Читайте также:
|
Починаючи з другої половини XVI ст., першими банками на території Польсько-Литовської держави були побожні банки, організовані церквою чи костелом. Вони функціонували у містах Вільно, Кракові, Варшаві. Їх завданням було подолання лихварства шляхом надання дрібних споживчих кредитів бідному населенню під заставу нерухомості. Побожні банки спочатку надавали безпроцентні позики своїм членам у разі великої потреби, а згодом під низький процент. Своєрідними банківськими організаціями були також єврейські міські громади (кагали) та установи, що укладали кредитні угоди (контракти) щодо купівлі-продажу землі, оренди, застави маєтків, купівлі ренти, передання пожиттєвих прав на королівські володіння, виплати посагу та ін.
«Банківським правом» від січня 1989 р., а також від серпня 1997 р. у Польщі створено можливість вільного заснування банків різними суб’єктами, а також прийнято модель універсальної банківської діяльності. Таким чином, польські банки крім традиційних депозитно-кредитних операцій можуть самостійно виступати на ринку заборгованостей і ринку нерухомості, а також на ринку капіталу як організатор емісії цінних паперів, агент, інвестор, гарант, депозитарій [4, с. 175].
Реформа банківської системи Польщі розпочалася з 1989 року створенням дворівневої банківської системи. У Польщі, крім трьох національних спеціалізованих, було виділено дев'ять регіональних універсальних банків.
Наступним етапом реформування банківської системи можна вважати 1991 рік, під час якого польський уряд прийняв рішення про приватизацію цих 9 банків. Завдяки цьому їх було перетворено в акціонерні компанії, причому до кожної з них входив один і той самий акціонер – Державне казначейство.
Правовий статус, принципи організації і основи діяльності Національного банку Польщі визначені Конституцією Польщі та Законом "Про Національний банк Польщі", що був прийнятий 29 серпня 1997 року. Він визначає сучасні форми польської банківської системи, а також структуру та обсяг діяльності центрального банку. Відповідно до закону НБП є центральним банком Республіки Польщі, має статус юридичної особи і право використовувати печатку із державним гербом, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності та перебуває у його розпорядженні.
Основними завданнями Національного банку Польщі є:
1) організація грошових розрахунків;
2) розпорядження девізними резервами;
3) ведення банківського обслуговування державного бюджету;
4) регулювання ліквідності банків та їх рефінансування;
5) формування умов, необхідних для розвитку банківської системи;
6) підготовка звітного платіжного балансу, а також звіту про зовнішні зобов'язання держави.
Органами управління Національного банку Польщі є:
1) голова НБП;
2) Рада грошової політики;
3) Правління НБП.
Центральний банк є визначальним в ринковій економіці Польщі, тому на нього покрадено виконання таких базисних функцій:
1. Емісійний центр. НБП має монопольне право емісії валюти, яка є законним платіжним засобом Польщі. Національний банк Польщі визначає кількість валюти, необхідної для обігу.
2. Банк банків. НБП виконує регулюючі функції щодо інших банків, для того щоб гарантувати безпеку депозитів вкладникам та стабільність банківського сектору. НБП організовує грошово-кредитну клірингову систему, поточні міжбанківські взаєморозрахунки і бере активну участь на ринку міжбанківських кредитів. Національний банк Польщі відповідальний за стабільність і безпеку банківської системи. Як банк банків, НБП контролює дії інших банків і, зокрема, їх діяльність відповідно до вимог банківського законодавства.
3. Центральний банк уряду. НБП надає банківські послуги уряду, обслуговує рахунки уряду та інших державних установ і виконує їх платіжні доручення.
До другорядних функцій Національного банку Польщі можна віднести:
- виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансування;
- встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;
- визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;
- визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;
- здійснює банківське регулювання та нагляд;
- складає платіжний баланс, здійснює його оцінку та прогнозування;
- представляє інтереси Республіки Польщі в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;
- здійснює, відповідно до визначених спеціальним законом повноважень, валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які здійснюють валютні операції;
- аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин.
Другий рівень банківської системи Польщі включає:
1. Державні банки, які створюються за розпорядженням уряду, оперують коштами, виділеними з державної казни.
2. Кооперативні банки, що здійснюють діяльність на основі кооперативного права.
3. Державно-кооперативні банки, які створюються за розпорядженням уряду, але фонди складаються і з державних, і з кооперативних коштів.
4. Банки у формі акціонерних товариств, що створюються за погодженням Національного банку Польщі та Міністерства фінансів.
Згідно з Законом “Про банки” в Польщі прийняті такі принципи діяльності банків, як:
- універсальність – банкам надані відносно рівні умови для банківських послуг, як з погляду їх характеру, так, і з позиції територіальної експансії.
- самостійність – кожна самостійність має свої межі, які визначаються статутними положеннями банків.
- конкурентоспроможність – це рушійна сила розвитку кожного банку і банківської системи, вона використовується для розширення і вдосконалення банківських послуг, пошуку акціонерів, вкладників та інших клієнтів.
- самофінансування – діяльність банку повинна відбуватися в межах фінансових ресурсів банку, які можуть бути збільшені за допомогою додаткового кредитування Національного банку Польщі або будь-якого іншого банку.
- комерціалізація – хоча діяльність кожного банку має бути вигідною, ціна, що гарантує повернення витрат і прибутку, не може бути занадто високою.
Сектор небанківських фінансово-кредитних установ формують пенсійні фонди, страхові компанії, інвестиційні фонди, маклерські контори та кооперативні ощадно-кредитні каси. Слід зазначити, що на сьогодні здійснює діяльність лише два банки зі 100% державним капіталом, 3 – контролюються державою і кілька банків мають незначну частку держави у статутному капіталі.
Польський банківський сектор знаходиться у фазі постійного розвитку. Швидко зростає кількість відділень, особливо в банках з великою участю іноземного капіталу, а також в банках, котрі у великому масштабі розвивають банківські роздрібні послуги. Виявлено активізацію процесів консолідації банківської системи Польщі, що передбачає зменшення кількості комерційних банків та більшу концентрацію в банківському секторі та дає змогу зменшити витрати банківських установ та покращити їх ринкову позицію. Консолідація банківського сектора відбувалась наступними методами:
1. Купівля малих банків, що знаходяться у поганому фінансовому становищі, більшими банками. Наприклад, АТ "Західний банк" купив АТ "Земельний банк" у Варшаві, Загальний торговий банк GECOBANK в Варшаві, АТ "Регіональний банк" в Рибнику, АТ "Депозитно-довірчий банк GLOB" в Варшаві та АТ "Проспер банк" у Варшаві.
2. Перейняття контролю над банком, подібним за розміром, наприклад, консолідація АТ "Кредит-банк" та АТ "Польський інвестиційний банк".
3. Створення банківської групи на основі закону про злиття деяких банків у формі товариства від 14 червня 1996 р. В результаті такого злиття створена Група АТ "Пекао".
4. Злиття банків з ініціативи закордонних інвесторів, що також може відбуватись декількома шляхами: злиття вітчизняних банків з діючими у Польщі дочірніми товариствами закордонних банків (Hypovereinsbank Polska S.A. з АТ "Промислово-торговий банк"); злиття двох вітчизняних банків, які купив той самий закордонний інвестор (АТ "Великопольський кредитний банк" та АТ "Західний банк", контрольні пакети яких купила група AIB).
Активні процеси консолідації призводять до виникнення універсальних банківських груп, до складу яких входять банки та фінансові інституції. Багато комерційних банків у Польщі розпочинають діяльність на ринку страхових чи довірчо-капітальних послуг. Велика кількість банків задіяна у створенні загальних пенсійних товариств.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 160 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |