Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Адміністративно-правовий статус центральних органів виконав­чої влади

Центральні органи виконавчої влади займають другий рівень в трирівневій системі органів виконавчої влади, вищим орга­ном якої є Кабінет Міністрів України. З прийняттям Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" відбулося певне "переформатування" системи органів центральних органів виконавчої влади та засад їх діяльності із перенесенням акценту з галузевого на функціо­нальне публічне адміністрування. Організація, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади визначається Конституцією, Законом "Про центральні органи виконавчої влади" та іншими законами України.

Відповідно до п. 15 ст. 106 Конституції Президент України за поданням Прем’єр-міністра України утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, центральні органи виконавчої влади (служ­би, агентства, інспекції) та центральні органи виконавчої влади и спеціальним статусом. Повноваження центральних органів виконавчої влади поширюються на всю територію України.

Міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Президентом України сферах (на­приклад, Міністерство аграрної політики та продовольства Ук­раїни, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України тощо), проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України.

Основними завданнями міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є:

¾ забезпечення нормативно-правового регулювання;

¾ визначення пріоритетних напрямів розвитку;

¾ інформування та надання роз’яснень щодо здійснення державної політики;

¾ узагальнення практики застосування законодавства, роз­роблення пропозицій щодо його вдосконалення та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Прези­дент України, Кабінету Міністрів України на розгляд Прези­дентові України та Кабінету Міністрів України.

Міністерство очолює міністр України який є членом Кабінету Міністрів України. Функція забезпечення діяльності міністра та виконання покладених на міністерство завдань покладається на апарат міністерства — організаційно поєднану сукупність підрозділів та посад. Керівником апарату міністерства є заступ­ник міністра.

У міністерстві можуть утворюватися колегії (для підготовки рекомендацій щодо виконання завдань міністерства) та інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи (для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності міністер­ства).

Територіальні органи міністерства можуть утворюватися в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севас­тополі, районах, районах у містах, містах обласного, республі­канського (Автономної Республіки Крим) значення та як між­регіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи. Керівники територіальних органів міністерства призначаються на посади за погодженням з головами місцевих державних адмі­ністрацій та звільняються з посад міністром, якщо інше не передбачено законом.

У межах своїх повноважень міністерство видає накази, які підписує міністр. Накази міністерства нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру норма­тивно-правових актів. Акти, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіцій­ного опублікування.

Накази міністерства можуть бути повністю чи в окремій частині скасовані Кабінетом Міністрів України, а також оскар­жені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Агентства, служби, інспекції — це центральні органи вико­навчої влади, які утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики (надання адміністративних послуг, здійснення державного нагляду та контролю, управління об’єктами державної власності, внесення пропозицій щодо забез­печення формування державної політики на розгляд міністрів) та діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів.

Служба — це центральний орган виконавчої влади, більшість функцій якого становлять функції з надання адміністративних послуг фізичним і юридичним особам.

Агентство — це центральний орган виконавчої влади, біль­шість функцій якого становлять функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Інспекція — це центральний орган виконавчої влади, біль­шість функцій якого становлять контрольно-наглядові функції за дотриманням державними органами, органами місцевого само­врядування, їх посадовими особами, юридичними та фізичними особами актів законодавства.

Керівник центрального органу виконавчої влади признача­ється на посаду за поданням Прем’єр-міністра України та звільняється з посади Президентом України. Пропозиції Прем’єр-міністрові України щодо кандидатури на посаду керівника центрального органу виконавчої влади вносить міністр, який спрямовує та координує діяльність центрального органу вико­навчої влади.

В центральному органі виконавчої влади за рішенням керів­ника відповідного органу може утворюватися колегія та інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допо­міжні органи.

Служби, інспекції та агентства у межах своїх повноважень видають накази організаційно-розпорядчого характеру та контро­люють їх виконання. Накази центральних органів виконавчої влади можуть бути частково або повністю скасовані Кабінетом Міністрів України або оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, визначеному законодавством.

Центральними органами виконавчої влади зі спеціальним стату­сом в Україні сьогодні є Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

Орган зі спеціальним статусом очолює голова, який призна­чається та звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України. Питання діяльності органів виконавчої влади зі спеціальним статусом у Кабінеті Міністрів представляє Прем’єр-міністр України.