Читайте также:
|
Гідна праця − це, в першу чергу, безпечна праця.
В Концепції ООН про «сталий людський розвиток» безпека праці людини розглядається як одна із основних (базових) її потреб. Міжнародний досвід засвідчує, що належна організація і фінансове забезпечення охорони праці, профілактика виробничого травматизму і професійних захворювань, підтримання на високому рівні професійного здоров’я працівників є важливими факторами збереження працездатного трудового потенціалу країни та її економічного розвитку. А така організація праці, яка ігнорує вимоги безпеки та гігієну праці, підриває економічну ефективність не може бути основою сталої стратегії розвитку ні для окремого суб’єкта, ні для країни в цілому.
Державна політика України в галузі охорони праці, яка базується на пріоритетності життя і здоров’я працівників, спрямована на створення безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Однак, незважаючи на це, щорічно в Україні травмується близько 30 тис. людей, з яких приблизно 1,3 тис. − гине, близько 10 тис. − стають інвалідами, а більше 7 тис. осіб одержують профзахворювання[1]. Саме тому, останнім часом особливої уваги набули питання наукової організації праці, підвищення її ефективності та якості, культури виробництва, які нерозривно пов'язані з умовами й охороною праці. Застосування новітніх технологій у виробничих процесах поступово приходить на зміну важкій та травмонебезпечній фізичній праці, проте це призводить до підвищення розумового навантаження, через що за певних умов детермінується передчасна втома людини, створюються виробничі небезпечності.
Сучасні соціально-економічні процеси диктують необхідність переходу від системи реагування на випадки настання виробничих травм, професійних захворювань, аварій на виробництві та ліквідацію їх наслідків, на більш ефективну систему попередження виникнення та зниження ризиків ймовірних небезпек на робочому місці, що загрожують життю або здоров’ю працюючих.
Охорона праці в Україні ґрунтується на системі взаємопов’язаних нормативно-правових актів, що регулюють відносини у даній галузі. До них належать Конституція України, яка гарантує право всіх громадян України на належні, безпечні та здорові умови праці (стаття 43), Кодекс законів про працю, Закони України «Про охорону праці», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про пожежну безпеку», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та відповідні підзаконні акти. Однак, обраний Україною європейський вектор розвитку вимагає приведення національного законодавства у відповідність до законодавчих норм ЄС. З цією метою у 2002 році прийнято нову редакцію Закону України «Про охорону праці», який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів та громадських організацій відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Охорона праці − це багатогранне поняття, під ним слід розуміти не тільки
забезпечення безпеки працівників під час виконання ними службових обов'язків, а й профілактику професійних захворювань, організацію повноцінного відпочинку й харчування працівників під час обідньої чи технічної перерви, забезпечення їх необхідним спецодягом і гігієнічними засобами й навіть виконання соціальних пільг і гарантій. Правильний підхід до організації охорони праці на підприємстві чи в установі, грамотне використання різних нематеріальних способів стимулювання працівників дають останнім необхідне відчуття надійності, стабільності й зацікавленості керівництва у своїх співробітниках. Таким чином, завдяки налагодженій системі охорони праці знижується також плинність кадрів, що в свою чергу, позитивно впливає на стабільність усього підприємства.
Питання охорони праці людини необхідно вирішувати на всіх стадіях трудового процесу й незалежно від виду професійної діяльності. Не є винятком й представники економічних спеціальностей. Їхня трудова діяльність сьогодні тісно пов’язана з багатьма ризиками, а тому також потребує дотримання відповідних правил та норм з безпеки та охорони праці.
Охорона праці економіста заснована на чинному законодавстві (Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про освіту», Закон України «Про обов’язкове державне соціальне страхування, Закон України «Про пожежну безпеку», «Кодексі законів про працю» та нормативно-правових актів з питань охорони праці, пожежної безпеки, техніки безпеки та безпеки життєдіяльності), вимог якого він зобов’язаний чітко дотримуватись. До роботи економістом допускаються особи, які мають спеціальну освіту, відповідний стаж роботи і які пройшли:
- попередній (черговий) профілактичний медичний огляд;
- вступний інструктаж з питань охорони праці;
- первинний інструктаж з питань охорони праці на робочому місці чи спеціальне попереднє навчання і перевірку знань з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності.
Виконання робіт, не пов’язаних з основною роботою можливе тільки після проведення цільового інструктажу. Повторний інструктаж і перевірка знань з курсу «Охорона праці і безпека життєдіяльності», проводиться один раз в 6 місяців.
Перед початком роботи економіст повинен:
− оглянути своє робоче місце, з метою усунення виявлених небезпечних для життя та здоров’я факторів;
− у разі виявлення порушень або несправностей, вжити відповідних заходів щодо їх усунення та фіксування.
Під час роботи економіст зобов’язаний:
− виконувати роботу згідно із своїми посадовими обов’язками;
− не залишати без нагляду своє робоче місце, коли офісне обладнання підключене до електромережі (комп’ютер, електроприлади тощо);
− запобігати порушенням правил внутрішнього розпорядку, охорони праці, пожежної безпеки, техніки безпеки та безпеки життєдіяльності.
Економіст також забезпечує:
− експлуатацію у справному і безпечному стані обладнання, розташованого в кабінеті;
− впровадження досягнень науки і техніки з метою підвищення безпеки праці, попередження профзахворювань, пожеж.
Після закінчення роботи економіст повинен:
− провести огляд приміщення (кабінет не має бути захаращений сторонніми предметами);
− відключити електроприлади;
− забезпечити відсутність горючих матеріалів;
− повідомити начальника підрозділу або начальника відділу про всі недоліки, виявлені під час роботи.
В разі виявлення небезпечної ситуації (пожежа, землетрус, радіаційна безпека, неполадки в електрогосподарстві тощо), загрози для життя економіст повідомляє начальника відділу, заспокоює оточуючих, оцінює важкість аварійної ситуації та забезпечує організацію її ліквідації та евакуації людей.
При виявленні пошкодження електроприладів забороняється усувати поломку самостійно та із залученням осіб, що не мають при собі відповідних дозвільних документів усувати несправності в електромережі та на електрообладнанні. Необхідно виключити загальну подачу електроструму.
При виявленні пожежі економіст зобов’язаний негайно викликати пожежну частину, повідомити начальника, вжити заходів згідно з планом евакуації на випадок пожежі, вивести працівників у небезпечне місце. Організувати роботу щодо збереження майна закладу та цінних паперів.
При спробах сторонніх осіб, що вчиняють протиправні дії по відношенню до безпеки життя чи здоров’я працівників або нищення майна, економіст самостійно або за допомогою працівників викликає міліцію.
У випадку травмування працівників економіст організовує надання першої (долікарської) медичної допомоги чи самостійно її надає, а в разі необхідності і наступної допомоги медичних працівників, викликає швидку допомогу.
Діяльність осіб економічних спеціальностей нині тісно пов’язана із роботою за комп’ютером, під час якої на них можуть впливати такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
− фізичні: підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів, процесорів та аудіоплат); підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може статися через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівень електромагнітного випромінення; підвищена напруженість електричного поля; пряма та відбита від екранів блискість; несприятливий розподіл яскравості в полі зору;
− психофізіологічні: фізичні перевантаження статичної та динамічної дії; нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).
Основним обладнанням робочого місця користувача комп'ютера є відео дисплейні термінали (ВДТ), клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло); допоміжним - пюпітр, підставка для ніг, шафи, полиці та ін.
Робочі місця з ВДТ мають бути розташовані на відстані не менше 1,5 м від стіни з вікнами, від інших стін - на відстані 1 м, між собою на відстані не менше 1,5 м. Відносно вікон робоче місце доцільно розташовувати таким чином, щоб природне світло падало на нього збоку, переважно зліва.
Робочі місця, обладнані ВДТ, слід розташовувати так, щоб уникнути попадання в очі прямого світла. Джерела освітлення рекомендується розташовувати з обох боків екрана паралельно напрямку погляду. Для уникнення світлових відблисків з екрана, клавіатури в напрямку очей користувача, від світильників загального освітлення або сонячних променів необхідно використовувати антиполискові сітки, спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки, на вікнах - жалюзі.
При роботі з текстовою інформацією (у режимі введення даних, редагування тексту та читання з екрана ВДТ) найбільш фізіологічним є зображення чорних знаків на світлому (білому) фоні.
Розташовувати ВДТ на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилася в центрі поля зору на відстані 400-700 мм від очей користувача. Рекомендується розміщувати елементи робочого місця таким чином, щоб витримувалася однакова відстань очей користувача від екрана, клавіатури, пюпітра.
Робота комп'ютерів супроводжується електромагнітним випроміненням низьких рівнів, інтенсивність якого зменшується пропорційно до квадрату відстані від екрана. Оптимальною для працюючого є відстань 50 см від екрана ВДТ.
Зручна робоча поза при роботі на комп'ютері забезпечується регулюванням висоти робочого столу, крісла та підставки для ніг. Раціональною робочою позою може вважатися таке положення тіла, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук -вертикальні, кут ліктьового суглоба коливається у межах 70-90', зап'ястя зігнуті під кутом не більше ніж 20', нахил голови - у межах 15-20'.
Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконуються роботи на комп'ютерах, в тому числі на лазерних та світлодіодних принтерах, рекомендується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не бажано носити одяг із синтетичних матеріалів.
Перед початком роботи на комп’ютері необхідно:
− увімкнути систему кондиціювання повітря в приміщенні;
− перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. ВДТ має стояти не на краю стола. Повернути ВДТ так, щоб було зручно дивитися на екран - під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бути трохи нахиленим - нижній його край ближче до оператора;
− перевірити загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з'єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення захисного екрана;
− відрегулювати освітленість робочого місця;
− відрегулювати та зафіксувати висоту крісла, зручний для користувача нахил його спинки;
− приєднати до процесора необхідну апаратуру (принтер, сканер тощо). Усі кабелі, що з'єднують системний блок (процесор) з іншими пристроями, слід вставляти та виймати тільки при вимкненому комп'ютері;
− ввімкнути апаратуру комп'ютера вимикачами на корпусах в послідовності: стабілізатор напруги, ВДТ, процесор, принтер (якщо передбачається друкування);
− відрегулювати яскравість свічення екрана ВДТ, мінімальний розмір світної точки, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення занадто яскравим, щоб не втомлювати очей. Рекомендуються: яскравість свічення екрана - не менше 100 кд/м2; відношення яскравості екрана ВДТ до яскравості оточуючих його поверхонь в робочій зоні - не більше 3:1; мінімальний розмір точки свічення - не більше 0,4 мм для монохромного ВДТ і не менше 0,6 мм для кольорового; контрастність зображення знаку - не менше 0,8.
При виявленні будь-яких несправностей роботу не розпочинати, повідомити про це керівника.
Під час роботи з відеодисплейним терміналом необхідно стійко розташовувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання. Разом з тим має бути передбачена можливість її поворотів та переміщень. Положення клавіатури та кут її нахилу мають відповідати побажанням користувача. Якщо в конструкції клавіатури не передбачено простору для опори долонь, то її слід розташовувати на відстані не менше 100 мм від краю столу в оптимальній зоні моторного поля. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися.
Для зменшення несприятливого впливу на користувача пристроїв типу "миша" (вимушена поза, необхідність постійного контролю за якістю дій) належить забезпечити вільну велику поверхню столу для переміщення "миші" і зручного упору ліктьового суглоба.
При вимкненому комп'ютері необхідно періодично прибирати ледь змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою порох з поверхонь апаратури. Екран ВДТ та захисний екран протирають ватою, змоченою у спирті. Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні засоби для чищення поверхонь комп'ютера.
Забороняється:
− самостійно ремонтувати апаратуру, тим більше ВДТ, в якому кінескоп знаходиться під високою напругою (близько 25 кВ); ремонт апаратури виконують тільки спеціалісти з технічного обслуговування комп'ютерів, вони ж раз на півроку повинні відкривати процесор і вилучати пилососом пил і бруд, що там накопичилися;
− класти будь-які предмети на апаратуру комп'ютера, канапки та напої на клавіатуру або поруч з нею - це може вивести її з ладу:
− закривати будь-чим вентиляційні отвори апаратури, що може призвести до її перегрівання і виходу з ладу.
Для зняття статичної електрики рекомендується час від часу доторкатися до металевих поверхонь (батарея центрального опалення тощо).
Для зниження напруженості праці на комп'ютері необхідно рівномірно розподіляти і чергувати характер робіт відповідно до їх складності. З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосовувати чергування операцій введення тексту та числових даних (зміна змісту робіт), чергування редагування текстів та введення даних (зміна змісту та темпу роботи) і т. і.
Для зменшення негативного впливу на здоров'я працівників виробничих факторів, пов'язаних з роботою на комп'ютерах, необхідно раціонально організувати режим праці і відпочинку. Час регламентованих перерв в робочій зміні доцільно встановлювати залежно від виду та категорії трудової діяльності за ВДТ.
Навантаження за робочу зміну будь-якої тривалості має не перевищувати для групи робіт А - 60 000 знаків, для групи робіт Б - 45 000 знаків, для групи робіт В - 6 годин.
Тривалість безперервної роботи за ВДТ без регламентованої перерви має не перевищувати 2 год. Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (організації, установи).
Під час роботи за ВДТ у нічну зміну, незалежно від групи та категорії робіт, тривалість регламентованих перерв збільшується на 60 хв.
Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-емоційного напруження та втоми зорового аналізатора, що розвиваються у користувачів, усунення негативного впливу гіподинамії та гіпокінезії, запобігання розвитку позотонічної втоми рекомендується виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики, а також у спеціально обладнаних приміщеннях проводити сеанси психофізіологічного розвантаження.
При використанні лазерних принтерів необхідно:
− розташовувати принтер поруч з процесором таким чином, щоб з'єднувальний шнур не був натягнутий. Забороняється ставити принтер на процесор;
− перед тим, як програмувати роботу принтера, переконатися, що він знаходиться в режимі зв'язку з комп'ютером.
Для досягнення найбільш чистих, з високою роздільною здатністю зображень і, щоб не зіпсувати апарат, має використовуватися папір, вказаний в інструкції до принтера (звичайно вагою 60-135 г/м2 типу Санон МР або Хегох 4024). Зрізи паперу мають бути зроблені гострим лезом без задирок - це зменшить імовірність зминання паперу.
Забороняється використовувати папір: надрукований з однієї сторони; вага якого виходить за межі рекомендованої; занадто гладкий і блискучий, а також високотекстурований; ламінований; рваний, зморщений або папір з нерегулярними отворами від діркопробивача чи степлера; перфорований на декілька частин або цигарковий (основа копіювального паперу); фірмові бланки, заголовок яких надрукований не термостійкими фарбами, що мають витримувати 200'С протягом 0,1с. Ці фарби можуть перейти на термозакріплюючий валик і стати причиною дефектів друку.
Для друкування на прозорих матеріалах, а також конвертах мають бути застосовані відповідні лотки.
При зминанні паперу відкрити кришку і обережно витягнути лоток з папером. Необхідно бути уважним, щоб не обпектися під час витягування аркуша з термозакріплюючого пристрою.
Потрібно дотримуватися правил зберігання картриджа згідно з інструкцією фірми-виготовлювача (подалі від прямих сонячних променів, при температурі 0-35'С тощо). Забороняється: зберігати картридж без упаковки; ставити картридж на торці, тобто вертикально; перевертати картридж етикеткою донизу; відкривати кришку валика і доторкатися до нього; самому заповнювати використаний картридж.
При погіршенні якості друку (сліди тонера на папері) почистити принтер зсередини від видимих слідів тонера. Перед чищенням принтер треба вимкнути.
Необхідно бути уважним, щоб не порвати тонкий дріт, що охороняє нитку розжарення коронатора. Коронатор належить чистити з усіх боків за допомогою спеціальної щіточки до повного вилучення слідів тонера. Якщо щіточки не передбачено, можна скористатися бавовняним тампоном, змоченим ізопропиловим спиртом або водою. Слідкувати, щоб рідина з тампона не капала і не потрапляла на ролики або інші пластмасові деталі.
Сріблястий валик і направляюючу паперопровідної системи чистити тільки серветкою, зволоженою водою. У такий спосіб чистять і замок папероподавального лотка. Необхідно дотримуватися обережності при чищенні термозакріплюючої системи, тому що вона нагрівається до 200'С.
Після закінчення роботи на комп’ютері потрібно:
− закінчити та записати у пам'ять комп'ютера файл, що знаходиться в роботі. Вийти з програмної оболонки і повернутися у середовище МS DOS;
− вимкнути принтер, інші периферійні пристрої, вимкнути ВДТ і процесор. Вимкнути стабілізатор, якщо комп'ютер підключений до мережі через нього. Штепсельні вилки витягнути з розеток. Накрити клавіатуру кришкою для запобігання попаданню в неї пилу;
− прибрати робоче місце. Оригінали та інші документи покласти в ящик стола;
− ретельно вимити руки теплою водою з милом;
− вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електроживлення підрозділу.
Рекомендується в спеціально обладнаному приміщенні провести сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми з виконанням спеціальних вправ аутогенного тренування.
В разі настання аварійної ситуації необхідно:
− при раптовому припиненні подавання електроенергії вимкнути комп'ютер в такій послідовності: периферійні пристрої, ВДТ, процесор, стабілізатор напруги, витягнути штепсельні вилки з розеток;
− при виявленні ознак горіння (дим, запах гару), вимкнути апаратуру, знайти джерело займання і вжити заходів щодо його ліквідації, повідомити керівника робіт;
− у разі виникнення пожежі негайно повідомити пожежну частину, вжити необхідних заходів щодо евакуації людей і приступити до гасіння первинними засобами пожежогасіння.
Отже, взаємодія людини зі складними технічними системами збільшує відповідальність працівників за функціонування технічних засобів, значно підвищує ризик, пов'язаний із незнанням правил безпеки праці. Тому вкрай важливо, щоб економіст в ході виробничої діяльності належно дбав про збереження власного здоров'я та здоров'я оточуючих.
Список використаних джерел:
1. Зеркалов Д.В. Охорона праці в галузі: загальні вимоги. (електронна адреса книги: http://www.zerkalov.org/node/3001)
2. Зеркалов Д.В. Безпека життєдіяльності. (електронна адреса книги: http://www.zerkalov.org/node/3000)
3. Зеркалов Д.В. Цивільний захист. (електронна адреса книги: http://www.zerkalov.org/node/3002)
4. Єлін О. Підступність електронних «друзів» / Інформаційний бюлетень з охорони праці. – К, 2007. - №4 (46). – с. 35-40.
5. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посібник. — 6-е вид., перероб. і допов. – К.: Знання, 2009. – 332 с.
6. Примірні інструкції з охорони праці, затверджені та зареєстровані у ННДіПБОП (http://www.zerkalov.org.ua/node/1347)
7. Ткачук К.Н., Зеркалов Д. В. та ін. Основи охорони праці (електронна адреса книги: http://www.zerkalov.org/node/3003)
Розділ З
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 104 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |