Читайте также:
|
Вступ
У сучасній психології та педагогіці проблема емоційного розвитку дітей визнана однією із пріоритетних. Насамперед це пов’язано з багатозначністю терміна «емоційний розвиток» у різних науково-теоретичних підходах і окремих концепціях. Інтегруючи положення досліджень емоційної сфери дитини, слід розуміти емоційний розвиток як комплексний закономірний процес ускладнення та збагачення емоційної сфери в контексті загальної соціалізації дитини.
Наше суспільство відчуває гостру потребу в людях, здатних поділитися з оточуючими своїм духовним багатством, не на словах, а у вчинках проявити свою душевну щедрість. Окрім того, в сучасних умовах державотворення складність соціально-економічної ситуації впливає на становлення особистості людини, викликає великі зміни в потребах та мотивах поведінки, моральній сфері в цілому. Тому психологічне вивчення моральних якостей та рівня емпатійності учнів як передумови підвищення ефективності виховної роботи в цьому напрямку є актуальним і необхідним.
Різні аспекти розвитку особистості висвітлювалися у працях відомих вітчизняних психологів та педагогів (К. Абульханова-Славська, М. Боришевський, Д. Ельконін, О. Запорожець, Г. Костюк, С. Максименко, Н. Непомняща, В.Сухомлинський та інші). Їхні роботи стали методологічним та теоретичним підґрунтям багатьох досліджень цієї проблеми. Серед них значне місце посідають дослідження емоційного розвитку, чутливості, сприяння та співпереживання (А.Д.Кошелєва, Я.З. Неверович, Л.П. Стрєлкова). Низка досліджень була присвячена саме окремим аспектам розвитку емпатії та її компонентів (Л.П. Алексєєва, С.Б.Борисенко, Л.П. Виговська, Т.П. Гаврилова, Л.П. Стрєлкова, І.М. Юсупов), співвідношенню емпатії та моральності (А.А. Валантінас, А.В. Соломатіна, Н.О.Шевченко), впливу різних факторів на процес виховання емпатії (Р.О. Агавелян, Г.Ф. Михайліченко).
Проблема емпатії - одна з найскладніших у психологічній науці. Невловимість цього феномена для дослідників підтверджує розмаїття у визначеннях його суті, механізмів, функцій, ролі емпатії в моральному розвитку особистості, просоціальній поведінці, альтруїзмі тощо. Накопичений матеріал вимагає певної систематизації, узагальнень і доповнень. Без теорії емпатії неможливо розвивати теорії особистості, міжособистісних відносин, зрозуміти сутність людини як суспільної істоти, суб’єкта, який самодетермінується, та трансцендентної індивідуальності. Теорія емпатії допоможе у вирішенні складного завдання психології, яке полягає, на думку багатьох вчених, не стільки в описі суб’єктивної реальності внутрішнього світу людини, скільки в дослідженні й розумінні зв’язків між цим світом та зовнішнім світом існування особистості, що утворюють у сукупності її цілісний життєвий світ [12].
У працях Л.І. Божович, С.Г. Якобсона доведено, що створення умов емпатійної взаємодії серед школярів та між вчителем і школярами стає значущим фактором позитивної соціальної ситуації розвитку дитини молодшого шкільного віку.
Об’єкт дослідження: процес становлення особистості у молодшому шкільному віці.
Предмет дослідження: форми та методи формування емпатії у дітей молодшого шкільного віку.
Мета дослідження: обґрунтувати, розробити та реалізувати на практиці ефективну програму розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку.
Ця мета реалізується через завдання:
1) розкрити поняття фасилітаційної взаємодії як психолого-педагогічного явища;
2) проаналізувати психолого-педагогічну літературу з розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку;
3)розглянути особливості емоційно-чуттєвої сфери у дітей молодшого шкільного віку;
4) проаналізувати стан розвитку емпатії молодших школярів, сформулювати і перевірити гіпотезу про те, що дітям молодшого шкільного віку властива нестійка емпатійність.
Для розв’язання поставлених завдань були використані наступні методи дослідження:
- теоретичні (категоріальний аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) використовувалися для вивчення наукової та психолого-педагогічної літератури із теми дослідження й визначення феномену емпатії, її сутності та рівня сформованості у молодших школярів загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання;
- емпіричні (спостереження, опитування, самооцінка, дослідження рівня самооцінки за методикою «Мій портрет у променях сонця», дослідження стану розвитку емпатії за тестом «Незакінчені речення» (власна розробка), діагностика рівня емоційного відгукування, діагностика рівня емпатійних тенденцій (за власною модифікацією методики І. Юсупова) застосовувалися із метою визначення рівня сформованості емпатії;
- експеримент, кількісний та якісний аналіз отриманих результатів, методи математичної статистики.
Експериментальна база дослідження: дослідження проводилось на базі Рівненського навчально-виховного комлексу №2 «Школи-Ліцей» та охоплювало чотири етапи наукового пошуку.
Розділ І. Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми емпатії у дітей молодшого шкільного віку у фасилітаційній взаємодії
Дата добавления: 2015-01-29; просмотров: 114 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |