Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття виконання договірних зобов’язань та умов договору

Читайте также:
  1. I. Поняття зворотної дії в часі закону про кримінальну відповідальність.
  2. III. Поняття комунікації, комунікаційного процесу, методи його удосконалення
  3. Адміністративні стягнення: поняття та види
  4. Алгоритм виконання курсової роботи
  5. Аудит расчетов по договору простого товарищества
  6. Б) умовами договору;
  7. Види зміни умов трудового договору
  8. Види зміни умов трудового договору.
  9. Види тлумачення норм права: поняття, мета
  10. Визнання та виконання міжнародного комерційного арбітраж­но­го рішення

Учасники господарських відносин укладають договори заради виконання зобов’язання, що виникає з договору. Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК). Відповідно до ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та нормативно-правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання договірного зобов’язання – це вчинення боржником на користь кредитора або третьої особи певних дій, що становлять предмет виконання договірного зобов’язання.

Виконання договірного зобов’язання завжди полягає у вчинені боржником певних позитивних дій, визначених у договорі. Пасивна поведінка боржника (утримання від певних дій) не може розглядатися як виконання договірного зобов’язання. Відповідно до умов договору дії боржника можуть бути різноманітними: передача речі кредитору у власність або тимчасове користування, сплата грошової суми, виконання роботи, надання послуги тощо.

Щоб виконання договірного зобов’язання було реалізовано, воно має відповідати певним принципам:

1) реального виконання (ст. 622 ЦК) – боржник має вчинити саме ті дії, які складають зміст договору, тобто виконати зобов’язання в натурі (напр., наймач, укладаючи договір найму, бажає одержати в користування певну річ, а не грошову компенсацію);

2) належного виконання (ст. 526 ЦК) – зобов’язання повинно бути виконано:

– належними суб’єктами (боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто (ч. 1 ст. 527 ЦК), наприклад, особисто боржником виконуються договір доручення (ст. 1005 ЦК), договір управління майном (ст. 1038 ЦК) тощо, якщо кредитору байдужа особа виконавця, то боржник може передоручити виконання зобов’язання);

– належним предметом (предметом є конкретна річ, робота чи послуга або певна грошова сума, яку відповідно до договору боржник повинен, відповідно, передати, виконати, надати чи сплатити, тому у договорі закріплюються вимоги щодо якості, кількості, асортименту, комплектності тощо);

– належним способом (спосіб – це порядок вчинення боржником дій щодо виконання зобов’язання (одноразове або частинами виконання), наприклад, за договором поставки товар може поставлятися періодично окремими партіями), може мати місце спосіб зустрічного виконання зобов’язання (ст. 538 ЦК), коли сто рони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, законодавством, не випливає з суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту);

– у належному місці (ст. 532 ЦК – місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі, якщо не встановлено, то виконання провадиться за зобов'язанням про передання нерухомого майна – за місцезнаходженням цього майна; про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення – за місцем здавання товару (майна) перевізникові; про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, – за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; за грошовим зобов'язанням – за місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора на момент виникнення зобов'язання; за іншим зобов'язанням – за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

– в належний строк (строк договору (ст. 631 ЦК) та термін виконання зобов’язання можуть не співпадати; час ви конання може визначатися в договорі зазначенням: строку (періоду часу, протягом якого виконується зобов’язання, наприклад, у будь-який день кварталу), терміну (дати виконання зобов’язання або події, яка неминуче має настати в майбутньому – відповідний день або настання події, напр., початок навігації. Якщо строк (термін) виконання не встановлений договором чи законом або визначений моментом пред’явлення вимоги, то кредитор має право вимагати виконання договірного зобов’язання в будь-який час, наприклад, якщо за договором роздрібної купівлі-продажу з використанням автоматів покупцеві не надається оплачений товар, продавець повинен на вимогу покупця негайно надати покупцеві то вар або повернути сплачену ним грошову суму (ст. 703 ЦК). Дострокове виконання договірного зобов’язання можливе, якщо тільки інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. Зазвичай дострокове виконання зобов’язання вважається належним, якщо воно відповідає інтересам кредитора. Наприклад, дострокова поставка продукції може призвести до здійснення кредитором додаткових витрат на її зберігання, що, безумовно, негативно вплине на його становище).

3) добросовісності, розумності та справедливості (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК).

Боржник, який виконав зобов’язання, має право вимагати від кредитора підтвердження факту такого виконання (ст. 545 ЦК) – розписки кредитора про одержання виконання частково або в повному обсязі, повернення боргового документа тощо. Якщо кредитор відмовляється повернути борговий документ або видати розписку, боржник має право затримати виконання зобов’язання. У цьому разі настає прострочення кредитора (ст. 613 ЦК).

Виконання деяких видів зобов’язань потребує врахування їх специфіки. Зокрема, це стосується зобов’язань зі множинністю осіб (ст. 540 ЦК – часткове або солідарне зобов’язання), а також альтернативних (ст. 539 ЦК – боржник зобов’язаний вчинити одну з двох або кількох дій, наприклад, боржник зобов’язується передати кредитору певну річ або сплати вартість цієї речі); факультативних (має конкретний предмет виконання, але передбачено можливість заміни боржником зазначеного предмета зобов’язання іншим у випадку настання певних обставин, наприклад, у разі загибелі відповідної речі боржник зобов’язаний сплатити певну грошову суму); регресних (особа виконує зобов’язання замість іншої особи, у разі чого набуває право на зворот ну вимогу (регрес); грошових зобов’язань (зобов’язання, за яким гроші ви ступають як предмет або ціна договору, воно не може припинитися неможливістю його виконання (ст. 625 ЦК).




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 77 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав