Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Римське право і політика

Давньоримська політична думка розвивалась під впливом давньогрецьких концепцій. Найвизначнішими її представниками були Цицерон та Сенека.

Цицерон (106 - 43 pp. до Р.Х.). Визначав державу, як справу надбання усього народу. Наголошував, що "народ - не будь-яке об'єднання людей, зібраних разом якимось чином, а об'єднання людей, пов'язаних між собою згодою в питаннях права та спільністю інтересів". Тобто держава є узгодженим правовим спілкуванням громадян.

Сенека (близько 4 р. до Р.Х. - 65 р. після Р.Х.). Відстоював ідею духовної свободи всіх людей незалежно від їх місця в суспільстві. Не заперечував проти рабства, але захищав людську гідність раба, закликав до гуманного ставлення до цієї верстви.

Політичні

погляди

Цицерона

визначав державу як справу, надбання на­роду;

держава є узгодженим правовим спілкуванням народу;

головна причина походження держави -вроджена потреба людей жити разом та необхідність охорони власності;

рабство зумовлено природою, рабський стан корисний;

істинний правитель - мудрий, справедливий, передбачливий, виважений, красномовний, обізнаний з ученням про державу, тямущий в основах права;

ідеальний громадянин - осягає істину, справед­ливість, добре працює і захищає вітчизну;

істинне право (природне право) - виникло задовго до держави, без втручання людей, повністю відпо­відає божественним настановам, поширюється на всіх без винятку індивідів, є постійним, вічним і не­змінним;

сформулював принцип необхідності дотримання зобов 'язанъ за міжнародними договорами;

війна - вимушений стан, припустимий тільки у випадку безуспішності переговорів;

поділив війни на справедливі і несправедливі;

висунув протоідеї гуманізму, конституціоналізму, правової держави, поділу влад.

ІЗ. Політична думка Середньовіччя (V - XVI ст.ст.)

Політичні погляди впродовж цього значного періоду пройшли такі етапи:

1) раньофеодальний (кінець V - середина XI ст.ст.). На цьому етапі держави спочатку організовуються у великі, але слабо інтегровані монархії, але потім розпадаються на окремі політичні утворення;

2) етап розвитку феодального ладу (середина XI - кінець XV ст. ст.). Для нього характерні централізовані станово—представницькі монархії;

3) етап пізнього Середньовіччя (кінець XV — початок XVI ст. ст.). Державність характеризується переважно абсолютними монархіями.

Глибокий відбиток на розвиток політичної думки наклали християнство та римо-католицька церква. Впродовж усієї епохи Середньовіччя йшла жорстока боротьба між папством і світськими феодалами, монархами за керівну роль у суспільстві. Центральною проблемою політичної думки було питання про те, яка влада (організація) повинна бути пріоритетною: духовна (церква) чи світська (держава). За домінування церковної влади виступали Аврелій Августин (354 - 430 pp.), Тома Аквінський (1225 - 1274 pp.), а за пріоритет світ­ської - М.Падуанський, В.Оккам (1285-1292 pp.), А. Данте (1265-1321 pp.).

——-—■— УВАГА!

З часом релігійна концепція політики втрачає панівне становище. Християнству не вдалося утримати її як світський придаток до релігії.