Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Впевненість у користі своєї праці не тільки для себе, але й для людей, суспільства, держави

Читайте также:
  1. Акт відновлення Української держави (30 червня 1941 року).
  2. Акт проголошення незалежності української держави (1941р.) та його значення.
  3. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  4. Аналіз загальних показників організації праці
  5. Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці в організації
  6. Аналіз умов праці
  7. Аналіз умов праці на робочому місці
  8. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників
  9. Антиінфляційна політика держави
  10. Антиінфляційні заходи держави

Розуміння того, що люди бажають та вміють працювати, намагаються реалізувати себе разом з підприємцем

Віра у бізнес, ставлення до нього як до мистецтва, творчої справи

Визнання необхідності конкуренції та водночас прагнення до співпраці

Повага до себе як до особистості та до будь-якої особистості як до себе

Повага до будь-якої власності, державної влади, громадських рухів, соціального устрою, законів

Довіра до інших, повага до професіоналізму, компетентності

Визнання цінності освіти, науки і техніки, інформатики, культури

Турбота про екологію

Прагнення до нововведень

Гуманізм

Фірма має бути такою, якою можна було б пишатися, чесно працювати і вести бізнес. Вихід на роботу не має бути обтяжливим для робітника. У солідного підприємства багато партнерів, які задоволені комерційними зв'язками, мають бажання співпрацювати у майбутньому. Все це можливо тоді, коли увесь персонал та сам підприємець-власник будуть дотримуватись етичного кодексу.

Практика діяльності суб'єктів підприємницької діяльності свідчить про те, що можна дотримуватись законів, але одночасно ігнорувати етичні норми, загальноприйняті у діловому світі. Для деяких комерсантів стало нормою поведінки проведення операцій купівлі-продажу, виходячи з приказки «не обдуриш — не продаси». Замість поваги до влади і законів деякі «круті» підприємці намагаються «зірвати куш» у бізнесі, ухиляються від сплати податків, входять у тіньовий сектор економіки, ігнорують законні вимоги споживачів щодо якості запропонованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також процесу обслуговування.

Нерідко підприємець бачить у своїх клієнтах лише джерело прибутку. Тому у свідомості населення поняття честь, порядність, доброзичливість, етика та культура не пов'язані з образом підприємця. У кращому випадку їхні дії викликають симпатії та позитивне ставлення, якщо вони виступають у ролі спонсорів^ займаються благодійністю.

Складність вирішення етичних проблем підприємництва полягає У тому, що важко терміново їх розв'язати примусовими методами. Тільки тоді, коли відхилення підприємця від принципів моралі стає однозначним порушенням юридичних законів, у силу вступають державно-адміністративна, дисциплінарна, цивільна відповідальність.

Кращими засобами забезпечення порядного, чесного підприємництва є освіта, виховання, громадська думка. Отже, справжній підприємець повинен знати норми ділової поведінки, уникати аморальних, неетичних дій у стосунках з іншими учасниками бізнесу.

Згідно із законодавством України, суб'єкт підприємницької діяльності несе відповідальність за невиконання укладених договорів; порушення прав власності інших підприємств, установ, організацій, громадян; недотримання правил безпеки та умов праці; виробництво і реалізацію неякісної продукції, що завдає шкоди здоров'ю людей; забруднення навколишнього середовища; приховування доходів від оподаткування; порушення антимонопольного законодавства. Підприємець несе також майнову відповідальність, ступінь якої залежить від конкретної організаційно-правової форми бізнесу.

Підприємці несуть відповідальність перед різними групами і суб'єктами підприємницької діяльності. Це — вкладники, інвестори, кредитори, споживачі, вітчизняні та іноземні партнери по бізнесу, найманий персонал. Підприємницькі структури несуть відповідальність як перед суспільством у цілому, так й перед окремими соціальними групами, включаючи пенсіонерів, інвалідів, жінок з дітьми, безробітних. За рахунок збільшення обсягу податків від підприємницьких структур забезпечується поповнення державного та місцевого бюджету, є можливість розв'язувати існуючі соціально-економічні питання.

Ділова людина повинна опанувати етикет, який значною мірою допомагає успішному вирішенню питань у бізнесі.

Етикет підприємця включає такі складові:

- норми та правила коректної поведінки у відносинах зі своїми колегами та підлеглими, керівниками інших підприємств;

- правила взаємного привітання, представлення, знайомства;

- правила організації бізнес-зустрічей та проведення ділових переговорів;

- вимоги до зовнішнього вигляду, манер, одягу, службового приміщення;

- вимоги до мови;

- культуру службового листування;

- знання міжнародного протоколу та національних особливостей під час ділових контактів.

 

 

2.Підприємництво та навколишнє природне середовище

 

Невід'ємною складовою соціальної відповідальності підприємництва є охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання Суб'єкти підприємництва повинні знати і дотримуватись таких принципів охорони навколишнього природного середовища, зокрема:

- пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість дотримання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської діяльності;

- забезпечення екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей;

- запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

- екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;

- збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів;

- обов'язковість екологічної експертизи;

- науково обґрунтоване нормування впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище;

- стягнення плати за забруднення природного потенціалу та погіршення його якісних характеристик, компенсація шкоди;

- поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища, міжнародне співробітництво з даної проблеми.




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 10 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2022 год. (0.017 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав