Читайте также:
|
У Середньовічний період (V—XVI століття) політична думка мала релігійно-етичну форму. Світогляд Середньовіччя був геоцентричним, тобто визначальна роль в природі, суспільному й особистому житті приділялася Богу та здійснювалась орієнтація на порятунок душі. Головну роль у розпитку політичної думки виконували релігійні діячі римсько-католицької церкви. У цю епоху було створено християнську політичну концепцію, згідно з якою, держава була частиною універсального порядку, творцем і правителем котрого був Бог.
Один з найбільш видатних мислителів раннього середньо-віччя - Аврелій Августин (354--439 рр.). Основною метою його творів було обґрунтування та виправдання нерівності в суспільстві. Таке становище, згідно з твердженями Августина, було визначене Богом. У його визначній праці "Про град Божий" всесвітня історія подається як протиборство двох протилежних градів: граду Божого, представниками якого він вважав праведників, божих обранців, та граду земного, котрий уособлювала держава — велика розбійницька організація, в якій правителі боролися за матеріальні блага та гнобили праведників. Мешканці граду Божого, згідно з Августином, були духовно єдині, сповідували релігійні цінності, й зрештою, хід історії, на його думку, цей раз - мав привести до перемоги Божої держави над світською. Отож, Августин протиставляв реальну державу ідеальній. Підкреслюючи це, він визнавав важливу роль середньовічних держав у задоволенні людських потреб і підтримці суспільного порядку.
Водночас, він наголошував на тимчасовому характері державної влади та провадив ідею: Богу боже, а кесарю кесареве, утверджував принцип роздільного та незалежного існування двох влад у державі - духовної та світської. Держава, згідно з Августином, могла б стати частиною граду Божого, але тільки у разі її підпорядкування церкві.
Теократичні концепції держави Августина через сім століть були розвинені та конкретизовані в працях Томи Аквінського (1225-1274 рр.), який не тільки підтверджував творіння держави Богом, але й обґрунтовував необхідність такого виникнення держави раціональними аргументами.
При реалізації своїх цілей людське суспільство потребує керівника, котрим і є держава. Головне призначення держави — вести людське суспільство до визначеної Богом мети - спасіння душі. За часів Томи між світською та духовною владою йшла гостра боротьба за гегемонію. На користь перемоги церкви Тома розробив теорію верховенства церковної влади над світською, котру він обґрунтовував відмінностями між сутністю влади та її формою. Сутність - це власне інститут держави, а форма - це спосіб правління, структура влади. Найкраща форма правління - монархія. Форма влади, згідно з Томою Аквінським, може походити не від Бога, але судити про її законність може лише церква, тобто державна влада є опосередкована церквою та встановлена Богом.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 76 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |