Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Особливості адміністративно-правового статусу біженців

Читайте также:
  1. Банківські системи зарубіжних країн, особливості їх побудови та функціонування
  2. Біографічні особливості М. Драгоманова
  3. Біографічні особливості М. Костомарова
  4. БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ "ПОТОЧНОГО" ВІДНОВЛЕННЯ
  5. БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ЗАНЯТЬ
  6. БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВІДНОВНИХ
  7. Види навчання. Особливості проблемного, розвивального, модульно-розвивального навчання.
  8. Виробничий транспортний процес, продукція транспорту та її особливості.
  9. Вікові особливості
  10. Вікові особливості

Особливою категорією іноземних громадян є особи, які з певних причин не можуть знаходитись в межах країни їх грома­дянства, оскільки подальше перебування пов’язано із загрозою для їх життя, здоров’я або свободи. Оскільки такі особи є, по суті, іноземцями, на них поширюються усі положення, викладені вище, щодо прав, обов’язків та обмежень іноземців та осіб без громадянства. В той же час підстави, з яких вони перебувають на території України, зумовлюють їх відмінний від інших іно­земців адміністративно-правовий статус.

Питання, пов’язані з правовим статусом біженців, регулю­ються Конституцією, Законом України від 21 червня 2001 р. "Про біженців", іншими нормативно-правовими актами, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у національному законодавстві, застосовуються правила міжнародного договору.

Біженець — це особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обгрунтованих побоювань стати жертвою пе­реслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслі­док таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постій­ного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Біженець не може бути висланий або примусово поверну­тий до країн, де його життю або свободі загрожує небезпека через його расу, віросповідання (релігію), національність, гро­мадянство (підданство), належність до певної соціальної групи або політичні переконання, за винятком осіб, засуджених в Україні за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Статус біженця не надасться особі:

¾ яка вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства і людяності, як їх визначено у міжна­родному праві;

¾ яка вчинила тяжкий злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття в Україну з метою набуття статусу біженця, якщо таке діяння віднесено КК України до тяжких злочинів;

¾ яка винна у вчиненні дій, що суперечать меті та принципам Організації Об’єднаних Націй;

¾ щодо якої встановлено, що умови, передбачені для надання статусу біженця, відсутні;

¾ яка до прибуття в Україну була визнана біженцем або отримала притулок в іншій країні;

¾ яка до прибуття в Україну з наміром набути статусу біжен­ця перебувала в третій безпечній країні. Ці положення не поши­рюються на дітей, розлучених з сім’ями, а також на осіб, які народилися чи постійно проживають на території України, а також на їх нащадків.

Статус біженця втрачається, якщо особа:

1) добровільно знову скористалася захистом країни грома­дянської належності (підданства);

2) набула громадянство України або добровільно набула гро­мадянство, яке мала раніше, або набула громадянство іншої держави і користується її захистом;

3) добровільно повернулася до країни, яку вона залишила чи за межами якої перебувала внаслідок обгрунтованих побо­ювань стати жертвою переслідувань;

4) будучи особою без громадянства, може повернутися в країну свого попереднього постійного проживання, оскільки обставини, за яких було надано статус біженця, більше не іс­нують;

5) отримала притулок чи дозвіл на постійне проживання в іншій країні;

6) не може більше відмовлятися від користування захистом країни своєї громадянської належності, оскільки обставини, на підставі яких особі було надано статус біженця, більше не існують.

Особа, якій надано статус біженця, має рівні з громадянами України права на:

— пересування, вільний вибір місця проживання; вільне залишення території України, за винятком обмежень, які вста­новлюються законом;

— працю;

— господарську діяльність, яка не заборонена законом;

— охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страху­вання;

— відпочинок;

— освіту;

— свободу світогляду і віросповідання;

— направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів;

— володіння, користування і розпорядження своєю влас­ністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;

— оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

— звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

— правову допомогу;

— права у шлюбних та сімейних відносинах;

— на соціальний захист (одержання грошової допомоги, пенсії, субсидії та інших видів соціального забезпечення).

Особа, якій надано статус біженця в Україні, користується іншими правами і свободами, які передбачені Конституцією та законами України.

Обов’язки особи, якій надано статус біженця в Україні:

¾ повідомляти протягом 10 робочих днів орган міграційної служби за місцем проживання про зміни прізвища, складу сім’ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства України або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне проживання в іншій державі;

¾ у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється компетенція іншого органу міграційної служби, знятися з обліку і стати на облік у відповідному органі міграційної служби за новим місцем проживання. Взяття на облік у органі мігра­ційної служби за новим місцем проживання є підставою для реєстрації у відповідному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб;

¾ проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені органом міграційної служби за місцем проживання.




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 38 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав