Читайте также:
|
|
Тренерові необхідно вирішувати різні задачі: організаційні, педагогічні, господарсько-постачальницькі, виробничі, адміністративні й ін. При цьому, наприклад, виробнича задача одночасно може бути і педагогічною, і організаційною, і економічною. Вирішення адміністративної задачі одночасно може служити засобом педагогічного впливу на дитячий спортивний колектив і окремого вихованця. Через це нерідко тренер випустить з уваги головну мету своєї роботи — виховання гармонійно розвиненої особистості.
Оскільки діяльність тренера є різновидом педагогічної діяльності, він виконує загально педагогічні функції, але разом з тим специфічні виховні можливості дитячого спортивного колективу жадають від тренера виконання ряду своєрідних функцій.
Визначальний елемент системи діяльності тренера — це навчально-виховні цілі в роботі зі спортивною командою. Перша і головна функція тренера складається в перетворенні цілей суспільства, потреб суспільного розвитку в педагогічні задачі. Ця функція має на увазі насамперед уміння намітити перспективну мету, яку зможе досягти команда при оптимальній організації її діяльності, точно формулювати педагогічні задачі на більш короткий термін як у відношенні навчально-виховної діяльності усієї спортивної команди, так і у відношенні тих або інших груп юних спортсменів і окремих вихованців.
Друга функція тренера — постановка колектива в позицію суб'єкта діяльності. Це ключ до розвитку ініціативи і самостійності юних спортсменів, їх самовиховання. Тренер повинний уміти перетворювати педагогічні задачі в задачі самого дитячого колективу. Лише при цій умові об'єкт виховання — спортивний колектив — стає суб'єктом виховання. Дана функція припускає уміння користуватися методом переконання, впливаючи на свідомість вихованців, формуючи мотиви діяльності і поводження; методами організації діяльності колективу й особистості, а також методами їх стимулювання.
Лише комплексний вплив при суворій відповідності змісту, форм і методів виховної роботи забезпечує становлення особистості. Комплексний підхід у вихованні характеризується наявністю елементів, що сприяють оптимізації усього виховного процесу.
По-перше, неможливо в сучасних умовах досягти високих результатів виховання в дитячому спортивному колективі без огляду на економічні, соціальні і інші фактори громадського життя, не контролюючи і не направляючи сприйняття дітьми і підлітками явищ життя.
По-друге, необхідно піклуватися про різноманітне зміцнення єдності виховних зусиль спортивної команди і родини, школи, колективів фізичної культури й інших інститутів виховання, про удосконалювання планування і координації усіх виховних засобів для досягнення поставлених задач.
По-третє, успішне рішення виховних задач найтіснішим чином пов'язано з вивченням особливостей дитячого спортивного колективу, його психолого-педагогічних характеристик, потенційних можливостей.
По-четверте, важлива умова в організації життя і справ колективу — неодмінний облік вікових і індивідуальних характеристик дітей як передумова диференційованого керівництва самодіяльністю юних спортсменів, їх вихованням.
По-п'яте, виховним впливом варто охоплювати усіх без винятку підлітків, утягуючи їх в активну творчу колективну діяльність.
Третя функція тренера — облік дієвості форм, методів, засобів виховання і коректування системи і послідовності застосовуваних впливів за допомогою наукових методів аналізу. Знання методів педагогічного дослідження необхідно тренерові для дослідження об'єкта, процесу і результатів власної діяльності і найшвидшого оволодіння мистецтвом виховання.
Перерахування основних функцій тренера показує, наскільки актуальна потреба в науковому обґрунтуванні і розробці структури і змісту кожної функції, вичленовуванні кола педагогічних умінь, навичок, обсягу знань, що забезпечили б тренерові успішне виконання його функціональних задач.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 258 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |