Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Додаткова інформація

Читайте также:
  1. ДОДАТКОВА
  2. Додаткова
  3. Додаткова
  4. Додаткова
  5. Додаткова
  6. Додаткова
  7. Додаткова
  8. Додаткова
  9. Додаткова

Основні типи серверів Інтернет:

Тип сервера Послуги, які надаються
Сервер FTP Збереження великих об'ємів файлів для передачі на локальні диски користувачів.
Сервер Gopher Збереження лише текстової інформації (статті, документи, короткі замітки тощо) з тією ж метою; для пошуку документа використовується багаторівневе меню, документи можуть містити гіперпосилання.
Поштовий сервер (сервер E-Mail) Забезпечення передачі і збереження електронної пошти (листи окрім тексту, можуть містити додаткові вкладення у вигляді довільних файлів — звукових, зображення і ін.).
Сервер новин (сервер News) Збереження конференцій (кожна має свою тему), в конференціях зберігаються статті, програмні файли, мультимедіа і ін.
Сервер WWW Збереження будь-якої інформації у форматі гіпертексту (допускаються посилання як на документи усередині сервера, так і на будь-які документи інших серверів), допускають динамічне формування інформації і інтерактивний обмін даними з віддаленим користувачем.

 

4. WWW. Історія створення. Хто винайшов WWW? В чому заключався цей винахід?

Однією з найбільш поширених і знайомих, напевно, Вам систем Інтернету є Всесвітня павутина (Worldwide Web, скорочено WWW або Мережа). WWW або просто Веб-сервер, як її називають – це ті самі, сайти, які ви відвідуєте, виходячи в Інтернет, і створення яких називається "веб-дизайном", чим ми з Вами і займатимемося.

Інколи деякі люди помилково ототожнюють інтернет і WWW, хоча це абсолютно неправильно. Веб – лише одна з систем Інтернету. Окрім неї існує електронна пошта, пересилка файлів і безліч інших систем.

WWW винайшов Тім Бернерс-Лі, нині член Англійського Королівського наукового співтовариства. Бернерс-Лі в 1989 році працював в Європейській лабораторії елементарних часток в Женеві. Бернерс-Лі задався метою розробити систему для об'єднання розрізнених робіт з фізичних досліджень, систему для об’єднання частин інформації. Він її успішно розробив, і ця система включала всі базові елементи сучасного веба.

По-перше, мову для встановлення зв'язків між розрізненими шматками інформації (HTML, яку ми вивчатимемо далі). По-друге, правила циркуляції інформації в комп'ютерних мережах (так званий протокол HTTP) і по-третє, систему адрес (тих, що у нас у всіх на слуху: www, крапка і так далі).

Крім того, Бернерс-Лі з колегами розробив відповідні програми: сервер і клієнт для своєї системи. Перший веб-сервер для зберігання фрагментів інформації був запущений на комп'ютері NEXT все в тій же Женевській лабораторії. Перший веб-клієнт для доступу до цієї інформації, її перегляду називався, як і сама мережа, WWW і в ньому були реалізовані практично всі елементи сучасного браузеру.

У 1991 році проект "WWW" влився в тоді ще лише американську мережу Інтернет, і з тих пір, як кажуть, почалося. Система дуже швидко набирала популярність завдяки таким своїм якостям, як простота і універсальність: за задумом Бернерса-Лі розміщені в www документи повинні були відкриватися на будь-якому комп'ютері, незалежно від операційної системи і можливостей виводу. Саме універсальність є однією з головних властивостей WWW.

У 1994 році об'єм циркулюючої в WWW інформації перевищив об'єм інформації в інших Інтернет-системах, ну а яке місце Всесвітня павутина займає в житті сучасної людини, гадаємо, можна не уточнювати. Знаходиться все менше сфер людської діяльності, де б не були протягнуті її нитки.

 

5. Інструменти для роботи з Інтернетом. Браузери, їх функції, приклади популярних браузерів.

"Браузерами" називають веб-клієнти, тобто програми для перегляду сайтів (від англійського слова browse – переглянути, продивитися). Браузер є "посередником" між користувачем і сервером: коли ви пишете в адресному рядку браузера адресу деякого сайту, браузер відправляє запит серверу, на якому зберігається цей сайт, отримує від нього інформацію, перекладає її з мови HTML на "людську" і показує Вам у вигляді запитаного Вами сайту.

Історія розвитку браузерів – це історія запеклої боротьби, зльотів і падінь. З ростом Всесвітньої павутини браузери ставали все більш важливою програмою типового персонального комп’ютера. Нині браузер – комплексна програма для обробки і виводу різних складових веб-сторінки, та для представлення інтерфейсу між веб-сайтом та відвідувачем. Практично всі популярні браузери поширюються безкоштовно або «у комплекті» з іншим застосуванням: Internet Explorer (як невід’ємна частина Microsoft Windows), Mozilla Firefox (безкоштовне, відкрите ПЗ), Opera (безкоштовно, починаючи з версії 8.50), Safari.

 

6. Що таке система доменних імен DNS?

Як ви пам'ятаєте, адресою в мережі Інтернет є IP-адреса. Отже, теоретично, щоб дати браузеру команду показати той чи інший сайт, Ви повинні вказати у адресному рядку браузера IP-адресу комп'ютера, веб-сервера, на якому зберігається цей сайт. Але, що комп’ютеру добре, то людині смерть. Якщо нам би довелося користуватися IP-адресами, можливо, всесвітня павутина і не одержала б такого широкого поширення. Ви, напевно, маєте деякий досвід роботи з Мережею й адреса сайту для Вас – це не циферки, а щось типу www «крапка ua».

Як же подібні звичні нам веб-адреси співвідносяться з реальними IP-адресами серверів?

Для цього була введена система так званих доменних імен, що поставила у відповідність IP-адресам "людські" слова, які як правило, відбивають вміст сайту чи його назву. Система називається DNS (Domain Name System). Завдяки цій системі Ви можете замість 213.180.216.200 набрати адресу www.yandex.ru і попасти на один і той самий сайт.

За аналогією, точно так само у мобільному телефоні вам досить вибрати ім'я того, кому ви хочете подзвонити, а телефонний номер буде взятий з адресної книжки автоматично.

Різниця тільки в тім, що в Інтернеті така "адресна книга" розташована поза вашим комп'ютером, розподілена по спеціальних DNS-серверах; вона єдина для всіх, і будь-яка людина, що набрала www.yandex.ru, попаде на сайт пошукової системи Яндекс, а не, припустимо, Рамблер.

 




Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 65 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | <== 20 ==> | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав