Читайте также:
|
Аналіз організації податкового контролю у США, Німеччині та Японії дозволяє дійти висновку, що їх досвід може бути корисним для вдосконалення роботи органів, що здійснюють податковий контроль в Україні. Цьому, зокрема, сприятиме здійснення таких заходів:
1. Розроблення комп’ютерних програм, які б не тільки використовувались для обліку платників податків, а й фактично містили б усю статистичну інформацію щодо виконання всіх податкових зобов’язань у розрізі за всіма податками на кожну особу.
2. Ухвалення відомчих інструкцій, які б детально визначали порядок проведення кожного виду податкової перевірки.
3. Залучання платних інформаторів для викриття порушників податкового законодавства (проте з урахуванням особливостей бюджетного законодавства України винагорода таким особам має встановлюватись не відносно донарахованої суми податку, а, наприклад, у мінімальних заробітних платах).
4. З метою підвищення якості виконання службових обов’язків серед осіб, які здійснюють податковий контроль, введення системи бальної оцінки, за результатами якої й буде здійснюватись їх атестація.
5. Створення інституту уповноважених податкових консультантів.
Проблеми у сфері державних закупівель в Україні:
1) тривалі терміни організації та проведення закупівель;
2) досить високі витрати участі в закупівлях (які фактично закладаються у цінову пропозицію учасників);
3) необґрунтовані кваліфікаційні вимоги до учасників закупівель;
4) відсутність відповідальності з боку посадових осіб за порушення порядку та процедури;
5) недостатня прозорість державних закупівель для суспільства;
6) необґрунтоване завищення ціни на товари та послуги з боку учасників торгів;
7) проблема участі в тендерах афілійованих структур;
8) подача недостовірної інформації про учасників закупівель;
9) подача недостовірної інформації про учасників закупівель тощо.
Пропозиції зі вдосконалення та оптимізації процедур і механізмів казначейського обслуговування та контролю бюджетів за видатками:
I. Для того, щоб уникнути проблем, які виникають під час реєстрації зобов’язань з виконання бюджетів, та проблем, які виникають у прийнятті до виконання платіжних доручень від одержувачів та розпорядників бюджетних коштів з виконання місцевих бюджетів, слід надати право органам ДКСУ виступати третьою стороною при складанні та підписанні угод, договорів. Це дасть змогу уникнути багатьох проблем, ще на початку оформлення документів бюджетною установою, оскільки на практиці, хоча це законодавчо не обумовлено, працівники всіх рівнів Держказначейства проводять перевірку усіх договорів перед прийняттям зобов’язань на відповідність до встановлених вимог та повертають на доопрацювання договори, де виявлено недоліки.
II. Існує необхідність розширити перелік функцій органів ДКСУ в сфері державних закупівель через надання повноважень щодо здійснення контролю (моніторингу) за цінами, за якими укладені договори про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Водночас, потрібно ввести автоматичну on-line систему, яка б надавала змогу фахівцю ДКСУ не відриваючись від робочого процесу перевіряти чи відповідає вартість товару, що зазначена у договорі та платіжних документах граничному рівню цін, котрий не можна перевищувати. Позбавлення від паперового підтвердження рівня цін на товари, роботи та послуги також вивільнило б час та позбавило витрачання ресурсів на отримання цих документів бюджетних організацій для подальшого їх пред’явлення у органи ДКСУ. При правильному підході це не призведе до диктатури цін та обмеження ринкових відносин, а тільки привнесе в державний сектор економіки певний порядок, дозволить витрачати бюджетні кошти якомога ефективніше, закуповувати максимальну кількість потрібних, якісних та бажано вітчизняних предметів закупівлі.
III. Потрібно також істотно розширити перелік товарів і послуг, які здійснюються без процедур державної закупівлі, як, наприклад, послуги зв’язку. Це дасть змогу безперебійно проводити видатки на їх оплату без зайвих витрат. Суттєво знизити навантаження на органи державного казначейства та бюджетні установи можна за допомогою збільшення граничного рівня вартості предмета закупівлі по товарах і послугах. Це дозволить зменшити протиправні дії з боку розпорядників щодо розбивки товарів і послуг на лоти з метою уникнення процедур закупівель. Змінюючи граничний рівень вартості закупівель, потрібно враховувати як щорічне зростання цін та інфляції, так і зміни, які відбуваються в кон’юнктурі ринку.
Особливості формування комунальної власності в Україні:
а) відсутність спеціально розробленої Програми комуналізації. Комуналізація здійснювалась в ході реалізації Програми приватизації, коли потенційно прибуткові комунальні підприємства перейшли до приватного сектору, а майно соціально-культурного і комунально-побутового призначення приватизованих підприємств було передано в комунальну власність;
б) масштабність процесів комуналізації, закріплення за місцевими органами влади переважно збиткових підприємств. Передача об’єктів власності у відання місцевої влади відбувалася без оцінки реальних фінансових можливостей забезпечувати відповідне відтворення цього масиву майна та можливостей використання його для задоволення потреб місцевого населення. такий стан справ підсилює економічну залежність місцевого самоврядування від державної вертикалі влади й веде до фактичної інтегрованості комунальної власності в структуру державної власності. Це суперечить принципу недержавної природи комунальної власності;
в) джерело створення комунальної власності. У більшості європейських країн комунальна власність створювалася, у першу чергу, в результаті комуналізації об’єктів, що належать приватному капіталу. В Україні основним джеререлом формування комунальної власності була державна власність;
г) одною з найбільш яскравих особливостей процесу формування комунальної власності в Україні є паралельний «плин» декількох процесів: формування комунальної власності за рахунок її виділення із усього масиву державної власності; формування приватної власності за рахунок приватизації як державної, так і знову створеної комунальної власності; комуналізація соціальних об’єктів приватизованих підприємств. Проведення паралельно всіх цих процесів без належного організаційного та правового оформлення призводить до зниження ефективності здійснення реформ і виникнення парадоксальних ситуацій (наприклад, значне перевищення повноважень місцевого самоврядування над джерелами їх фінансування).
2. Фінансове планування на підприємствах державної форми власності
Фінансовий план підприємства складається за формою на кожен наступний рік з поквартальною розбивкою і відображає очікувані фінансові результати в запланованому році. Фінансовий план підприємства також містить довідкову інформацію щодо фактичних показників минулого року та планових показників поточного року.
Фінансовий план підприємства повинен забезпечувати зростання фінансових результатів діяльності, отримання валового прибутку та чистого прибутку, розмір яких не може бути меншим, ніж прогнозні та планові показники поточного року, розраховані на базі фактично досягнутих показників I кварталу поточного року та прогнозних показників II, III і IV кварталів поточного року з урахуванням прогнозованого рівня інфляції.
Етапи фінансового планування:
1. Проект фінансового плану підприємства з пронумерованими, прошнурованими та скріпленими печаткою сторінками у двох примірниках за формою у паперовому та електронному вигляді подається органу, уповноваженому управляти державним майном або корпоративними правами держави, до 15 червня року, що передує плановому.
До проекту фінансового плану підприємства додається пояснювальна записка, яка включає результати аналізу його фінансово-господарської діяльності за попередній рік, а також показники господарської діяльності та розвитку підприємства в поточному році та на плановий рік.
У разі зменшення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), валового прибутку або чистого прибутку порівняно із прогнозними та запланованими показниками поточного року підприємство обов’язково подає також обґрунтування причин такого зменшення з відповідними розрахунками.
2. Органи, уповноважені управляти державним майном або корпоративними правами держави, у місячний строк здійснюють аналіз проекту фінансового плану підприємства з обов’язковим порівнянням його показників з показниками фінансово-господарської діяльності підприємства за два попередні роки, приймають рішення щодо затвердження/погодження фінансового плану або повернення його на доопрацювання та в письмовій формі повідомляють підприємство про прийняте рішення.
3. Органи, уповноважені управляти державним майном, затверджують фінансовий план підприємства, а органи, уповноважені управляти корпоративними правами держави, або затверджують фінансовий план підприємства, або погоджують проект фінансового плану підприємства до 1 вересня року, що передує плановому, та в паперовому й електронному вигляді подають до Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України завізовані та завірені печаткою копії затверджених/погоджених фінансових планів підприємств разом із пояснювальною запискою.
Органи, до сфери управління яких належать підприємства, що є суб’єктами природних монополій, підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та органи, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, стосовно підприємств, засновником яких є Кабінет Міністрів України, подають до 1 липня року, що передує плановому, на погодження Міністерству економіки України і Міністерству фінансів України в паперовому й електронному вигляді проект фінансового плану підприємства з відміткою "Розглянуто", пояснювальну записку, висновок до нього та завізований в установленому порядку проект рішення Кабінету Міністрів України.
До проекту фінансового плану підприємства додаються в паперовому й електронному вигляді:
– баланси підприємства на 31 грудня минулого року і на останню
звітну дату;
– звіти про фінансові результати підприємства за 12 місяців
минулого року і за останній звітний період;
– звіт про рух грошових коштів за 12 місяців минулого року;
– звіт про власний капітал за 12 місяців минулого року;
– примітки до річної фінансової звітності за минулий рік;
– декларація з податку на прибуток за 12 місяців минулого року;
– стратегія розвитку та інвестиційний план підприємства на середньострокову перспективу (3 - 5 років).
У разі, коли проект фінансового плану підприємства не відповідає вимогам та встановленій формі, він уважається неподаним.
Міністерство економіки України і Міністерство фінансів України після надходження проекту фінансового плану підприємства, пояснювальної записки та висновку до нього в місячний строк опрацьовують матеріали та приймають рішення щодо погодження або повернення на доопрацювання фінансового плану підприємства, що є суб’єктом природних монополій, підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку якого перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємства, засновником якого є Кабінет Міністрів України. Про прийняте рішення Міністерство економіки України і Міністерство фінансів України в письмовій формі повідомляють орган, уповноважений управляти державним майном або корпоративними правами держави, або орган, відповідальний за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері.
У разі повернення проекту фінансового плану підприємства на доопрацювання орган, уповноважений управляти державним майном або корпоративними правами держави, або орган, відповідальний за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, протягом десяти днів з дня надходження проекту забезпечує його доопрацювання з урахуванням зауважень Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України та подає його на повторне погодження до Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України.
У разі прийняття Міністерством економіки України і Міністерством фінансів України рішення про повторне повернення на доопрацювання проекту фінансового плану підприємства, що є суб’єктом природних монополій, підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку якого перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємства, засновником якого є Кабінет Міністрів України, він подається повторно на погодження до Міністерства фінансів України і Міністерства економіки України тільки за результатами узгоджувальної наради, яка проводиться органом, уповноваженим управляти державним майном або корпоративними правами держави, або органом, відповідальним за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, за участю представників підприємства, Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України.
Міністерство економіки України і Міністерство фінансів України не пізніше ніж у місячний строк від дати надходження проекту рішення Кабінету Міністрів України щодо затвердження фінансового плану підприємства та проекту фінансового плану підприємства, що є суб’єктом природних монополій, підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку якого перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємства, засновником якого є Кабінет Міністрів України, з пояснювальною запискою та висновком до нього опрацьовують матеріали та приймають рішення щодо погодження цих проектів.
Погоджують фінансовий план та візують проект відповідного рішення Кабінету Міністрів України Міністр економіки України і Міністр фінансів України або особи, які їх заміщують. Підпис відповідного Міністра або особи, яка його заміщує, скріплюється печаткою.
Після погодження Міністерством економіки України і Міністерством фінансів України проекту рішення Кабінету Міністрів України та проекту фінансового плану підприємства, що є суб’єктом природних монополій, підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку якого перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємства, засновником якого є Кабінет Міністрів України, орган, уповноважений управляти державним майном або корпоративними правами держави, або орган, відповідальний за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, погоджує проект рішення Кабінету Міністрів України з Міністерством юстиції України та подає погоджений Міністерством юстиції України проект рішення Кабінету Міністрів України і проект фінансового плану підприємства, погоджений відповідно до пункту 6 цього Порядку, на затвердження Кабінету Міністрів України до 10 серпня року, що передує плановому.
4. Органи, уповноважені управляти державним майном або корпоративними правами держави, подають Міністерству економіки України, Міністерству фінансів України до 1 серпня року, що передує плановому, зведені показники фінансових планів підприємств з відміткою "Розглянуто" і завізовані та завірені печаткою копії проектів фінансових планів підприємств, за винятком підприємств, що є суб’єктами природних монополій, підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємств, засновником яких є Кабінет Міністрів України.
Окремо подаються зведені показники фінансових планів підприємств, що є суб’єктами природних монополій, підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємств, засновником яких є Кабінет Міністрів України, з відміткою "Розглянуто" і завізовані та завірені печаткою копії проектів фінансових планів цих підприємств.
5. Зміни до затвердженого фінансового плану підприємства можуть уноситися один раз на рік, у якому затверджувався фінансовий план, та не більше двох разів протягом планового року.
Зміни до фінансового плану підприємства не можуть уноситись у періоди, за якими минув строк звітування.
Проект змін до фінансового плану підприємства з пояснювальною запискою про причини змін готується підприємством і подається органам, уповноваженим управляти державним майном або корпоративними правами держави, органам, відповідальним за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Органи, уповноважені управляти державним майном або корпоративними правами держави, у двотижневий строк приймають рішення щодо внесення змін до фінансового плану підприємства та подають змінений фінансовий план підприємства до Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України за процедурою, передбаченою пунктом 5 цього Порядку, із зазначенням підстав унесення змін до нього.
Органи, до сфери управління яких належать підприємства, що є суб’єктами природних монополій, підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та органи, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, стосовно підприємств, засновником яких є Кабінет Міністрів України, подають завізований проект рішення Кабінету Міністрів України та проект зміненого фінансового плану підприємства на погодження до Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України.
Проект зміненого фінансового плану підприємства погоджується та затверджується за процедурою, передбаченою пунктами 6 і 7 цього Порядку. На фінансовому плані підприємства ставляться відмітка "Змінений" та дата затвердження або погодження.
Мотивована відмова про підстави відхилення змін до фінансового плану підприємства надсилається в письмовій формі.
Міністерство фінансів України здійснює моніторинг затверджених/погоджених фінансових планів підприємств державного сектору економіки щодо органів, уповноважених управляти державним майном або корпоративними правами держави, та органів, відповідальних за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері.
Контроль за своєчасним складанням фінансових планів підприємств, а також за виконанням показників затверджених фінансових планів підприємств здійснюють органи, уповноважені управляти державним майном або корпоративними правами держави, та органи, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері. Відповідальність за достовірність та обґрунтованість планування окремих показників несе керівник підприємства згідно з укладеним контрактом.
6. Звіт про виконання фінансового плану в паперовому й електронному вигляді підприємство надає органам, уповноваженим управляти державним майном або корпоративними правами держави, та органам, відповідальним за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, щокварталу в строки, установлені для подання фінансової звітності, разом із пояснювальною запискою щодо результатів діяльності за квартал та із зазначенням за окремими факторами причин значних відхилень фактичних показників від планових.
Звіт про виконання фінансового плану підприємства за IV квартал подається разом із звітом про виконання фінансового плану підприємства за рік.
7. Органи, уповноважені управляти державним майном або корпоративними правами держави, та органи, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, подають Міністерству економіки України окремо зведені показники виконання фінансових планів:
– державними комерційними та казенними підприємствами;
– господарськими товариствами, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі.
Органи, уповноважені управляти державним майном або корпоративними правами держави, та органи, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, щодо підприємств, які є суб’єктами природних монополій, підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємств, засновником яких є Кабінет Міністрів України, подають до Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України звіти про виконання показників фінансових планів окремо щодо кожного підприємства.
До звіту про виконання показників фінансових планів підприємств, що є суб’єктами природних монополій, підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємств, засновником яких є Кабінет Міністрів України, крім зазначених матеріалів, додаються:
– баланс підприємства на останню звітну дату з розшифруванням статей, що становлять більше 10 відсотків валюти балансу;
– звіт про фінансові результати підприємства за останній звітний період (I квартал, півріччя, 9 місяців або рік).
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 115 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |