Читайте также:
|
Представлена класифікація методів навчання за джерелами знань у 60-ті роки зазнала серйозної критики, бо вона не відображала характеру пізнавальної діяльності учня. М.М. Скаткін і І.Я. Лернер виступили в пресі з іншим підходом до класифікації методів навчання — на основі характеру пізнавальної діяльності учнів.
Вони виділили такі методи:
1. Пояснювальний (інформаційно-репродуктивний). Суть його в тому, що вчитель організує сприйняття, а учні сприймають ті чи інші факти, явища, фіксують їх у своїй пам'яті. Сприйняття може бути організоване шляхом подання слова, книги, наочних посібників, досвіду.
2. Репродуктивний, оснований на відтворенні знань, повторенні способів діяльності за завданням учителя.
3. Проблемне викладання. Учитель ставить проблему, сам її розв'язує, але при цьому демонструє шлях розв'язання.
4. Частково-пошуковий метод, при якому вчитель організує участь школярів у розкритті тих чи інших питань теми, що вивчається. Учень може формувати питання за матеріалом, що вивчається, добирати докази за певною тезою вчителя, висувати гіпотіе-зи, брати участь в евристичній бесіді.
5. Дослідницький метод, завдяки якому учні беруть участь у науковому пізнанні: спостерігають та вивчають факти та явища, ви-
2.5. Методи навчання
являють проблему дослідження, висувають гіпотези, планують шляхи її перевірки, вивчають літературу, оцінюють результати, роблять висновки про можливість використання набутих знань.
Класифікація методів за І.Я. Лернером і М.М. Скаткіним дає можливість конкретизувати діяльність вчителя і учня в процесі навчання.
Таблиця 25
Методи навчання за характером пізнавальної діяльності школярів
| Діяльність учителя | Діяльність учня |
| Пояснювальний метод | |
| Пред'явлення інформації різними способами. Організація дій учня з об'єктом вивчення. | Сприйняття знань. Усвідомлення знань.Запам'ятовування (переважно довільне). |
| Репродуктивний метод | |
| Складання і пред'явлення завдань на відтворення знань і способів інтелектуальної і практичної діяльності. Керівництво і контроль за виконанням. | Актуалізація знань. Відтворення знань і способів дій за зразком, що показані вчителем, книгою, технічними засобами тощо. Довільне і мимовільне запам'ятовування (залежно від характеру завдання). |
| Метод проблемного викладу | |
| Постановка проблеми і розкриття доказового шляху її вирішення. | Сприйняття знань. Усвідомлення звань і проблеми. Увага до послідовності і контроль за ступенем переконливості вирішення проблеми. Прогнозування наступних кроків розв'язання. Запам'ятовування (в значній мірі мимовільне). |
| Частково-пошуковий (евристичний) метод | |
| Постановка проблем. Складання і пред'явлення завдань на виконання учнями окремих етапів розв'язання інтелектуальних і практичних завдань. Планування кроків розв'язання. Керівництво діяльністю (корекція і створення проміжних проблемних ситуацій). | Сприйняття завдання, що складає частину загальної проблеми. Осмислення умов завдання. Актуалізація знань про шляхи вирішення схожих завдань. Самостійне вирішення частини проблеми. Самоконтроль у процесі вирішення, перевірка результатів. Перевага мимовільного запам'ятовування матеріалу. Відтворення ходу розв'язання і його самостійне обґрунтування. |
| Дослідницький метод | |
| Складання і пред'явлення проблемних завдань для пошуку рішення. | Сприйняття проблеми або самостійне бачення її, усвідомлення умов проб- |
Розділ 2. Дидактика
Продовження табл. 25
| Діяльність учителя | Діяльність учня |
| Контроль за ходом розв'язування завдань. | лемного завдання. Планування етапів дослідження. Планування засобів дослідження на кожному етапі. Самоконтроль у процесі дослідження і його завершення. Переважно мимовільного запам'ятовування. Відтворення ходу дослідження, обґрунтування його результатів. |
Бінарні методи навчання
В останні роки поширилася класифікація, що відштовхується від сутності процесу навчання як двобічного процесу, — бінарна, в якій виділяються методи викладання і методи учіння1.
Таблиця 26 Бінарні методи навчання
| № п/п | Методи викладання | Методи учіння |
| Інформаційно-повідомлюючий | Виконавчий | |
| Пояснювальний | Репродуктивний (відтворюючий) | |
| Інструктивно-практичний | Практичний | |
| Пояснювально-спонукальний | Частково-пошуковий | |
| Спонукальний | Пошуковий |
Логічний аспект класифікації методів навчання
Якщо розглядати методи навчання як логічний шлях навчальної роботи, то можна назвати такі методи:
— аналітичний, який передбачає розумовий або практичний розклад цілого на частини з метою вивчення суттєвих ознак тих частин (їх аналіз);
— синтетичний, який вимагає об'єднання частин і аналіз цілого (синтез);
— індуктивний (індукція — узагальнення, що виникає в основному на базі емпіричного матеріалу, здійснюється логічний перехід від окремого знання до загального);
— дедуктивний (дедукція — логічний перехід від загального знання до окремого);
— метод аналогій (аналогія — висновок на основі уподобання поодиноких подій, явищ);
— метод отримання вивідних знань, тобто через умовивід, що дає змогу одержувати нові знання на основі раніше здобутих або певної конкретної інформації.
Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. — М., 1977. — С. 149.
2.5. Методи навчання
(Наприклад: учні знайомляться з листом героя романа О. Гонча-ра «Прапороносці». «Живий, здоровий. Весь час з боями просуваємося в горах. Воюємо в Трансільванії... Згадуємо нашу далеку золоту Батьківщину. Не бачимо нічого, крім сонця над головою. А вночі хмари біліють над нами. Маємо все, що треба солдатові. Мріємо вийти з цих безкрайніх гір: дума тужить за просторами степу.
Не скучай, мамо. Будь щаслива.
Женя.») — Що розповідав цей лист про цього автора?
Класифікації! методів за Ю.К. Бабанським
Беручи до уваги розроблені класифікації, Ю.К. Бабанський виділяє три основні групи методів:
1. Методи організації навчально-пізнавальної діяльності: словесні, наочні, практичні (аспект передачі та сприйняття навчальної інформації); індуктивні та дедуктивні (логічний аспект); пояснювально-репродуктивні та інформативно-пошукові (аспект характеру пізнавальної діяльності); самостійна робота та робота під керівництвом учителя (аспект керування навчанням учня).
2. Методи стимулювання і мотивації: методи стимулювання і мотивації інтересу до навчання (гра, диспут, зацікавленість) і методи стимулювання і мотивації обов'язку і відповідальності (вимоги, переконання, заохочення, покарання).
3. Методи контролю і самоконтролю у навчанні: усний, письмовий, лабораторний, програмований, машинний.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 102 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |