Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Підстави припинення договірних зобов’язань

Читайте также:
  1. Важливу роль у праві власності відіграє момент виникнення та припинення права власності.
  2. Глава 4 Гарантії трудових прав народного депутата України при виконанні депутатських повноважень та після їх припинення
  3. Господарські зобов’язання , підстави їх виникнення та види.
  4. Економічний зміст обліку зобов’язань
  5. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
  6. Загальна характеристика способів забезпечення виконання договірних зобов’язань
  7. Загальні умови виконання цивільних зобов’язань.
  8. Зобов'язання підприємства як об’єкти обліку. Загальна характеристика рахунків для обліку зобов’язань.
  9. Класифікація способів забезпечення виконання зобов’язань
  10. Колізійне регулювання припинення шлюбу

Існування зобов’язань обмежене певними часовими межами до їх припинення. Підстави припинення договірних зобов’язань – це певні юридичні факти, дії та події.

Залежно від обсягу договірне зобов’язання може припинятися частково або в повному обсязі (ч. 1 ст. 598 ЦК). При цьому слід враховувати, що терміни «припинення зобов’язань» і «припинення договору» не можна розглядати як тотожні, оскільки з договорів кредиту, найму, поруки, випливає, що припинення договору негайно не тягне припинення зобов’язання. В одних випадках припинення договору тягне одночасно припинення зобов’язання, в інших – припинення зобов’язання лише в кінцевому рахунку. Той чи інший варіанти визначаються спеціальними правилами та особливостями змісту відповідного договору і зобов’язання (наприклад, згідно ст. 785 ЦК у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний повернути річ наймодавцеві, якщо ж наймач цього обов’язку не виконав, зобов’язання продовжує існувати, хоч договір і є припиненим).

Загальні підстави припинення договірних зобов’язань:

належне виконання (ст. 599 ЦК) – проведене належним чином, тобто відповідає встановленим вимогам (ст. 526-545 ЦК) і прийняте кредитором;

передання відступного (ст. 600 ЦК) – за згодою сторін боржник передає кредитору відступне (гроші, майно тощо); розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами;

зарахування (ст. 601 ЦК) – зараховуються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; може здійснюватися за заявою однієї із сторін, але факт подання заяви про зарахування (наявність правочину) не свідчить про проведення зарахування (виконання правочину);

домовленість сторін, у т.ч. новація (нове зобов’язання) (ст. 604 ЦК) – новація є заміною первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами, не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором, тому що використовується сторонами, як правило, тоді, коли стає очевидним неможливість досягнення мети первісного зобов’язання, тобто після початку його виконання (наприклад, мирова угода між боржником і кредиторами, укладена в справі про банкрутство, оскільки внаслідок її укладання виникає узгоджене сторонами нове зобов’язання; видача векселя для оформлення грошового боргу за фактично поставлені за договором товари, виконані роботи, надані послуги; видача заставної (ст. 20 Закону України «Про іпотеку»), анулювання заставної і видача замість неї нової заставної);

прощення боргу (ст. 605 ЦК) – односторонній безоплатний правочин, коли кредитор звільняє боржника від його обов’язків повністю або частково, призводить лише до припинення зобов’язання, без виникнення нового;

смерть фізичної особи, ліквідація юридичної особи (ст.ст. 608, 609 ЦК) – має місце якщо виконання нерозривно пов’язане з цією особою, у юридичних осіб моментом припинення є внесення відповідного запису до ЄДР;

неможливість виконання (ст. 607 ЦК) – у разі виникнення фактичної (загибель індивідуально визначеної речі, що є незамінною; на кладення арешту на майно особи; втрата голосу співачкою) або юридичної (прийняття актів органів публічної влади: викуп земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна у зв’язку з суспільною необхідністю, реквізиція майна, прийняття закону, зокрема «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна») обставини, за яку жодна зі сторін не відповідає;

поєднання боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК) – у випадку правонаступництва, що виникло на підставі договору (наприклад, договір про переведення боргу чи відступлення права вимоги), факту спадкування, у разі припинення юридичної особи з правонаступництвом шляхом приєднання (основна умова – взаємна відповідність прав і обов’язків боржника і кредитора, за відсутності якої зобов’язання не може бути припинене;

інші підстави, передбачені договором або законом.

 




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав