Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Види трудової діяльності школярів

1. Основний вид трудової діяльності школярів — це їх на­вчальна праця. Ще К.Д. Ушин-ський відзначав, що навчання — найскладніша праця, яка за­безпечує формування особис­тості, дає їжу для розуму і ду­ші, формує характер, розвиває здібності.

2. Трудове навчання є складовою частиною трудового вихован­ня і означає процес навчання і вироблення у школярів умінь і на­вичок виконання тих чи інших трудових дій і операцій, бо праця є таким видом діяльності, в процесі якої:

— відбувається розумовий розвиток (дозволяє застосовувати набуті знання на практиці, поповнювати новою інформацією, пе­ревіряти її достовірність та ін.);

— фізичний розвиток особистості;

— учні набувають конкретного морального досвіду, усвідом­люють моральні норми; засвоюють вироблені віками критерії кра­си людських стосунків, предметів, речей і ін.;

— учень вступає в різноманітні стосунки, які сприяють розвитку особистості.

Вже в початкових класах учні набувають навичок роботи з папе­ром, картоном, пластиліном, природними матеріалами. Вони беруть участь у вирощуванні сільськогосподарських рослин на шкільній ді­лянці, доглядають домашніх тварин, квіти, ремонтують наочні посіб­ники, виготовляють корисні речі, подарунки, іграшки для молодших дітей. Все це сприяє: формуванню працелюбності, умінь і бажання працювати, створювати речі своїми руками, розвитку інтересів, ор­ганізації корисних занять у вільний час.

Підлітки здійснюють обробку металів, дерева, практично зна­йомляться з основами електроніки, графічної грамоти, викону­ють нескладні замовлення підприємств, а старші підлітки пра­цюють в учнівських виробничих бригадах, трудових об'єднан­нях, у шкільному господарстві, де набувають досвіду трудового виховання.

1.3. Змістовний компонент виховного процесу 79

Старшокласники безпосередньо включаються в продуктивну працю на базі учнівських виробничих бригад, кооперативних об'єд­нань тощо.

3. Суспільно корисна праця, яка не спрямована безпосередньо на створення матеріальних цінностей, а припускає участь школя­рів у справах, що приносять користь навколишнім людям (озеленення вулиць, збір лікарської сировини, виготовлення годів­ниць для птахів, шефство над молодшими, допомога старим, збір вторинної сировини та ін.). Ця праця характеризується добровіль­ністю її виконання школярами, урахуванням інтересів, здібнос­тей, можливостей дітей. Вона сприяє укріпленню зв'язку школи з життям дітей і дорослих, формує високі соціальні мотиви. Гли­бина мотивів визначається змістом праці, віком школярів. Суспіль­но корисна праця приносить, як правило, задоволення учням, викликає у них радість, сприяє формуванню позитивного став­лення до праці і людей праці, певних навичок праці.

4. Продуктивна праця, яка спрямована на створення матеріаль­них цінностей, коли учень безпосередньо включається в систему виробничих відносин (робота в цехах підприємств, виконання сіль­ськогосподарських робіт).

5. Самообслуговування — це вид праці, який входить в життя з дитячих років. Самообслуговування школярів передбачає догляд за своїми речами, прибирання шкільних приміщень, участь у по­точному ремонті меблів, догляд за рослинами, ремонт побутових приладів, тобто це важлива ланка трудового виховання, яке повинно здійснюватись у школі і в сім'ї. В умовах школи при самообслуго­вуванні виникають прекрасні умови для діяльності учнівського са­моврядування.

Вивчення робіт В.О. Сухомлинського дозволяє виділити такі види праці: праця навчальна і виробнича; праця короткочасна і довгочас­на; праця платна і безплатна; праця ручна і механізована; праця в май­стерні і праця в полі; праця індивідуальна і колективна¹.

Вимоги до організації праці учнів

1. Підпорядкованість праці школярів навчально-виховним за­вданням. «Праця, відірвана від ідейного, інтелектуального, мораль­ного, естетичного, емоційного, фізичного виховання, від творчос­ті, від інтересів і потреб, від багатогранних відносин між вихован­цями, — зазначає В.О. Сухомлинський, — стає для вихованців повинністю»², тобто праця повинна бути основою всебічного гар­монійного розвитку особистості. «Праця лише тоді стає виховую-

¹ Див.: Сухомлинскш В.А. О воспитании. — М, 1975. — С. 118.

² Сухомлинський В.О, Вибрані твори в 5-ти т. — Т. 3. — К., 1977. — С. 568.

80 Розділі. Предмет педагогіки та питання теорії виховання

чою силою, коли вона збагачує інтелектуальне життя, наповнює багатогранним змістом розумові, творчі інтереси, одухотворяє моральну цілісність і звеличує естетичну красу особистості і колек­тиву»¹.

2. Розвиток у школярів позитивної мотивації, тобто індивід повинен усвідомити цінність праці, її користь. А.С. Макаренко писав: «Тепер я переконаний, що праця, яка не має на увазі ство­рення цінностей, не є позитивним елементом виховання»².

Цю ж думку висловлював неодноразово і В.О. Сухомлинський:

«Праця сама по собі для дітей цікавості не викликає, не мо­жна собі уявити, щоб діти, на­правляючись, наприклад, на волейбольний майданчик і по­бачивши не покопані грядки і лежачі поряд лопати, з радіс­ними вигуками взялись би за лопати, скопали грядки...

Інтерес до праці ї почуття задоволення від праці набува-ються, розвиваються. Для дітей інтерес до праці повинен міс­тити в свідомості те, що вони можуть впливати на природу»³. 3. Праця повинна сприяти розвитку ініціативи, творчої самостійності школярів.

4. Посильність праці, що неможливо без врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.

5. Надання, за необхідності, допомоги в трудових діях учнів, їх коректування.

6. Своєчасна оцінка результатів праці.

7. Наукова організація праці.

Професійна орієнтація школярів (професійне самовизначення особистості)

Профорієнтація — це підготовка особистості школяра до сві­домого вибору професії. Але в останні роки часто використову­ється в психолого-педагогічній літературі поняття «професійне самовизначення» як процес формування особистістю свого став-

¹ Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти т. — Т. 4. — К., 1977. — С. 301.

² Макаренко А. С.Твори в 7-ми т. - Т. 5. - К., 1954. - С. 175.

³ Сухомлинский В.А, О воспитании. — М., 1975. — С. 133.

1.3. Змістовний компонент виховного процесу

лення до професійно-трудового середовища і спосіб його саморе-алізації, складова частина цілісного життєвого самовизначення»¹. Вирішення цієї проблеми має ряд аспектів:

1. Особистіснш. Людина, визначаючи свою майбутню профе­сію, пов'язує з цим свої інтереси, кар'єру, стан, розвиток своїх можливостей, тобто це проблеми життя і щастя людини.

2. Суспільно-економічний: Правильний вибір людиною профе­сії сприяє задовільненню потреб, інтересів, підвищенню продук­тивності праці, зменшує мінливість кадрів та ін.

Професійна орієнтація, самовизначення школярів на різно­манітних вікових етапах знаходять вияв у молодших школярів у добросовісному ставленні до праці, розумінні її ролі в житті лю­дини, прояві зацікавленості до професії батьків, найближчого ото­чення, до найбільш поширених і відомих учням професій. У під­літків уже виникають професійні плани, вони усвідомлюють свої інтереси і здібності. Цьому сприяє участь у діяльності, яка відпо­відає потребам продовження освітила ін. Старшокласників відріз­няє розвиток професійної самосвідомості, коли враховується осо­биста мета вибору професії, здійснюється співставлення бажаної сфери діяльності, своїх ідеалів, уявлень про цінності і своїх реаль­них можливостей.

Професійному самовизначенню допомагає поглиблене вивчен­ня навчальних предметів, до яких у старшокласників проявився стійкий інтерес, здібності, навчання в ліцеях, гімназіях, коледжах.

Засобами самовизначення є: професійна інформація і освіта, розвиток інтересів, нахилів школяра, професійна консультація, професійний вибір, соціально-професійна адаптація (якщо є умо­ви для цього).

Профінформація. Головна її функція — ознайомлення школя­рів з різними галузями господарства, масовими професіями, з тими вимогами, які ставить конкретна професія, тобто професійна освіта. Щоб мати уявлення про професію, учень повинен знати:

— історію її виникнення і розвитку (по можливості);

— місце даної професії серед інших у певній галузі: попит на неї в місті, районі, області, в сільській місцевості, перспективи її розвитку;

— зміст; технологію, матеріали, з якими пов'язана професія, продукцію;

— які знання, уміння, навички необхідні робітнику конкрет­ної професії, значення загальноосвітньої підготовки в оволодінні професією;

Поляков В.А., Чистякова С.Н. и др. Профессиональное самоопределение молоде-жи // Педагогика. — 1993. - № 5. — С. 33.

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання

— умови роботи, характерні труднощі;

— вимоги професії до фізичного розвитку, стану здоров'я, па­м'яті, уваги, швидкості реакції та ін.;

— про відпустку, охорону праці, заробітну плату;

— про можливості для творчості, підвищення кваліфікації, продовження навчання;

— де можна отримати професію,

Профінформаційна робота здійснюється перш за все в навчаль­ному процесі. Особлива роль належить спеціальним інтегратив­ним курсам: «Людина. Праця. Професія», «Професійна кар'є­ра»¹. В них вміщено відомості про психологічні ресурси особисто­сті, про світ сучасної професійної праці, розкрито способи адаптації до своєї майбутньої професії в нових соціально-економічних умо­вах, можливості працевлаштування тощо.

Професійна освіта здійснюється і в процесі вивчення школя­рами основ наук, економічної, трудової підготовки.

Професійній інформації сприяє і організація позашкільної і по-закласної роботи (екскурсії на підприємства, лекції, бесіди, кон­ференції: тематичні вечори, перегляд і обговорення фільмів, зу­стрічі, диспути, олімпіади, конкурси, вікторини, захист рефератів про професії; участь у гуртках, трудових шкільних об'єднаннях, факультативах), де здійснюється розвиток інтересів, нахилів, здіб­ностей особистості.

Профконсультація припускає допомогу школяреві у виборі сфе­ри діяльності та конкретної професії в залежності від його здібно­стей, інтересів, фізичних даних. Сферою діяльності може бути природа, техніка, наука, мистецтво, людина, що можна предста­вити у вигляді схеми:

С природа сільське господарство, лісокористування,

водокористування та ін.;

промисловість, транспорт, механізація

сільського господарства;

гуманітарні, природничо-математичні,

економічні та ін.;

образотворче, література, музичне,

театральне, хореографія;
І людина педагогіка, медицина, сфера побуту,

управління та ін.

Профконсультаційна робота вимагає глибокого вивчення шко­лярів: інтересу до навчальних предметів, видів діяльності, професій; рівнів активності в позаурочній роботі; моральних якостей (дис­циплінованості, працелюбності, відповідальності), здібностей і до­сягнень школярів, мотивів вибору професії.

Поляков В.А., Чистякова С.Н. и др. // Педагогика. — 1993. — № 5. — С. 34—36.

1.3. Змістовний компонент виховного процесу

ЇІрофвибір — це рішення школяра про вибір професії на осно­ві ознайомлення з її особливостями й своїми індивідуальними. Мотиви вибору професії різноманітні:

а) соціальні мотиви, які виявляються в прагненні своєю пра­
цею сприяти суспільному процесу;

б) моральні мотиви виявляються в прагненні своєю працею
допомогти людям, рідним, близьким;

в) естетичні мотиви, які виявляються в прагненні юнаків і ді­
вчат до естетики праці, її краси, гармонії;

г) пізнавальні мотиви, які характеризуються прагненням шко­
лярів до оволодіння спеціальними знаннями, до проникнення в сут­
ність творчої діяльності з обраної професії, до ознайомлення зі
змістом конкретної праці;

д) творчі мотиви виражають бажання вибрати ту чи іншу про­
фесію, в силу можливості бути оригінальним, здійснювати науко­
ві відкриття;

є) престижні матеріальні мотиви виражають прагнення юнаків і дівчат до оволодіння професією високооплачуваною, яка дозво­ляє досягти значного становища в суспільстві.

На формування мотивів вибору професії впливають різнома­нітні фактори:

'— сфера дружніх відносин;

— засоби масової інформації; художня та наукова література;

— педагогічний колектив: класний керівник, учитель, дирекція;

— сім'я, близькі, родичі та ін.

Соціально-професійна адаптація школярів передбачає не тільки озброєння учнів теоретичними знаннями про способи, які забез­печують пристосування людини до змін оточуючих умов конкрет­ної професійної праці, але і створення реальних ситуацій, які до­зволяють застосовувати знання на практиці (певний тренінг). Це можуть бути ділові ігри, ситуації вибору, аналіз екстремальних ситуацій та ін. По можливості необхідна безпосередня участь шко­лярів у професійній діяльності.

Економічне виховання є невід'ємним компонентом підготовки школярів до трудової діяльності, воно припускає:

— економічну освіту, оволодіння економічною грамотою, фор­
мування життєвих уявлень школярів про власність, ринкову еко­
номіку;

— оволодіння основами моральної поведінки в конкретній діяльності;

— виховання якостей бережливих хазяїв, дбайливого ставлен­ня до матеріальних цінностей, природи, шкільного майна, береж­ливості у використанні енергетичних джерел, продуктів харчуван­ня, тобто конкурентоздатної особистості;

84 Розділі. Предмет педагогіки та питання теорії виховання

— виховання правової культури, яка забезпечує додержання моральних принципів в економічній діяльності;

— виховання екологічної культури, яка, як і правова культура особистості, дозволяє керування загальнолюдськими цінностями в реалізації своїх намагань

Для розв'язання цих завдань сприяє вивчення школярами курсу «Основи ринкової економіки», всебічна позакласна та позашкіль­на робота та ін.

Короткі висновки:

Трудове виховання як певна організація діяльності і спілку­вання школярів, яка забезпечує формування ставлення особисто­сті до праці, її професійне самовизначення, є складовою части­ною духовного розвитку особистості.

Рішення основних завдань трудового виховання школярів спря­мовано на усвідомлення ними ролі праці, реальних перспектив її, самовизначення в житті, виховання психологічного настрою на участь у праці, культури праці і ін. Навчальна праця, виробнича, суспільно корисна, самообслуговування сприяють обґрунтовано­му вибору майбутньої професії.

Позитивні результати вказаних видів праці учнів визначають­ся дотриманням ряду педагогічних вимог до її організації: підпоряд­кування рішенню виховних завдань; розвиток позитивної мотива­ції, ініціативи, творчості, самостійності дітей; посильність праці, допомога в праці й корекція окремих дій, своєчасна оцінка ре­зультатів, наукова організація праці.

Особливо велика роль у свідомому виборі майбутньої професії професійної інформації, професійної консультації, а після вибору професії школярем — організації його соціально-професійної адаптації.

Основою для цього є міцні знання основ наук, а також знан­ня, вміння в галузі основ техніки, технології, організації виробни­цтва, якості особистості (працелюбство, дисциплінованість, відповідальність та ін.).

Сучасні умови розвитку суспільства вимагають і економічного виховання, що формує особистість, здатну до усвідомлення суті ринкової економіки і праці в її умовах.

Трудова підготовка учнів повинна здійснюватись у процесі всієї шкільної і позашкільної роботи. Рішенню вказаного завдання по­винні бути підпорядковані й загальноосвітні предмети, і факуль­тативні заняття, і гуртки в школах і в позашкільних установах (у тому числі гуртки з технічної творчості, сільськогосподарського дослідництва і ін.), різноманітні масові заходи, система трудового навчання.

1.3. Змістовний компонент виховного процесу

Питання для обговорення:

1. На порозі свого 50-річчя Л.М. Толстой дійшов висновку, що
праця і витрати повинні знаходитись у відповідності один з од­
ним: «Головне нещастя наше — це те, що ми споживаємо більше,
ніж працюємо, і тому плутаємось у житті. Працювати більше, ніж
споживати, не може бути шкідливо. Це — вищий закон»¹. Далі він
проводить думку про те, що ніщо так не калічить людину мораль­
но, духовно (крім хіба поганого виховання), як недіяльне, парази­
тичне існування, життя за «чужий рахунок».

— На основі аналізу висловлених Л.М. Толстим думок, а також власних спостережень і знань розкрийте своє ставлення до праці, її значення, роль в житті людини.

2. Як ви розумієте афоризм В. О. Сухомлинського «Найважче — мужність повсякденної праці. Знайди собі ідеал цієї мужності й по­стійно наслідуй його»?

3. Чи впливає вступ держави в ринкові стосунки на завдання і зміст трудового виховання школярів? Чому? Як?

Додаткові завдання:

І. Проаналізувати питання, які можна запропонувати учням для діагностики їх нахилів, і скласти таку таблицю за результата­ми опитування.

Показники нахилу до типу професії

— Якби тобі довелося вибирати тільки з двох можливостей, чому б ти надав перевагу?

Вибрані положення «а» або «б» потрібно позначити знаком «+», заперечувані — знаком «—» в листку відповідей.

¹ Толстой Л.Н. Полн. собр. соч. в 90-то т. — Т. 49. — С. 104.

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання

7а Копіювати малюнки, зображен- 76 ня (або настроювати музичні інструменти).

8а Повідомляти, роз'яснювати 86 людям потрібну їм інформацію (в довідковому бюро, на екс­курсії та ін.).

9а Ремонтувати речі, вироби 96 (одяг, техніку), житло.

10а Лікувати тварин. 106

11а Виводити нові сорти рослин. 116

12а Розбирати суперечки, сварки 126 між людьми, переконувати, роз'яснювати, карати і заохочу­вати.

13а Спостерігати, вивчати роботу 136 гуртків художньої самодіяльності.

14а Обслуговувати, налагоджувати 146 медичні прилади, апарати.

15а Складати точні описи-звіти про 156 спостереження явищ, подій, вимірюваних об'єктів.

16а Робити лабораторні аналізи в 166 лікарні.

17а Фарбувати або розфарбовува- 176 ти стіни приміщень, по-верхність виробів.

18а Організовувати культпоходи од- 186 нолітків або молодших (в теат­ри, музеї), екскурсії, турпоходи.

19а Виготовляти за кресленнями 196 деталі, вироби (машини, одяг), будувати будинки.

20а Вести боротьбу з хворобами 206 рослин, з шкідниками лісу, саду.

Керувати яким-небудь грузо-вим, підйомним або транспор­тним засобом — підйомним кра­ном, трактором, тепловозом. Оформляти виставки, вітрини або брати участь у підготовці п'єс, концертів.

Шукати і виправляти помилки в текстах, таблицях, малюнках. Виконувати обчислення, роз­рахунки.

Конструювати, проектувати нові види промислових виробів (машини, одяг, будинки, про­дукти харчування та ін.). Розбиратися в кресленнях, схемах, таблицях (перевіряти), уточнювати, приводити до по­рядку.

Спостерігати, вивчати життя мікробів.

Надавати людям медичну до­помогу при пораненнях, син­цях, опіках.

Художньо описувати, зображу­вати події, які спостерігають­ся або уявляються. Приймати, оглядати хворих, розмовляти з ними, признача­ти лікування.

Здійснювати монтаж будівель або збирання машин, при­борів.

Грати на сцені і брати участь у концертах.

Займатися кресленням, копію­вати креслення, карти.

Працювати на клавішних маши­нах (друкарській машинці, теле­тайпі, наборній машині та ін.).

(Азбука нравственности. - М., 1976. - С. 265-267;.

2. У період педагогічної практики виявити, які склалися профе­сійні інтереси старшокласників. З цією метою можна використати таку анкету¹.

1. Що ви думаєте робити після закінчення школи?

Черньииенко И.Д. Трудовое воспитание школьников. — М., 1986. — С. 172.

1.3. Змістовний компонент виховного процесу 8 7

а) продовжувати вчитися;

б) працювати;

в) поєднувати працю з навчанням;

г) не вирішив(ла), що робити.

2. Якщо ви будете після закінчення школи тільки вчитися, то де?

а) у вузі (якому?);

б) у коледжі, училищі (якому?);

в) на курсах (яких?).

3. Яку професію ви бажаєте отримати?

4. Якщо ви будете після закінчення школи працювати (або поєд­нувати працю з навчанням), то з якої професії?

5. Чим приваблює вас обрана професія?

а) суспільною значущістю;

б) романтикою;

в) найбільше відповідає моїм нахилам і здібностям;

г) відповідає моїм життєвим планам;

д) творчим характером праці;

ж) великими можливостями професійного росту;
є) великою оплатою праці;

з) інші мотиви (вкажіть, які).

6. У якому приблизно класі виник інтерес до обраної професії?

7. Хто (що) стимулював(ло) інтерес?
вчителі екскурсії

батьки читання художньої літератури

родичі факультатив,

друзі (товариші) газети, журнали, радіо

участь в роботі гуртка телебачення

зустрічі з спеціалістами

8. Як ставляться ваші батьки до обраної вами професії?

9. На вашу думку, якими даними (якостями) повинен володіти
спеціаліст?

10. Що ви робите для того, щоб здійснити свої наміри?

3. У період педагогічної практики в школі провести мікродос-лідження з метою виявлення факторів, які впливають на вибір професії і мотивів вибору.

Словник теми

Трудове виховання — складова всебічного гармонійного

розвитку особистості учня, його фізич­них, моральних, розумових,естетичних здібностей і якостей у процесі органі­зації різноманітної трудової діяльності, формування позитивного ставлення до праці, сумлінності, відповідальності,

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання