Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Внутрішня побудова фінансової системи України.

Фінансова система – це сукупність взаємних сфер і ланок фінансових відносин, властивих їм централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів і апарата управління ними. Фінансова система розглядається з двох сторін: відповідно до внутрішньої побудови та за організаційною структурою. Відповідно до внутрішньої побудови фінансова система являє собою сукупність взаємозалежних фінансових відносин, що відображають специфічні форми й методи розподілу і перерозподілу ВВП. Відокремлення складових елементів внутрішньої будови фінансової системи здійснюється за ознакою каналів руху грошових потоків і місця концентрації фінансових ресурсів. Концентрація фінансових ресурсів здійснюється у відповідних грошових фондах, які можуть виступати ознакою виділення окремих ланок фінансової системи. Внутрішня структура фінансової системи відображає об'єктивну сукупність фінансових відносин і є загальною для всіх країн. Вона складається зі сфер і ланок. Сфера характеризує узагальнену відповідно до певної ознаки сукупність фінансових відносин. Виділяють п'ять сфер:

¨ рівень мікроекономіки – фінанси суб'єктів господарювання і фінанси населення;

¨ рівень макроекономіки – державні фінанси;

¨ рівень світового господарства – міжнародні фінанси;

¨ забезпечуюча сфера – фінансовий ринок.

Ланка показує відособлену частину фінансових відносин у межах певної сфери. Виділення ланок здійснюється за ознакою наявності або відособленого фонду фінансових ресурсів, або специфічних форм і методів фінансових відносин. Сфера міжнародних фінансів відображає перерозподільно-обмінні відносини і централізацію ресурсів на світовому рівні. Сфера державних фінансів характеризує фінансову діяльність держави. Сфера фінансів суб'єктів господарювання відображає рух грошових потоків підприємств. Сфера фінансового ринку охоплює кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару. Кожна із зазначених сфер включає в себе ланки фінансової системи:

1) у сфері міжнародних фінансів – міжнародні розрахунки, фінанси міжнародних організацій, міжнародні фінансові інститути;

2) у сфері державних фінансів – державний і місцевий бюджети, державні позабюджетні фонди, державний кредит, фінанси державного сектора;

3) у сфері фінансів суб'єктів господарювання – фінанси підприємств, що функціонують на комерційній основі, фінанси установ і організацій, що здійснюють некомерційну діяльність, фінанси суспільних об'єднань;

4) фінанси населення – це рух особистих грошових коштів та заощаджень громадян держави;

5) у сфері фінансового ринку – ринок грошей, ринок позичкових капіталів, ринок цінних паперів (фондовий ринок).

8. 8. Організаційна структура фінансової системи України.

Фінансова система – це сукупність взаємних сфер і ланок фінансових відносин, властивих їм централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів і апарата управління ними. Фінансова система розглядається з двох сторін: відповідно до внутрішньої побудови та за організаційною структурою.

За організаційною структурою фінансова система являє собою сукупність органів управління та фінансових інститутів, які управляють грошовими потоками.

За організаційною структурою фінансова система являє собою сукупність органів управління та фінансових інститутів, які управляють грошовими потоками.

У відповідності з організаційною структурою до складу фінансової системи України входять:

3) органи управління:

· Міністерство фінансів;

· Державна податкова адміністрація України (ДПАУ);

· Державна контрольно-ревізійна служба України (ДКРС);

· Державне казначейство України (ДКУ);

· Рахункова палата ВРУ;

· Аудиторська палата;

· Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (з 07.07.2011 р. – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку);

· Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

· Правління ПФУ;

· органи управління державними цільовими фондами (у тому числі фондами загальнодержавного соціального страхування);

· інші органи управління.

4) фінансові інститути:

· Національний банк України (НБУ);

· комерційні банки;

· страхові компанії;

· небанківські кредитні установи (наприклад, ломбарди, кредитні спілки);

· міжбанківська валютна біржа (МВБ);

· фондові біржі;

· фінансові посередники на РЦП;

· інші фінансові інститути.

Органи управління та фінансові інститути можуть бути згруповані в чотири блоки. Перший блок складають органи, що функціонують у бюджетній сфері держави (Міністерство фінансів і його відособлені підрозділи – Державне казначейство і ДКРС, а також ДПАУ, що у 1996 р. виділилася зі складу Міністерства фінансів). Другий блок складають контрольно-регулюючі органи – Рахункова палата ВРУ, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Аудиторська палата й аудиторські фірми. Третій блок складають фінансові інститути, що діють на фінансовому ринку (НБУ і комерційні банки, МВБ, фондові біржі, фінансові посередники, страхові компанії). До складу четвертого блоку входять органи управління державними цільовими фондами: ПФУ, ФСС, тощо.