Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Сформулюйте визначення поняття "екологічні стандарти", назвіть їх види. Чи можна віднести екологічні стандарти до джерел екологічного права?

Читайте также:
  1. I. Поняття зворотної дії в часі закону про кримінальну відповідальність.
  2. III. Поняття комунікації, комунікаційного процесу, методи його удосконалення
  3. Internet-джерела
  4. Internet-джерела
  5. UNIX, стандартизация операционных систем и POSIX
  6. V. Стандартизація.
  7. А* колодязну та джерельну воду
  8. Адміністративні стягнення: поняття та види
  9. Акти судової влади як джерела трудового права
  10. Ануїтет та його види.

 

Екологічні стандарти – це нормативно-технічні документи, які визначають поняття і терміни, режим використання і охорони природних ресурсів, методи контролю за станом довкілля, вимоги щодо запобігання шкідливого впливу забруднення довкілля на здоров’я людей, інші питання, пов’язані з охороною довкілля і використання природних ресурсів.

Екологічні стандарти не є нормативно-правовими актами і застосовуються на добровільних засадах.

Державним органом, уповноваженим приймати екологічні стандарти, є Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики України.

Законодавство передбачає таку систему екологічних стандартів:

1) державні стандарти України (ДСТУ) та державні класифікатори (ДК) – затверджуються тільки Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, державні будівельні норми (ДБН) – затверджуються Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, міждержавні стандарти (ІСО, ГОСТ, ІЕК, ЕН тощо) – застосовуються на підставі міжнародних угод України (наприклад: ДСТУ IСO 14020-2003 Екологічні маркування та декларації. Загальні принципи; ДСТУ IСO 14031:2004 Екологічне керування. Настанови щодо оцінювання екологічної характеристики; ДСТУ 4808:2007 Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання; ДК 005-96 Класифікатор відходів);

2) кодекси усталеної практики – нормативно-технічні документи, що містять практичні правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації обладнання, конструкції чи виробів – можуть бути як стандартом, так і його частиною чи окремим документом;

3) галузеві стандарти України (ГСТУ) – нормативно-технічні документи, які затверджуються міністерствами і відомствами (у тому числі й Мінприроди) і реєструються в Держспоживстандарті України (наприклад, ГСТУ 41-00032626-00-007-97 Охорона довкілля. Спорудження розвідувальних і експлуатаційних свердловин на нафту та газ на суші. Правила проведення);

4) стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок[1];

5) технічні умови (ТУ) – нормативно-технічні документи, що встановлюють технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, перебіги та послуги – можуть бути стандартом, його частиною, або окремим документом; можуть розроблятися самими підприємствами – виробниками відповідної продукції[2];

6 ) стандарти підприємств (СТП) – нормативно-технічні документи підприємств[3] огічні стандарти- стандарти, що діють у галузі охорони навкол. природ, середовища, використання природ, ресурсів та забезпечення екол. безпеки. Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991) екол. стандартизація здійснюється з метою встановлення комплексу обов'язкових до виконання норм, правил і вимог екол. характеру. Е. с. визначають поняття і терміни, режим використання та охорони природ, ресурсів, методи контролю за їх станом, вимоги щодо запобігання шкідливому впливу забруднення навкол. природ, середовища на здоров'я людей тощо.

В Україні діють держ. і міждержавні Е. с. Розробка державних Е. с. здійснюється згідно з декретом КМ України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.V. 1993, а також держ. стандартом ДСТУ 1.0—93 «Державна система стандартизації України. Основні положення». Екол. держ. стандарти України затв. Комітетом України з питань стандартизації, метрології та сертифікації. У 1993, зокрема, він затвердив ДСТУ 2195-93 «Технічний паспорт відходу». Цей же комітет контролює виконання державних Е. с. У червні 1992 у рамках СНД було створено Міждерж. раду з питань стандартизації, метрології та сертифікації. Під її егідою розробляються і приймаються міждерж. стандарти для країн Співдружності. Екол. міждерж. стандарти об'єднані категорією «ГОСТ» під номером системи в Міждерж. класифікаторі стандартів і тех. умов — «17 ССОП». Ці стандарти стосуються 10 груп відносин: 0 — організаційно-методичні; 1 — охорони і рац. використання вод; 2 — захисту атмосфери; З — рац. використання біол. ресурсів; 4 — охорони і рац. використання грунтів; 5 — поліпшення використання земель; 6 — охорони флори; 7 — охорони фауни; 8 — охорони і перетворення ландшафтів; 9 — рац. використання та охорони надр.

Хоча екологічні стандарти не мають сили нормативно-правових актів,їх можна вважати своєрідним джерелом екологічного права.

в ст. 3 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 26 травня 1991 р. передбачений такий спеціальний принцип екологічного права України,як

пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів,

 

5. Яка роль відомчих нормативно-правових актів в регулюванні екологічних відносин?

Важливу роль реалізації екологічного законодавства надають у регулюванні екологічних відносин грають відомчі нормативно-правові акти.

Відомчий акт — підзаконний нормативний акт (указ, інструк­ція, нормативний наказ та ін.), що видається в межах компетен­ції того чи іншого органу виконавчої влади (міністерства, комі­тету, відомства), який містить вторинні (похідні) норми, що роз­кривають і конкретизують первинні норми, приймаються на їх підставі, спрямовані на їх виконання. (зміст яких не повинен суперечити законам України та нормативно-правовим актам Президента і Уряду України.

Джерелами екологічного права є також нормативні акти міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, господарського управління і контролю (постанови, накази, інструкції й т. п.). Головне призначення цих актів — сприяти однаковому й пра- вильному тлумаченню й застосуванню чинних нормативно-правових актів, прийнятих Верховною Радою та Президентом, Кабінетом Міністрів України. Сформульоване завдання виконується шляхом деталізації загальних положень, що містяться в даних нормах. Нормативні акти приймаються міністерствами та іншими органами державної виконавчої влади в межах їх компетенції з власної ініціативи чи за дорученням уповноважених органів. Як правило, названі відомчі розпорядження обов'язкові лише для підприємств, установ, організацій, що входять до системи конкретного відомства, а також для їх посадових осіб. Однак, якщо в силу спеціального нормативного розпорядження міністерству чи іншому центральному органу виконавчої влади надано право видавати акти обов'язково'! сили, то вони можуть мати міжвідомчий характер. Наприклад, постановою Верховної Ради України від 13 березня 1992 року «Про прискорення земельної реформи й приватизацію землі встановлено, що нормативні документи та вказівки Державного комітету України по земельних ресурсах з питань реформування земельних відносин, що не суперечать законодавству України, є обов"язковими для виконання місцевими органами влади й управління, власниками землі й землекористувачами незалежно від форм власності та відомчої належності. Особливе місце серед міністерств і відомств, що мають право приймати нормативні акти міжвідомчого значення, належить Міністерству екології та природних ресурсів України.

 




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 37 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав