Читайте также:
|
Дослідження проводилося на базі Рівненського навчально-виховного комлексу №2 «Школи-Ліцей». У дослідженні брало участь 50 досліджуваних віком 8-9 років. Дослідження проводилося у два етапи. Досліджуваних, котрі навчаються у 4-А та 4-Б класах, було поділено на дві групи: 4-А – експериментальна, 4-Б – контрольна.
На першому етапі досліджуваним обох груп була запропонована методика «Мій портрет у променях сонця». Метою даної методики було: дослідити самооцінку дітей молодшого шкільного віку. Досліджуваним обох груп (експериментальної та контрольної) було роздано по одному аркушу паперу, на якому в центрі було зображено сонце із десятьма променями. У середині сонця досліджуваним було запропоновано написати своє ім’я та прізвище, але в кожному промені – якості, що притаманні досліджуваному (хороші й нехороші). Також було наголошено на те, що слід відповідати щиро й якщо, на погляд досліджуваного, у сонечка не вистачає променів – їх можна домалювати й підписати.
У виконаному завданні слід було проаналізувати:
1. Кількість якостей, котрі написав досліджуваний.
Передбачалося зображення десяти якостей, оскільки у сонечка було 10 промінчиків, якщо досліджувані писали менше якостей ніж на промінчиках – це було свідченням недостатнього знання про себе, якщо ж понад (досліджуваний домальовував промінці, щоб написати понад якостей) – свідченням того, що досліджуваний зміг повніше оцінити себе.
2. Кількість із них позитивних й негативних якостей.
Чим більше позитивних якостей дитина згадала про себе, тим вища її самооцінка, чим менше – тим нижча.
Результати проведеної методики в експериментальній групі:
· 40 % досліджуваних написали по дві позитивні якості;
· 40 % досліджуваних написали по чотири позитивні якості;
· 8 % досліджуваних – по 6 позитивних якостей;
· 12 % досліджуваних – по 8 позитивних якостей.
Рис. 2.1. Рівень самооцінки у досліджуваних експериментальної групи
Аналіз проведеного анкетування показало, що у більшості досліджуваних експериментальної групи дуже низький й низький рівень самооцінки, невеликий відсоток 8 % - середній рівень самооцінки, й лише 12 % високий (Рис. 2.1.).
Результати проведеної методики в контрольній групі:
· 40 % досліджуваних написали по дві позитивні якості;
· 40 % досліджуваних написали по чотири позитивні якості;
· 4 % досліджуваних – по 6 позитивних якостей;
· 16 % досліджуваних – по 8 позитивних якостей.
Рис. 2.2. Рівень самооцінки у досліджуваних контрольної групи
Аналіз проведеного анкетування показало, що у більшості досліджуваних контрольної групи дуже низький й низький рівень самооцінки, невеликий відсоток 4 % - середній рівень самооцінки, й лише 16 % високий (Рис. 2.2.).
Ми порівняли отримані дані в обох групах (ЕГ й КГ), й виявили що результати приблизно однакові (Рис. 2.3.).
Рис. 2.3. Порівняння рівня самооцінки КГ й ЕГ
Наступним кроком було проведення тесту «Незакінчені речення» із метою визначення рівня емпатії учнів молодшого шкільного віку, а також з метою визначення рівня розуміння та усвідомлення таких важливих якостей, як «справедливість», «співчуття», «чесність». Досліджуваним обох груп (експериментальній й контрольній) було запропоновано доповнити незакінчені речення на бланку так, щоб речення, по можливості, точно виражали їхні справжні почуття. Це було запропоновано зробити із кожним реченням, й якомога швидше, правдивіше. Якщо у досліджуваних виникали проблеми із відповіддю, вони могли пропустити це речення, й повернутись до нього пізніше. Також досліджуваним було наголошено на те, що неправильних відповідей не буває.
Результати проведеної методики в експериментальній групі:
· 20 % досліджуваних набрали від 46 до 48 балів;
· 32 % - від 26 до 38 балів;
· 48 % - від 5 до 18 балів.
Рис. 2.4. Рівень емпатійності в досліджуваних експериментальної групи
Аналіз отриманих результатів проведеною методики в ЕГ показали, що у більшості досліджуваних (а це 48 %) дуже низький рівень емпатії, що свідчить про те, що емпатійні тенденції особистості слабко розвинені, чи не розвинені взагалі. Значна частина досліджуваних (32 %) мають середній рівень сформованості емпатії. Є також досліджувані, що мають високий рівень емпатійності – 20 % (Рис. 2.4).
Результати проведеної методики в контрольній групі:
· 20 % досліджуваних набрали від 46 до 48 балів;
· 28 % - від 26 до 38 балів;
· 52 % - від 5 до 18 балів.
Рис. 2.5. Рівень емпатійності в досліджуваних контрольної групи
Аналіз отриманих результатів проведеною методики в КГ показали, що у більшості досліджуваних (а це 52 %) дуже низький рівень емпатії, що свідчить про те, що емпатійні тенденції особистості слабко розвинені, чи не розвинені взагалі. Значна частина досліджуваних (28 %) мають середній рівень сформованості емпатії. Є також досліджувані, що мають високий рівень емпатійності – 20 % (Рис. 2.5.).
Після проведення методики «Незакінчених речень» серед досліджуваних ЕГ й КГ можна говорити про загалом середній й низький рівень розвитку емпатії. Звичайно, ми не забуваємо про невеликий, але й усе ж таки існуючий відсоток осіб, із високим рівнем емпатії. Порівнявши результати рівня сформованості емпатії в обох групах (ЕГ й КГ), було встановлено, що результати приблизно однакові (Рис. 2.6).
Рис. 2.6. Порівняння рівня емпатійності у досліджуваних експериментальної та контрольної груп
Далі серед досліджуваних ЕГ й КГ було проведено дослідження емоційного відшукування за допомогою методики емоційного відшукування молодших школярів. Метою цього дослідження було визначення рівня емпатичних тенденцій. Запропонований тест – опитувальник був нами дещо модифікований й орієнтований саме на дітей молодшого шкільного віку. Кожному досліджуваному обох груп було запропоновано тест-опитувальник, що містив 33 твердження, котрі відображали ті чи інші ситуації, що могли б викликати співчуття, співпереживання, спілкування та взаємодії із людьми, із продуктами їхньої діяльності, із живою й неживою природою. Крім цього, кожен отримав бланк відповідей із нумерацією відповідних опитувальних тверджень й два варіанти можливих відповідей: «Так» й «Ні». Бланки не підписувались, ставився лише шифр.
Результати проведеною методики в експериментальній групі:
· 20 % досліджуваних набрали від 24 до 33 балів;
· 36 % - від 18 до 21 балів;
· 44 % - від 8 до 10 балів.
Рис. 2.7. Рівень емпатичних тенденцій досліджуваних експериментальної групи
Аналіз отриманих результатів проведеної методики в ЕГ показав, що у більшості досліджуваних (а це 44 %) низький рівень емпатичних тенденцій, що свідчить про те, що емпатичні тенденції особистості слабко розвинені, чи відсутні. Значна частина досліджуваних (36 %) мають середній рівень сформованості емпатичних тенденцій. Є також досліджувані, що мають високий рівень емпатичності – 20 % (Рис. 7).
Результати проведеною методики в контрольній групі:
· 20 % досліджуваних набрали від 24 до 33 балів;
· 32 % - від 18 до 21 балів;
· 48 % - від 8 до 10 балів.
Рис. 2.8. Рівень емпатичних тенденцій контрольної групи
Аналіз отриманих результатів проведеною методики в КГ показали, що у більшості досліджуваних (а це 48 %) низький рівень емпатичних тенденцій, що свідчить про ті, що емпатичні тенденції особистості слабко розвинені, чи відсутні. Значна частина досліджуваних (32 %) мають середній рівень сформованості емпатичності. Є також досліджувані, що мають високий рівень емпатичності – 20 % (Рис. 2.8).
Порівняння отриманих результатів проведеною методики в ЕГ й КГ показали, що у більшості досліджуваних дуже низький рівень сформованості емпатичних тенденцій. Слід зазначити, що усе ж таки є досліджувані із середнім та високим рівнем сформованості емпатичних тенденцій. Порівнявши результати було встановлено, що тенденції приблизно однакові (Рис. 9).
Рис. 9. Порівняння результатів емпатичних тенденцій досліджуваних експериментальної та контрольної груп
Така ситуація стала приводом до створення нами програми розвитку почуття емпатії у дітей молодшого шкільного віку.
Дата добавления: 2015-01-29; просмотров: 96 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |