Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Оптимальність структури джерел інвестиційних ресурсів для одержувача інвестицій та інвестора

Оскільки розгляд структури інвестицій ми ведемо, насамперед, з погляду суб'єкта господарської (підприємницької) діяльності, що веде пошук джерел інвестування у власний інноваційний розвиток (здій­снюване, як правило, шляхом формування й утримання, а в ідеалі - розширення цільового ринку), то ефективність прийнятих варіантів розвитку, так само, як і властивий їм ризик, варто розглядати насам­перед стосовно одержувача інвестицій.

Однак у випадку інвестування інновацій із зовнішніх джерел ефективність і ризик необхідно розглядати також і з погляду інвестора, оскільки це є необхідною умовою для надання інвестицій. Природно, інвестор може ухвалити рішення про вкладення коштів у високо­ри­зи­ковий, але високоприбутковий проект (а більшість інноваційних проек­тів є такими), або ж у практично безризиковий, але малопри­бутковий проект, наприклад, диверсифікуючи свій портфель інвестицій з метою зниження ризику втрати вкладених коштів.

Викладені вище міркування виражені у вигляді формальної проце­ду­ри оптимізації структури інвестиційних ресурсів в інноваційний роз­виток суб'єктів господарської діяльності (при цьому критерії оптималь­ності розглянуті як з погляду одержувача інвестицій, так і з погляду інвестора).

Спочатку введемо ряд позначень.

Так i-те джерело (i=1, 2, 3,..., n) фінансування інвестицій можна оцінити такими показниками:

О_i - дисконтований очікуваний обсяг інвестицій (у вартісному вираженні), що отриманий з i-го джерела за весь період існування проекту (прогнозований період розвитку);

ПО_i - очікуваний дисконтований прибуток одержувача інвестицій за період існування проекту (у вартісному вираженні) від використання ін­вес­тицій з i-го джерела;

ПІ_i - очікуваний дисконтований прибуток i-го інвестора за період існування проекту (у вартісному вираженні);

РО_i - ризик одержувача інвестицій (вартісне вираження його можли­вих утрат, розраховане з урахуванням імовірності їх виникнення) у випадку використання інвестицій з i-го джерела;

РІ_i - ризик (вартісне вираження можливих утрат, розраховане з ура­ху­ванням імовірності їх виникнення) i-го інвестора.

Природно, при фінансуванні з власних джерел значення ПІ_i і РІ_iдорівнюють 0.

Для визначення конкретних числових значень виділених оцінних показників використовують такі підходи.

Значення прибутку (як інноватора – одержувача інвестицій, так і ін­вес­тора) і обсягу інвестиційних вкладень розраховують як середньо­зва­жені за імовірностями або коефіцієнтами впевненості (очікувані значення) значень відповідних величин при різних сценаріях розвитку подій у майбутньому, тобто враховують фактори ризику. Значення при­бутку для кожного сценарію розвитку подій розраховують за відо­мими методиками.

Значення ризику одержувача інвестицій і інвестора розраховують як средньоквадратичне відхилення можливих результатів (прибутку) при різних сценаріях розвитку подій від очікуваного значення.

Розраховані в такий спосіб значення використовують у нас­тупних розрахунках.

Умови оптимальності розглянутого варіанта структури джерел інвестиційних ресурсів для одержувача інвестицій записані в такий спосіб:

(1)

або

, (2)

а також

. (3)

При цьому повинні дотримуватися обмеження:

(4)

n ³ 1,

де О_потр - обсяг інвестицій, необхідних для реалізації конкретного проекту інноваційного розвитку суб'єкта господарської діяльності.

Вирази (1-2) характеризують ризик проекту в поєднанні з його прибутковістю, а вираз (3) - ефективність інвестування. Вираз (4) відображає той факт, що сума інвестицій, отриманих з різних джерел, повинна бути достатньою для реалізації конкретного проекту інноваційного розвитку суб'єкта господарської діяльності.

Умови оптимальності інвестування в даний проект, з погляду конкретного інвестора, записані в такий спосіб:

(5)

(6)

де Епр, Рпр - допустимі значення ефективності інвестування і ри­зику інвестування відповідно (без урахування ефекту диверси­фіка­ції портфеля інвестицій даного інвестора).

Інвестор, розглядаючи різні інвестиційні проекти, з метою вибору способу оптимального вкладення коштів, використовуючи залежності (5-6), може відібрати ті проекти, які забезпечать достатню віддачу при прийнятному для нього рівні ризику. Причому вираз (6) при по­рів­нянні альтернативних варіантів дозволяє визначити, чи компенсу­єть­ся підвищений ризик одного з них більш високим прибутком?

Вирази (1-6) можуть бути використані для пошуку компроміс­них рішень, допустимих як для інвестора, так і для одержувача інвести­цій.

Викладений підхід цілком прийнятний для оцінки (принай­мні попередньої) оптимальності сформованої структури інвестиційних ресурсів, необхідних для реалізації конкретних проектів інноваційного розвитку. Наведені залежності мають формальний характер і можуть бути використані для оперативного аналізу широкої гами варіантів структури за допомогою комп'ютера (природно, за наявності відпо­відного програмного забезпечення), що дозволить у стислий термін про­раховувати альтернативні варіанти з метою вибору кращого.

Виконаний аналіз може бути доповнений розрахунками за тради­цій­ними методами, що передбачають оцінку ліквідності, фінансової стійкості і т.п.

Для поглибленого аналізу структури інвестицій в інноваційний розвиток доцільно використовувати підхід, що базується на застосу­ванні графоаналітичних побудов і відрізняється від існуючих прос­то­тою використання і наочністю при досить високій точності.

Відповідно до цього підходу оцінка вагомості в поєднанні з ефек­тивністю кожного окремо взятого джерела формування інвести­цій­них ресурсів з усієї їхньої кількості n в інноваційний розвиток конкретного суб'єкта господарської діяльності виконується в такій послідовності.

У полярній системі координат будується діаграма, де довжина i-го радіуса-вектора r_i відображає ефективність i-го джерела інвестицій в інноваційний розвиток, розрахований як ПО_i / O_i (див. формулу 3), а кут a_i - частку i-го джерела інвестицій у загальному їхньому обсязі. Приклад діаграми, побудованої відповідно до викладеного правила, наведений на рис.2.

Рисунок 2 – Діаграма, що характеризує внесок окремих джерел у загальному обсязі інвестицій

Радіус-вектор з довжиною R відповідає нульовому зна­чен­ню прибутку одержувача інвестицій, тобто ПО=0.

Більша площа i-го сектора діаграми відповідає більшому внескові i-го джерела інвестицій.

Запропонований методичний підхід дозволяє в наочному вигляді оці­нювати внесок окремих джерел інвестиційних ресурсів у підвищення ефек­тивності інвестування, дозволяє порівнювати різні варіанти струк­тури інвестицій, оптимізувати склад сформованих пакетів інвестицій.

Викладений підхід рекомендується використовувати при оцінці варіантів структури інвестицій при багатоканальному інвестуванні проектів інноваційного розвитку суб'єктів господарської діяльності.

Більшою мірою його доцільно використовувати, коли залучені з різних джерел кошти вкладаються в різні об'єкти. Однак він також прийнятний і для випадку, коли вся накопичена сума інвестицій вкла­дається в один об'єкт. Віддача (прибуток) для всіх складових з пакета інвестицій буде однакова, але відсотки, виплачувані з різних джере­л інвестицій, у загальному випадку будуть різними, що дозволяє порівнювати окремі джерела інвестицій між собою.