікувати і за іншими критеріями. Одним із них є спосіб сприйняття інформації людиною. У зв'язку з цим всю інформацію, що надається учням, можна розділити на асоціативну і пряму.
Визначимо асоціативну інформацію як таку, сприйняття якої засноване на асоціаціях, що виникають у людини під дією раніше засвоєної ін-
формації. За умов такого підходу до класифікації до цього виду інформації можна віднести текст, мову і, можливо, малюнки і мультфільми. Як при-клад можна навести текстовий або словесний опис історичної події, з якою школярі знайомляться при вивченні історії. У цьому випадку читання тек-сту або прослуховування мови педагога призводить до виникнення асоціа-ції щодо нової інформації з наявними в учнів уявленнями про історичну подію. Важливо розуміти, що читання тексту або прослуховування мови не призведе до однакового сприйняття історичної події всіма учнями. Кожен учень уявить історичну подію, що вивчається, по-своєму.
Пряма інформація безпосередньо передає важливі, утому числі і з огляду на цілі навчання, властивості об'єктів. До такого виду інформації можуть бути віднесені фотографії, відеофільми, довільний звук, що визначається наукою як шум. Однією з істотних особливостей засобів мультимедіа вва-жається можливість надання й обробки прямої інформації. Так, наприклад, використання засобів мультимедіа при вивченні історичної події в курсі іс-торії надає можливість учням побачити історичну подію, що вивчається,
• процеси, що відбуваються, почути можливі звуки, що дозволять сформу-вати більш конкретні образи, найбільш відповідні реальним об'єктам і про-цесам, з якими людина має справу в житті.
Таким чином, поняття мультимедіа взагалі і засобів мультимедіа зокрема тісно пов'язане з комп'ютерною обробкою і наданням різноманітної ін-формації і лежить в основі функціонування засобів інформатизації, що іс-тотно впливають на ефективність освіти. Наявність і впровадження у сферу освіти засобів мультимедіа сприяє появі відповідних комп'ютерних про-грамних засобів та їх змістового наповнення, розробці нових методів на-вчання і технологій інформатизації професійної діяльності вчителів.
Мультимедіа і поняття мультимедіа-технологій тісно пов'язані з інфор-маційними процесами, що відбуваються в природі, суспільстві й техніці. Людина сприймає інформацію за допомогою органів чуття, зберігає й пе-ретворює її за допомогою мозку і центральної нервової системи. Процес розв'язання подумки математичного завдання, процес перекладу тексту з однієї мови іншою — все це обробка інформації. Процес обробки інфор-мації становить суть розумової діяльності людини.
Пов'язані з інформацією процеси відбуваються не тільки в середовищі, що стосується діяльності людини, але й у сфері живої природи і техніки. Всі подібні дії і процеси можна об'єднати під загальною назвою — інформаційні процеси.
Інформаційний процес — це сукупність послідовних операцій з інфор-мацією з мстою отримання результату. Серед усіх інформаційних процесів можна виділити найбільш загальні. До них відносяться передача, зберігання
• обробка інформації.
Інформація передається по каналу передачі, прямуючи від джерела до приймача. Канал передачі — це певне середовище, яке здійснює доставку
інформації. Сприйняття інформації немислиме без певних попередніх угод і знань, без яких сигнал сприйматиметься лише як повідомлення про деякий факт, який незрозуміло, як інтерпретувати. В одному випадку підняті вгору руки виражають емоційний сплеск з приводу здобутої перемоги, а в іншому означають капітуляцію супротивника. Для досягнення взаєморозуміння необхідна попередня домовленість про значення сигналів. Тому й існують алфавіти різних мов, правила руху, азбука Морзе і т. ін. Інформація розповсюджується не тільки в просторі, але й у часі. Стародавні руко-писи, книги, наскальні малюнки? археологічні знахідки — джерела інформації з глибини часів. Завдяки генетичній інформації, яка зберігається в закодованому вигляді в молекулі ДНК і передається наступним поколінням, існує безперервна зміна поколінь кожного виду живих істот.
Обробка інформації — процес перетворення вже наявної інформації. Перетворення інформації може бути пов'язане зі зміною її змісту або форми представлення. В останньому випадку говорять про кодування інформації. Наприклад, до обробки інформації можуть бути віднесені шифрування інформації, переклад текстів іншою мовою. Впорядковування інформації, пошук потрібної інформації в інформаційному масиві (номер телефону в телефонній книзі) є іншими варіантами обробки. Редагування тексту, математичні обчислення, логічні висновки — приклади процедур отримання нової інформації.
Інформація не може існувати без свого носія-середовища, що безпосередньо зберігає інформацію. Носієм інформації може бути практично будь- який предмет, явище, жива істота. Щоб мати можливість у майбутньому багато разів скористатися інформацією, використовують так звані зовнішні (по відношенню до людської пам'яті) носії інформації. Для отримання інформації із зовнішніх носіїв часто потрібно багато часу і додаткові засоби.
Будь-яка мова, якою люди користується для спілкування, містить досить багато слів, що мають різні значення. Значення таких слів визначається з контексту їх вживання в мові. Важливо розуміти, що, як і багато інших слів мови, слово «мультимедіа» також має відразу декілька різних значень. Мультимедіа — це:
• технологія, що описує порядок розробки, функціонування та застосування засобів обробки інформації різних типів;
• інформаційний ресурс, створений на основі технологій обробки і представлення інформації різних типів;
• комп'ютерне програмне забезпечення, функціонування якого пов'язане з обробкою і представленням інформації різних типів;
• комп'ютерне апаратне забезпечення, за допомогою якого стає можливою робота з інформацією різних типів;
• особливий узагальнюючий вид інформації, яка об'єднує в собі як традиційну статичну візуальну (текст, графіку), так і динамічну інформацію різних типів (мову, музику, відеофрагменти, анімацію та ін.).
Таким чином, у широкому розумінні термін «мультимедіа» означає спектр інформаційних технологій, що використовують різні програмні і технічні засоби з метою найбільш ефективної дії на користувача, що став одночасно і читачем, і слухачем, і глядачем.
Мультимедіа може бути класифікована як лінійна і нелінійна. Аналогом лінійного способу уявлення може бути кіно. Людина, що переглядає даний документ, жодною мірою не може вплинути на його висновок. Нелінійний спосіб представлення інформації дозволяє людині брати участь у виведенні інформації, взаємодіючи будь-яким чином із засобом відображення мультимедійних даних. Участь людини вданому процесі також називається «інтерактивністю». Такий спосіб взаємодії людини і ком-п'ютера найповніше представлений у категоріях комп'ютерних ігор. Також нелінійний спосіб представлення даних називається «гіпермедіа».
Одна з найширших галузей застосування мультимедіа-технологій —■ сфера освіти, оскільки засоби інформатизації, засновані на мультимедіа, спроможні у ряді випадків суттєво підвищити ефективність навчання. Експериментально встановлено, що при усному викладі матеріалу учень за хвилину сприймає і здатний переробити до однієї тисячі умовних одиниць інформації, а при «підключенні» органів зору до 100 тисяч таких одиниць.
На сьогодні кількість створених засобів мультимедіа вимірюється тисячами найменувань. Якщо, наприклад, в першому виданні російського довідника з CD-ROM і мультимедіа, виданому в 1995 p., наведено лише 34 мультимедіа- продуктів освітнього призначення, то вже у виданні 1996 р. містився перелік у 112 позицій, а на початку 1998 р. це число складало понад 300 найменувань. На сьогодні цей список містить декілька тисяч позицій.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 59 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |