Читайте также:
|
План
1. Макроекономічна рівновага, поняття та моделі.
Сукупний попит, фактори впливу, крива сукупного попиту.
3. Сукупна пропозиція, фактори впливу, крива сукупної пропозиції.
4. Рівновага сукупного попиту (АD) та сукупної пропозиції (АS).
5. Суть та види інфляції.
6. Антиінфляційна політика держави. Економічні та соціальні наслідки інфляції.
1. Макроекономічна рівновага, поняття та моделі
Макроекономічна рівновага - це економічна рівновага, в цілому її можна розуміти як збалансованість та пропорційність економічних процесів.
Макроекономіка знаходиться у пошуку збалансованого засобу використання обмежених економічних ресурсів і розподілу товарів та послуг у суспільстві. Ця збалансованість проявляється у пропорційності таких економічних процесів, як:
- виробництво і споживання;
- попит та пропозиція;
- матеріально-речові та фінансові потоки;
- фактори виробництва і його результати.
Подібна ситуація може розглядатися лише як ідеальна. Фактично ж вона не існує, але будь-яка економіка постійно прагне до рівноваги.
Перерахуємо найпростіші моделі економічної рівноваги та їх авторів:
1. Франсуа Кене (XVIII ст.) – „Економічна таблиця ” - опис простого відтворення на прикладі економіки Франції, перша досить вдала спроба модельної реалізації ідеї загальної економічної рівноваги;
2. К. Маркс – „Схема простого і розширеного відтворення капіталу виробництва і обігу ”;
3. Леон Вальрас (швейцарець) – „Модель загальної рівноваги в умовах дії закону вільної конкуренції ”;
4. Василь Леонтьєв – „Модель витрати – випуск ” - міжнародний баланс виробництва і розподілу;
5. Джон Нейман – „Моделі рівноважної економіки, що розширюється ”;
6. Джон Кейнс – „Модель короткострокової рівноваги ”. На їх базі будуються модифіковані та синтетичні моделі макроекономічної рівноваги.
Сукупний попит, фактори впливу, крива сукупного попиту
Сукупний попит AD – це реальний обсяг національного виробництва, який споживачі, фірми та уряд готові купити у певний період за будь-які можливі ціни.
Сукупний попит – це сума всіх індивідуальних попитів на кінцеві товари та послуги, які пропонуються на товарних ринках.
Р - загальний рівень цін
AD
Рв В
Рс С
 |
Qв Qс Q - реальний обсяг виробництва
Рис. 1. Крива сукупного попиту (AD).
Крива сукупного попиту (AD) показує залежність між величиною реальних витрат за номінального рівня цін, коли інші умови незмінні.
Крива сукупного попиту (AD) має вигляд негативної похилої лінії (рис.1).
Основною причиною спаду кривої AD є ефект пропозиції грошей: зростання ціни за сталої номінальної пропозиції грошей робить гроші „цінними ” і, відповідно, сукупні витрати низькими.
Чим нижчий рівень цін, тим більший реальний обсяг національного виробництва буде куплений (сукупний попит).
Розглядаючи криву AD, бачимо зміни в обсязі сукупного попиту, викликаного змінами цін.
Крива AD показує величину реальних витрат для кожного рівня цін, якщо інші умови не змінюються.
Структура попиту
Основними покупцями товарів та послуг, вироблених національною економікою, є домогосподарства, фірми, уряд та зарубіжні покупці. Тому сукупний попит складається з чотирьох основних складових:
- споживчого попиту,
- інвестиційного попиту,
- державного попиту,
- чистого експорту.
Споживчий попит(С) - сума видатків домогосподарств на різні товари та послуги, він залежить від:
- доходу населення;
- податків, трансфертних платежів;
- величини майна та доходів від нього;
- чисельності населення.
Інвестиційний попит (І) - попит підприємств па засоби виробництва: відновлення зношеного капіталу (амортизацію), збільшення реального капіталу. Він залежить від:
- обсягу виробництва;
- витрат на капітал;
- циклічних коливань економіки;
- сподівань на майбутнє.
Попит держави(G) на товари та послуги (купівля зброї, фінансування шкіл, лікарень). Він спрямовується:
- для виробництва суспільних благ;
- на приріст державних інвестицій.
Попит із закордону або чистий експорт (NЕ) - різниця між експортом та імпортом. Залежить від:
- співвідношення цін на вітчизняні та імпортні товари;
- валютного курсу.
Отже, сукупний попит може бути виражений таким рівнянням:
AD = C + I + G + (NЕ) (1)
Сукупний попит є сумою внутрішнього попиту (С + І + G) і зовнішнього попиту на вітчизняні товари та послуги (NЕ). Сукупний попит має грошову форму. Тому зв’язок між рівнем цін та величиною сукупного попиту обумовлюється насамперед загальними умовами грошового обігу.
Цінові фактори сукупного попиту
Спадний нахил кривої AD у макроекономічній теорії поясняється впливом так званих цінових факторів, що впливають на обсяг виробництва.
Ефект відсоткової ставки, тобто її змін (ефект Кейнса). Полягає у тому, що при зростанні цін необхідна більша кількість грошей для оплати угод, отже, зростає попит на гроші, що при незмінній масі грошей викликає підвищення їх ціни, тобто відсоткової ставки. Підвищення відсоткової ставки скорочує інвестиції та споживання за рахунок кредиту. Внаслідок цього величина сукупного попиту зменшується.
Ефект багатства або касових залишків (ефект А. Пiгу). Домогосподарства тримають певну частку активів у вигляді готівки, грошей на поточних рахунках та фінансових активів. Розмір багатства залежить від кількості грошей та рівня цін і вимірюється величиною реальних касових залишків. При зростанні цін реальна вартість накопичених фінансових активів та фінансових доходів (облігації, строкові депозити) зменшується, тобто їх власники стають біднішими та їх попит скорочується. І навпаки, при зменшені цін попит підвищується.
Ефект імпортних закупівель або чистого експорту. Проявляється тоді, коли ціни на вітчизняні товари зростають або зменшуються порівняно з цінами на іноземні товари. Якщо внутрішні ціни підвищаться відносно іноземних, то будуть купувати імпортні товари, імпорт збільшиться, експорт зменшиться, внаслідок чого скорочується чистий експорт у складі сукупного попиту, і сукупний попит.
Нецінові фактори сукупного попиту
На величину сукупного попиту впливають також фактори, не пов'язані із зміною рівня товарних цін, так звані нецінові фактори. Вони впливають на переміщення кривої вправо або вліво.
1. Зміни у споживчих витратах. Очікування збільшення прибутку веде до збільшення сукупного попиту, крива сукупного попиту перемішується - вправо - вгору AD1 (рис. 2). Якщо вкладені інвестиції прогоріли, попит зменшується, крива сукупного попиту переміщується вліво - вниз AD2.
Р - загальний рівень цін
AD 
AD1
AD2
|
Q - реальний обсяг виробництва
Рис. 2. Переміщення кривої сукупного попиту під впливом нецінових факторів.
2. Зміни в економічній політиці держави. Зростання державних закупівель, призводить до зростання сукупного попиту, крива переміщується вправо - вгору AD1. Держава збільшує податок на прибуток, попит зменшується, крива переміщується вліво - вниз AD2.
3. Зміни у світовій економіці. Зростання економічної активності у торговельних партнерів призведе до збільшення експорту, крива переміщується вправо - вгору AD1. Якщо зростають ціни на товар за кордоном, а наші товари стають дешевшими, то експорт збільшується, крива переміщується вправо – вгору AD2.
Якщо нецінові фактори вплинули на збільшення сукупного попиту, то крива сукупного попиту AD переміщується вправо - вгору AD1. І навпаки, якщо нецінові фактори вплинули на зменшення сукупного попиту, крива сукупного попиту AD переміщується вліво - вниз AD2.
3. Сукупна пропозиція, фактори впливу, крива сукупної пропозиції
Сукупна пропозиція АS - реальний обсяг національного виробництва, який фірми готові виробити та продати за будь-якого можливого рівня цін за інших сталих умов.
Структура сукупної пропозиції
1. ВВП - втрати (збитки) в економіці.
2. Державні резерви - обладнання для виробництва, резерви - витрати (збитки) з них.
3. Товари та послуги системи державного страхування (держстрах).
4. Імпорт.
Р - загальний рівень цін
AS
Рв В
Рс С 
|
Qс Qв Q - реальний обсяг
виробництва
Рис. 3. Крива сукупної пропозиції.
Крива AS має вигляд позитивної похилої кривої. Крива відображає взаємозалежність між реально пропонованим на продаж обсягом національного виробництва і загальним рівнем цін.
Форма кривої AS відображає зміну витрат на одиницю продукції при збільшенні або зменшенні національного виробництва.
Сучасна макроекономічна наука розглядає три складові кривої сукупної пропозиції (рис. 4).
1. Горизонтальний (кейнсіанський) відрізок показує зміни в обсягу виробництва в умовах неповної зайнятості та постійних цін (депресійний стан економіки). Кейнсіанський відрізок кривої сукупної пропозиції показує, що фірми постачатимуть на ринок будь-яку кількість товарів, яка знаходить попит за вже існуючого рівня цін. Ідея кейнсіанської кривої сукупної пропозиції полягає в тому, що внаслідок існування безробіття фірми мають найняти за наявну платню стільки робітників, скільки їм потрібно. Отже, припускається, що середні виробничі витрати фірми не змінюються зі зміною обсягів виробництва і фірми, відповідно, готові випустити на ринок стільки товарів, скільки вимагає попит на них за існуючого рівня цін.
Пряма горизонтальна лінія характерна для короткострокового періоду.
2. Проміжний (висхідний) відрізок показує зміни в обсягу виробництва в економіці, що наближається до повної зайнятості, зростання реального ВВП на цьому відрізку супроводжується зростанням цін.
3. Вертикальний (класичний) відрізок показує зміни в обсязі виробництва в умовах повної зайнятості, ВВП збільшується номінальне, характерне інфляційне зростання цін. Класичний відрізок кривої пропозиції базується на припущені, що ринок робочої сили завжди врівноважений за повної зайнятості. Якщо вся робоча сила повністю зайнята, то обсяги виробництва не можуть зростати понад досягнутий рівень, навіть якщо підвищується рівень цін. Більше немає робочої сили, аби виробити над досягнуте. Отже, крива сукупної пропозиції (рис. 5.3) буде вертикальною лінією за рівня ВВП. Пряма вертикальна лінія притаманна довгостроковому періоду.
Р - загальний рівень цін
AS
ІІІ
Рв В
Рс С ІІ
І
|
Qс Qв Q - реальний обсяг
виробництва
Рис. 4. Відрізки кривої сукупної пропозиції.
Відмінність між класичною і кейнсіанською кривими сукупної пропозиції полягає в тому, що класична крива пропозиції базується на припущенні, що ринок праці функціонує досконало, завжди підтримуючи повну зайнятість робочої сиди. Повна зайнятість підтримується через механізм коливань заробітної плати. Кейнсіанська ж крива сукупної пропозиції базується на припущені, що рівень заробітної плати не дуже змінюється, або й взагалі не змінюється за безробіття, яке може тривати певний час.
Нецінові фактори
Нецінові фактори впливають на переміщення кривої сукупної пропозиції AS вправо - вниз або вліво - вгору (рис. 5.).
1. Зміна цін на ресурси (ціна на робочу силу - зарплата, матеріальні ресурси). Якщо ціна на паливо підвищилася, то сукупна пропозиція зменшиться, крива сукупної пропозиції AS переміщується вліво - вгору AS1.
2. Зміна продуктивності ресурсів. Виробити більший обсяг національного продукту тими самими ресурсами. Якщо продуктивність праці збільшиться, то сукупна пропозиція теж збільшиться, крива сукупної пропозиції AS зміститься вправо - вниз - AS2.
3. Зміни у державній політиці - податки, субсидії, державне регулювання. Якщо податки збільшаться, сукупна пропозиція - зменшиться, крива сукупної пропозиції AS переміщується вліво - вгору - AS1.
Р - загальний рівень цін
AS
AS1
AS2
|
Q - реальний обсяг
виробництва
Рис. 5. Переміщення кривої сукупної пропозиції під впливом нецінових факторів.
Якщо нецінові фактори вплинули на збільшення сукупної пропозиції, то крива сукупної пропозиції AS переміщується вправо - вниз — AS2. І навпаки, якщо нецінові фактори вплинули на зменшення сукупної пропозиції, крива сукупної пропозиції AS переміщується вліво - вгору - AS1.
4. Рівновага сукупного попиту (AD) та сукупної пропозиції (AS)
Важливого властивістю, яка притаманна ринковій економіці, є постійне тяжіння до рівноваги.
Точка перетину (Е) кривої скупного попиту AD та кривої сукупної пропозиції AS є точкою рівноваги (рис. 6.), яка визначає:
- рівноважний рівень цін (РE) - рівень цін на кінцеву продукцію, який встановився на основі рівноваги AD - AS;
- рівноважний обсяг національного виробництва (QE) - реальний обсяг національного виробництва, що встановився на основі рівноваги AD - AS.
Р - загальний рівень цін
AD AS
E
PE
|
QE Q - реальний обсяг
виробництва
Рис. 6. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції
Існує три варіанта рівноваги:
- на кейнсіанському відрізку (рис. 7а.) - якщо сукупний попит AD зміщується, то це призводить до зростання обсягу національного виробництва Q і зайнятості при сталих цінах Р.
- на проміжному відрізку (рис. 7б.) - зростає Q, зростає зайнятість, зростають ціни.
- на класичному відрізку (рис. 7в.) - зростають ціни Р та виникає інфляція, ВВП номінальний зростає, але ВВП реальний - незмінний.
  Р AS
AD ІІІ
  ІІ
PЕ  І
QE Q
|   Р AD AS
ІІІ
  PЕ ІІ
І
QE Q
|  Р AD AS
ІІІ
PЕ  
І ІІ
QE Q
|
