Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Державні витрати та їх структура.

Читайте также:
  1. II. Система культуры и её структура.
  2. Аргументация, доказательство и опровержение, их структура.
  3. Бюджетний дефіцит -це та сума, на яку в даному році витрати бюджету перевищують його доходи.Допустимо 3% від ВВП.
  4. Визначте, що таке “державна влада”, “влада”, “державні органи”. Дайте оцінку конституційному принципу поділу влади в Україні
  5. Витрати
  6. Витрати з перевезення майна;
  7. Витрати на виробництво і зміна собівартості 1 ц кукурудзи на зерно по статтях
  8. Витрати на виробництво продукції: сутність, види, рахунки для обліку та їх характеристика
  9. Витрати на оплату праці працівників підприємства.
  10. Витрати на покращення умов і охорону праці.

Другою складовою державного бюджету є державні витрати.

Виникнення державних витрат зумовлено появою держави, виконанням нею різноманітних функцій.

Державні витрати — відносини економічної власності (привласнення) між державою І юридичними та фізичними особами в процесі розподілу, використання і споживання частини національного доходу.

Структуру державних витрат визначають роль та значущість виконуваних державою функцій. Якщо у середині XIX ст. основна частина державних витрат у нині розвинутих країнах спрямовувалась на утримання державного апарату і військові цілі, то наприкінці XX ст. найбільшими стали витрати на соціальні цілі — до 50 % ВВП (розвиток освіти, охорону здоров'я, охорону довкілля, виплату безробітним, пенсіонерам та ін.). Це зумовлено якісно новою роллю особистісного фактора у сучасному виробництві (значення освіти, кваліфікації, розвитку творчих здібностей працівників тощо), посиленням загальнолюдських цінностей у комплексі ціннісних орієнтирів суспільства, зростанням кількості безробітних тощо.

Другими за значенням є витрати на економічні цілі — житлове будівництво і його реконструкцію, освоєння природних ресурсів і охорону навколишнього середовища, сільське господарство, транспорт, науку, зв'язок, державне регулювання і прогнозування економіки та ін. Такі витрати у розвинутих країнах становили наприкінці 90-х років XX ст. приблизно 25—27 % державних витрат. їх висока питома вага зумовлена перетворенням держави на головну організацію із забезпечення розширеного відтворення економічної системи, а державного регулювання — на ядро господарського механізму, а також неспроможністю недержавних типів і форм економічної власності і ринкового механізму самостійно розвивати фундаментальні наукові дослідження, подолати екологічну кризу та вирішити інші глобальні проблеми.

Третє місце у структурі державних витрат посідають витрати на військові цілі, причому їх питома вага у багатьох країнах знизилась. Вони поділяються на прямі — безпосередні витрати з державного бюджету на оборону і непрямі — витрати на космічні дослідження, військову допомогу іншим країнам, виплату пенсій ветеранам війн. У деяких розвинутих країнах (США, Німеччині, Франції) такі витрати становлять 15— 20 %, в Японії — до 10 % сукупних державних витрат.

Наступною за величиною статтею державних витрат є витрати на обслуговування державного боргу. У США наприкінці 90-х років XX ст. державний борг дорівнював майже 60 % валового національного продукту, в Японії — 20 %. Зростання державного боргу і суми виплат за ним зумовлене величезними військовими витратами, які призводять до хронічного дефіциту державного бюджету і платіжного балансу. Виплата державного боргу і відсотків за ним здійснюється через викуп державних цінних паперів за кошти із державного бюджету.

Частина коштів із бюджету держави йде на утримання державного апарату влади, посольств, консульств, плату внесків до міжнародних організацій та ін.

В Україні у 2002 р. державні витрати становили 50,5 млрд грн., в тому числі на фінансування соціально-культурних заходів — 28,4 млрд грн. (56,2 %), загальнодержавні функції — 7,3 млрд грн. (14,4 %), економічні цілі (промисловість, будівництво, транспорт, сільське господарство та ін.) — 4,9 млрд грн. (9,8 %). Проте обсяг витрат на соціальні цілі у розрахунку на душу населення становить лише 592 грн., тоді як у СІНА — 3750 дол., а отже, у 34 рази більше. Найшвидше в Україні зростають витрати на управління. Лише з 1992 по 2002 рік вони збільшились з 1,5 до 8,6 млрд грн.


Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 10 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав