Читайте также:
|
Економічний елемент — це економічно однорідна первинна витрата, яку не можна розкласти на складові. Виділяють такі економічні елементи витрат:
матеріальні витрати (витрати операційної діяльності сировини і матеріалів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, тари і тарних матеріалів, будівельних матеріалів, запасних частин тощо);
витрати на оплату праці (витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, оплата відпусток, компенсаційні та інші виплати);
відрахування на соціальні заходи;
амортизація (сума нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів);
інші операційні витрати (вартість робіт і послуг сторонніх організацій, сума податків і зборів, витрати від курсових різниць, знецінення запасів, списання та уцінка активів, сума фінансових санкцій тощо).
Облік витрат за елементами здійснюють всі без винятку підприємства, організації. Для цього у Плані рахунків бухгалтерського обліку передбачено окремий клас рахунків 8 "Витрати за елементами".
Групування витрат за статтями калькуляції передбачає групування витрат за їх призначенням витрат і роллю у процесі виробництва. Відповідно до положення (стандарту) 16 "Витрати" підприємство самостійно обирає перелік калькуляційних статей.
Виділяють такі статті калькулювання (витрат):
1 Прямі матеріальні витрати
2 Прямі витрати на оплату праці
3 Інші прямі витрати
4Загально виробничі витрати:
* Витрати на управління виробництвом
* Амортизація основних засобів
* Амортизація нематеріальних активів
* Витрати на утримання основних засобів
* Витрати на удосконалення технології та організації виробництва
* Витрати на утримання виробничих приміщень
* Витрати на обслуговування виробничого процесу
* Витрати на охорону праці
* Інші витрати
Витрати класифікують за такими ознаками.
1. За економічним змістом: витрати засобів праці, предметів праці, живої праці.
2. Щодо фаз кругообігу виробничих засобів: постачальницько-заготівельні витрати, виробничі, витрати на збут.
3. Щодо технологічного процесу: основні — витрати безпосередньо пов'язані з виготовленням продукту, які виникають в однократному процесі виробництва; накладні — витрати на обслуговування та управління.
4. За способом віднесення на собівартість: прямі — включаються до собівартості безпосередньо, непрямі — включаються до собівартості шляхом розподілу за певними критеріями.
5. Щодо обсягу виробництва: постійні витрати (не залежать на певному проміжку часу від обсягу виробництва), змінні витрати (змінюються (пропорційно, прогресивно, регресивно) при зміні обсягу виробництва).
6. За складом: одноелементні (прості), комплексні — містять декілька економічних елементів витрат.
7. За роллю у процесі виробництва (за сферою виникнення): виробничі, невиробничі.
8. За календарними періодами: поточні, майбутніх періодів, минулих періодів.
9. За періодичністю виникнення: повсякденні, одноразові.
10. Щодо готового продукту: витрати в незавершене виробництво, витрати на готовий продукт.
11. За запланованістю: плановані, неплановані.
12. За ступенем нормування: нормовані, ненормовані.
13. За можливістю контролю в даному підрозділі й на даному рівні управління: контрольовані, неконтрольовані.
14. За місцем виникнення і центрами відповідальності: виробництва, цехи, дільниці, служби.
Калькулювання включає такі частини: калькуляційний облік та калькуляцію.
Калькуляція — це спосіб розрахунку, визначена сукупність розрахункових процедур собівартості продукту.
Класифікації видів калькуляцій
| Ознака класифікації | Види калькуляцій |
| За призначенням і часом складання | Попередні (проектні, планові, кошторисні), виконавчі (звітні, нормативно-звітні) |
| За охопленням витрат або місцем здійснення | Галузеві, повні, виробничі, внутрішньогосподарські, змінні витрати, технологічні |
| За характером виробництва | Масові (періодичні), індивідуальні, проміжні |
| За характером вихідних даних | Технічні, планові, нормативні, фактичні |
| За методами калькулювання | Позамовні, попередільні, попроцесні, нормативні |
К алькуляційний облік — система аналітичного обліку витрат на виробництво в інтересах достовірного й точного калькулювання.
Методи калькулювання відрізняються:
1 методика калькуляційного обліку, яка складається з таких методів:
*простий метод використовується в однопродуктових виробництвах де всі витрати відносяться на один продукт.
* попередільний метод використовується у послідовних виробництвах де технологічний процес розподіляють на окремі частини —процеси, і за кожним із них окремо обліковують витрати.
* позамовний метод використовують у складних паралельних виробництвах. При цьому методі всі витрати збираються (групуються) за замовленнями, для виконання яких вони здійснені.
* нормативний методом полягає в тому, що витрати обліковуються за нормами, а фактична собівартість визначається як сума витрат за нормами, відхилень від норм, а також змін норм.
2 спосіб калькулювання — конкретний перелік та порядок розрахунків для отримання остаточних відомостей та складання безпосередньо калькуляції як результату процесу калькулювання. Виділяють такі способи калькулювання: прямого розрахунку, сумування витрат, виключення витрат, розподілу витрат, нормативний спосіб.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 209 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
|