Читайте также:
|
|
Форми територіальної структури ПС – стійкі територіально-економічні утворення, що характеризуються своєю різноманітністю, конфігурацією, складністю та взаєморозміщенням структурних елементів за принципом ієрархічності.
Основні ТСПС:
Осере́док — Місце зосередження чого-небудь; центр.. // Місце зародження, виникнення, джерело поширення чого-небудь
Пункт — це місце у просторі, на земній поверхні, що має певне призначення. Промисловий пункт — невелике поселення з одним малим промисловим підприємством.
Центр – це точка, зв’язки якої з довколишньою територією функціональні.
Промисловий центр – це група промислових підприємств, взаємозв’язаних спільними допоміжними виробництвами, а у низці випадків – спільністю технологічного процесу, що мають єдину систему розселення і обслуговуються спільною інфраструктурою.
Вузол – це територіальне сполучення об’єктів, що відіграють певну роль у розвитку даної території.
Промисловий вузол - локальне виробничо-територіальне сполучення, де підприємства поєднуються тісними виробничими та виробничо-технологічними зв’язками, спільністю транспортно-географічного розміщення, загальними системами інфраструктури й поселень для найефективнішого використання природних, матеріальних та трудових ресурсів.
Агломерація являє собою поєднання підприємств різних галузей промисловості у вигляді промислових центрів і вузлів, компактно розміщених на порівняно невеликій території. До промислових агломерацій входять зазвичай один-два великі промислові центри (або вузли) та розміщені навколо них промислові пункти, що майже зливаються.
Промисловий район або ж промисловий регіон — територія з чітко вираженою індустріально-виробничою спеціалізацією. В будь-якому випадку промислові регіони формуються під впливом вже існуючої індустрії, територіального поділу праці, родовищ корисних копалин, наявного населення та його кваліфікації тощо. Промислові райони спеціалізуються на характерних для кожного з них галузях, для розвитку яких є всі основні ресурси і можливості, що дає змогу випускати продукцію з меншими затратами засобів виробництва і праці, ніж в інших регіонах.
Краї́на — визначена територія, що становить єдність з погляду історії, природних умов, населення (спільноти людей, що проживають на цій території), що в політико-географічному відношенні мусить мати державний суверенітет. Інколи термін вживається як синонім термінудержава.
Природна країна, або Фізико-географічна країна — територіальний регіон земної поверхні, що володіє внутрішньою єдністю й своєрідними рисами природи (наприклад Левант,Кавказ, Крим).
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 105 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |