Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ЛЕКЦІЯ 4. ДЕРЖАВНІ СТАНДАРТИ УКРАЇНИ НА ТЕРМІНИ. Нині на керівні посади в найбільш розвинутих компаніях США ви­сувають менеджерів нового типу

Читайте также:
  1. Http://www.portal.rada.gov.ua/- офіційний сайт Верховної Ради України, містить всю вітчизняну нормативну базу, зі змінами та доповненнями.
  2. Http://www.portal.rada.gov.ua/- офіційний сайт Верховної Ради України, містить всю вітчизняну нормативну базу, зі змінами та доповненнями.
  3. III.Перспективи розвитку фінансового ринку України.
  4. UNIX, стандартизация операционных систем и POSIX
  5. V. Стандартизація.
  6. VII. Антропологічний склад народів України
  7. Аварійно - рятувальні служби України.
  8. Автоматизація оброблення інформації у податковій системі України
  9. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  10. Адвокатура України у радянський період.

Нині на керівні посади в найбільш розвинутих компаніях США ви­сувають менеджерів нового типу. На відміну від управляючих 60 — 70-х років, заклопотаних своєю безпекою та благополуччям, нові мене­джери прагнуть створити кількість спрямованих на ці цілі організацій­них заходів і частіше ризикують.

Дослідження сучасної американської корпоративної культури засві­дчили, що в ній є чотири основні типи менеджерів.

 

«Майстри». Це люди, які дотримуються традиційної системи цінностей, включаючи службову етику і повагу до інших людей. Усіх, хто їх оточує, вони оцінюють переважно з точки зору того, на­стільки творчо вони ставляться до своїх обов'язків. Але ці люди бу­вають настільки заглиблені в предмет своїх творчих пошуків, що ви­являться не в змозі керувати складними та мінливими організаційними системами.

 

«Борці із джунглями». Це люди, які пристрасно прагнуть до вла­ди, вони сприймають себе і оточуючих як жителів «людських джун­глів». Їх інтелектуальні та інші психічні ресурси спрямовані переважно на поліпшення своєї безпеки та благополуччя. Колег по роботі вони зазви­чай розглядають як конкурентів чи ворогів, а підлеглих — як засоби в боротьбі за владу. Серед них визначають два підтипи: «леви» та «лисиці». «Леви» — це переможці, які досягли успіху і будують «свою імперію». «Лисиці», зробивши свої гнізда в корпоративній організації, продовжують хитро і розважливо просуватися далі.

 

«Люди компанії». Вони ідентифікують себе з організацією, до якої належать. Якщо вони психологічно слабкі, то прагнуть підкорити себе іншим і швидше досягти безпеки, ніж успіху. Якщо ж вони вольові й досить сильні, то прагнуть до визнання з боку оточуючих, до підви­щення згуртованости корпорації. Найбільш творчі з них створюють у компанії атмосферу співробітництва і дружніх відносин, але не в змозі успішно вирішувати справи в умовах сильної конкуренції.

 

«Гравці». Розглядають ділове життя й роботу як своєрід­ну гру, люблять ризикувати, але з розрахунком і часто захоплюються нововведеннями. На відміну від «борців із джунглями», вони прагнуть не до створення своєї «імперії», а до задоволення від перемоги. Їх основ­на робота — бути відомими як переможці.

 

Серед сучасних американських менеджерів найбільш поширений саме останній тип. Але в керівників, які займають найвищі посади, одночасно з рисами «гравців» виявляються риси «людей компанії». Вони ведуть гру в основному в інтересах компанії, ідентифікуючи се­бе з нею. Стимулюючи в підлеглих інтерес до роботи, вони заохочу­ють тих із них, які сприяють успіхам корпорації, і карають тих, хто перешкоджає їм.

 

11.6. КРИТИКА ПІДЛЕГЛИХ

 

КРИТИКА підлеглих має такі різновиди:

• критика підбадьорювання («Нічого. Іншим разом зробите краще. А зараз не вийшло»);

• критика-докір («Ну що ж ви? Я на вас так розраховував»);

• критика-надія («Сподіваюся, наступного разу ви виконаєте це зав-дання краще»);

• критика-аналогія («Раніше я допустився такої самої помил­ки. І дісталося ж мені від начальника»);

• критика-похвала («Робота зроблена добре. Але не для цього ви-падку»);

• безособова критика («У нас є працівники, які не справля­ються... Не будемо називати їх прізвищ»);

• критика-співпереживання («Я добре вас розумію, тому зро­зумійте і ви, що так робити...»);

• критика-здивування («Як? Невже ви не справилися з робо­тою?»);

• критика-іронія («Робили, робили і... зробили. Тільки як тепер в очі будете дивитися?»);

• критика-зауваження («Не так зробили. Іншого разу порадь­теся»);

• критика-попередження («Якщо ви ще раз зробите не так, звину-вачуйте себе»);

• критика-вимога («Роботу вам доведеться переробити») тощо.

ЛЕКЦІЯ 4. ДЕРЖАВНІ СТАНДАРТИ УКРАЇНИ НА ТЕРМІНИ

ПЛАН




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 102 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав