Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Напрямки реалізації державної фінансової політики в Україні

Для кожної країни дієвість фінансової політики залежить від ефективності її складових, а саме: бюджетної, податкової, грошово-кредитної, інвестиційної, боргової, цінової та митної політики. Основними узагальненими напрямами вдосконалення фінансової політики є:

1. Заходи державної політики у фінансово-економічній сфері, тобто створення сприятливих умов для економічної діяльності, формування повноцінного ринкового середовища, реформування відносин власності.

2. Заходи бюджетної політики, які передбачають стабілізацію і зміцнення фінансової системи, ефективну реалізацію бюджетними засобами визначених пріоритетів державної політики. Виходячи з цього, бюджетна політика передбачає: забезпечення надійної збалансованості та реалістичності місцевих бюджетів; вдосконалення міжбюджетних відносин та істотне зміцнення місцевих фінансів; підзвітність і підконтрольність з боку громадськості усіх бюджетних і позабюджетних коштів бюджетних установ; скерування на кредитній і конкурсній основі всіх бюджетних та позабюджетних ресурсів у реальний сектор економіки тощо.

3. Заходи податкової політики, що спрямовані на: забезпечення стабільності податкової системи; забезпечення справедливості податкової системи через скорочення пільг асоціального характеру; посилення захисту прав платників податків; забезпечення дохідливості норм і процедур оподаткування для платників податків; зниження загального податкового навантаження через скорочення кількості податків і зменшення їх ставок; поступове збільшення питомої ваги прямих податків у загальних податкових надходженнях; звільнення від оподаткування доходів, нижчих за прожитковий мінімум; застосування спрощених (альтернативних) систем оподаткування для суб'єктів малого підприємництва тощо.

4. Заходи грошово-кредитної та боргової політики, а саме: підтримання стабільності національної грошової одиниці; забезпечення пріоритету національної валюти як платіжного засобу через дедоларизацію української економіки; поступове зниження рівня інфляції до 3 – 5 % на рік; зниження вартості кредитних ресурсів; зменшення державного внутрішнього і, особливо, зовнішнього боргів України, а також недопущення використання зовнішніх запозичень держави для фінансування поточних бюджетних витрат; забезпечення максимальної прозорості сфери управління державним боргом.

В Україні система управління державними фінансами розвивається згідно тактичних та стратегічних цілей реалізації фінансової політики держави, які закріплені в нормативно правових документах.

Основоположним документом, що демонструє фінансову тактику в сфері державних фінансів, є Основні напрями бюджетної політики на відповідний рік, згідно яких на 2015 р. встановлюються наступні завдання та заходи:

– утримання граничного обсягу дефіциту державного бюджету в межах 3 % валового внутрішнього продукту;

– утримання обсягу державного боргу на економічно безпечному рівні, але не більше 55 % валового внутрішнього продукту;

– збереження з урахуванням податкового законодавства частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні, що не перевищує 30 %;

– фінансування дефіциту загального фонду державного бюджету переважно шляхом здійснення внутрішніх запозичень;

– встановлення граничного обсягу надання державних гарантій на бюджетний період не більш як 5 % доходів загального фонду державного бюджету;

– оптимізація структури і чисельності військових формувань із спрямуванням вивільнених бюджетних коштів на розвиток озброєння та військової техніки, підвищення інтенсивності бойової підготовки і забезпечення соціального захисту військовослужбовців;

– послідовне підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу);

– реформування правоохоронних органів, уточнення їх повноважень, оптимізація структури та чисельності з урахуванням європейських стандартів;

– скорочення кількості податків і зборів;

– мінімізацію ризиків ухилення від сплати податків;

– спрощення адміністрування податків;

– встановлення об’єктивних критеріїв і вимог щодо надання податкових та митних пільг;

– забезпечення збалансованості бюджетів територіальних громад та оптимального співвідношення державного та місцевих бюджетів;

– забезпечення зарахування до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, частини податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб;

– активізації роботи із залучення коштів інвесторів для розвитку транспортно-дорожнього комплексу на умовах державно-приватного партнерства, зокрема концесії;

– продовження проведення системних реформ в агропромисловому комплексі шляхом комплексного підходу до розвитку різних форм господарювання, зокрема малого та середнього товаровиробництва,

– прийняття національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року та національного плану дій з відновлювальної енергетики на період до 2020 року.

Основоположним документом, що демонструє фінансову стратегію в сфері державних фінансів, є Стратегія розвитку системи управління державними фінансами (схвалено розпорядженням КМУ від 1 серпня 2013 р. № 774-р).

До складових системи управління державними фінансами, розвиток яких забезпечуватиметься відповідно до цієї Стратегії, належать: