Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вправа 5

Читайте также:
  1. Вправа 1
  2. Вправа 2
  3. Вправа 3
  4. Вправа 5
  5. Вправа – основний засіб спортивного тренування.
  6. Вправа « Знайди істину». Завдання.Віднайди у тексті повісті слова, фрази, що характеризують героїнь. Зроби висновок, як ставиться автор до цих персонажів. ( Слайд 3 ).

Знайдіть безсполучникові складні речення, поясніть розділові знаки у них.

1. Гляди, не забудь: людиною будь! 2. Не всяка стежечка без спориша, не в кожної людини добра душа. 3. Вік прожить — не поле перейти. 4. Хлопці б'ються чортзна за що: хоч красива, та ледащо. 5. Рідної матері слівце — як літнє сонце: бо хоча й єсть на світі хмарненько, а все-таки від нього тепленько. 6. Закинь назад — попереду знайдеш. 7. Є — слово, як мед, солодке; нема — слово, як полин, гірке. 8. Земля наша мати: всіх зрівняє і помирить (Народна творчість).

Перепишіть, вставте потрібні розділові знаки, визначивши смислові зв'язки між частинами безсполучникових складних речень.

1. Ліс стоїть задумливий () печальний () йому ось-ось треба пишне своє вбрання скидати () підставляти свої віти дощам холодним () хуртовинам сніговим (Остап Вишня). 2. Промчався вершник по німій Полтаві () у серці міста громом віддалось (Л. Костенко). 3. Осінь пензлем Левітана доторкнулася садів () жовтим () золотим () багряним лист заграв () затріпотів (С. Ющенко). 4. Згадала околиці рідні () скрізь квіти () ряст () ясна роса (Леся Українка). 5. Вітри вщухли () розіп'ялися хрестами на вигоні вітряки (А. Головко). 6. Він бачив () до Борислава пливли люди з гір і долин () з містечок і сіл (/. Франко). 7. Тут все говорить із прадавніх пір () тут вічність диха тихо серед гір (М. Вінграновський).

Вправа 6 Синтаксична трансформація

} Наведені сполучникові речення перебудуйте на складні безсполучникові.

} Підкресліть граматичні основи, поясніть вживання розділових знаків між частинами безсполучникових речень.

1. На заході трохи вияснилося, і на мутному небі вирізалися контури чорних, мов важкі хмари, гір (М. Коцюбинський). 2. Поступово гроза з вершин насувалася ущелинами на морське узбережжя, і вже шугали блискавиці над морем, гублячи в його глибині свій шал (І. Цюпа). 3. Щоб вволю багатства мати, треба чесно працювати (Народна творчість). 4. Коли зійшло сонце, долини ріки вже очистилися від туману (О. Гончар). 5. Вітерець дихнув, і забриніли стебельця сіна (О. Гончар). 6. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі (Народна творчість). 7. Здавалося, що разом з листами поштар роздає людям радість і сам радується цьому більше за інших (Д. Ткач). 8. Тепер його ніхто не бачив, бо він був сам на сам із річкою (Г. Тютюнник).

ЗМ7. Тема 2. РЗМ. Усний переказ з творчим завданням

Усього на тему 4 год.: 4 – ауд.

Завдання для самоконтролю:

· Прочитати текст, визначити стиль і тип мовлення.

· Пояснити значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику студентів.

· Визначити тему і головну думку тексту.

· Скласти і записати у зошити план тексту (складного). Скласти і дописати план творчого завдання (2-3 пункти додається до плану переказу).

«САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ...»

У цій поезії все ніби так просто: вечір пізнього травня, зорі, тиша, сім’я вечеряє, мати клопочеться, плугатарі повертаються з по­ля, дівчата співають, ідучи, щебече соловейко... Як же тепло, зати­шно, божественно в аурі цієї поезії!

Це восьмий вірш у Шевченковому циклі «У казематі», восьма дума у дев’ятому невольничому колі ув’язненого поета. Нібито все в цьому творі просто й ясно. Проте вгадується й щось причаєне, потаємне, нерозгадане...

У кожному слові трьох строф поезії розлите душевне батьків­ське тепло. На українську родину поет дивиться добротворними ба­тьківськими очима. Він милується матір’ю, дочкою, яку ще треба «научати», дітьми, домашньою злагодою, таким простим і доскона­лим ладом родини, що вечеряє, справляючи найдавніший отой, ми­лий людяний обряд.

Кожне слово поезії просякнуте силою, що йде від розуміння Шевченком чоловічої відповідальності за сімейне гніздо рідного на­роду. Проте бачимо: зібралась, повечеряла бідна родина і спати лягла, проте чоловіка-батька й охоронця – у ній немає. Чи чума­кує, чи вбитий десь на війні, чи поневіряється по заробітках, чи, може, помер? Плугатарі повертаються з поля до своїх сімей, а в цій родині свого плугатаря не ждуть...

Запеченими устами Шевченка говорить чоловік, мужчина, князь свого роду-племені. Головна чоловіча великодушна відповіда­льність – за малу, сімейну державу. І саме в родині – єдино надій­на духовна опора чоловіка. Поезія «Садок вишневий коло хати...» – то стогін душі окраденого долею чоловіка-одинака, до того ще й закинутого далеко від рідної землі. Проте ця поезія, мабуть, як жодна інша, доводить абсолютну несхитність Шевченка, готовність його за своє, за рідне стояти до останнього подиху.,

Бо то є його українська сутність. Сутність чоловіка-захисника, чоловіка-оборонця.

Який же разючий контраст справляє нинішній стан українсь­кого чоловіцтва! Нема ладу в державі – суцільні незгоди в сім’ї. Немає законів, які надійно ту сім’ю захищали б. Виховний прос­тір – передовсім телебачення – віддано зайдам і пройдисвітам, а їм абсолютно байдужа українська сімейна традиція як основа держав­ності. Чоловік-трудівник позбавлений матеріальної основи для пле­кання божественного саду власних дітей. Можливо, тому й шириться пошесть наркоманії, розбещеності, пиятики, побутової розпусти?

А сім’ї незрідка вкладаються не вечерявши, хіба що ситі «хру­щами» нескінченних обіцянок. Кому тут кого «научати»?

А Шевченків вірш досі парує смаковитим запахом пшоняного кулешу, дихає ароматом вишневого цвіту. Вірш зачаровує аурою божественного затишку родинної злагоди...

(350 слів) (За М. Костенком)

Лінгвістичний словник

А ура (випромінюване чимось особли­ве поле, світло; німб);

каземат (приміщення у фортеці, де тримали ув’язнених);

традиція (звичаї, ідеї, норми, що переда­ються з покоління в покоління);

контраст (різко окреслена протилежність у чомусь).

 

Завдання: зробити докладний переказ тексту (усно).

Творче завдання: завершити переказ тексту власними роздумами про стан сучасної української сім’ї, роль у житті української родини чоловіка-батька та про необхідність дотримуватися національних сімейних традицій.

 

Завдання для дистанційного навчання

з української мови для студентів І курсу 12-ВТ групи

 

ЗМ6. Тема 1. Види простих речень і відтінки їх значень

Усього на тему 2 год.: ауд. – 2 год.

Питання для самоопрацювання і самоконтролю:

· Що таке речення? Яку роль виконує речення в мові?

· Що становить граматичну основу речення?

· Поділ речень на прості і складні.

· Види простих речень: а) за складом; б) за метою висловлювання.

· Що виражає розповідне, питальне, спонукальне речення?

· Коли речення стає окличним?

Література: Українська мова: Підруч. для 10-11кл. загальноосв. навч. закладів з укр. та рос. Мовами навчання / О.М, Біляєв, Л.М. Симоненкова, Л.М. Скуратівський, Г.Т. Шелехова. – 7-ме вид., перероб. і доп. – К.: Освіта, 2004. – С. 161-169 (§12).

Теоретичний блок у схемах/таблицях

Просте речення
розповідне, спонукальне, питальне
окличне чи неокличне

 

односкладне чи двоскладне

 

поширене чи непоширене

 

повне чи неповне

 

ускладнене чи неускладнене

 

Види розповідних речень  
Приклад
Власний приклад
Стверджувальні,у яких щось стверджується (можуть вживатися частки так, авжеж, ага, еге, гаразд, атож)
Коли на боці людини правда, їй нічого не страшно (В. Дрозд).

 

 
Переповідні,у яких висловлюється чужа думка (вживаються вставні слова як кажуть, на думку такого-то, за словами такого-то, мовляв, сказав такий-то)
Колись отак, розказує легенда,— хустиною святая Вероніка зібрать хотіла сльози й піт Христа (Леся Українка).

 

 
Ймовірнісні,у яких висловлюється припущення (уживаються вставні слова мабуть, можливо, очевидно, певно, здається, думаю, гадаю, частки навряд, навряд чи, ледве чи, наче, ніби)
Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (0. Довженко).

 

 
Заперечні,у яких щось заперечується (уживаються частки не, ні; займенники ніхто, ніщо, ніякий, ніскільки; прислівники ніде, нікуди, нізвідки.ніколи, ніяк; слова неправда, брехня)
Ми нічого ще не знаєм, кого й яка чекає путь (В. Сосюра).

 

 

 

Тренувальні вправи

 




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 40 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

І семестр (26 часов), 4ч. уплотнения | І семестр (26 часов), 4ч. уплотнения | І семестр (26 часов), 4ч. уплотнения | І семестр (26 часов), 4ч. уплотнения | І семестр (26 часов), 4ч. уплотнения | І семестр (26 часов), 4ч. уплотнения | ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ | Интернет-ресурсы | Вправа 2 | Митця справедливо називають... |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав