Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Комплексна оцінка дебіторської заборгованості

Комплексне оцінювання дебіторської заборгованості проводиться з визначенням таких показників:

- коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості;

- тривалість одного обороту дебіторської заборгованості;

- частка дебіторської заборгованості в майні;

- частка поточної дебіторської заборгованості в оборотних активах;

- коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості;

- відношення дебіторської заборгованості до чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) [2, с. 21].

Методика аналізу показників оборотності дебіторської заборгованості передбачає порівняння даних за звітний період із даними за минулий рік (або інший звітний період), визначення змін і причини цих змін, їхньої якісної характеристики.

Деякі показники за минулий період (оборотність дебіторської заборгованості, або відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації) переносяться з розрахунку, складеного за підсумками минулого року чи іншого періоду. Якщо порівняти показники дебіторської заборгованості, можна зробити висновок щодо того, поліпшився чи погіршився стан розрахунків з дебіторами проти минулого року.

Якщо на підприємстві зросла сумнівна дебіторська заборгованість, а також загальна частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів, то можна зробити висновок про зниження ліквідності поточних активів у цілому, а отже, про погіршання фінансового стану підприємства.

Важливим у процесі аналізу дебіторської заборгованості підприємства є контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Значне перевищення дебіторської заборгованості завжди загрожує фінансовій стійкості підприємства і потребує залучення додаткових джерел фінансування. Аналіз дебіторської заборгованості має особливе значення в періоди інфляції, коли іммобілізація власних оборотних коштів стає особливо невигідною.

В залежності від розміру дебіторської заборгованості, кількості розрахункових документів та дебіторів аналіз її рівня можна проводити як суцільним, так і вибірковим методом. Загальна схема контролю й аналізу, як правило, включає в себе декілька етапів.

Етап 1. Задається критичний рівень дебіторської заборгованості. Всі розрахункові документи по заборгованості віднесеної до такої, що перевищує критичний рівень, перевіряються в обов’язковому порядку.

Етап 2. Із розрахункових документів, що залишилися, проводиться різними способами контрольна вибірка.

Етап 3. Перевіряється реальність сум дебіторської заборгованості в відібраних розрахункових документах. В окремих випадках, можуть направлятися листи контрагентам з проханням підтвердити реальність проставленої в документі чи в обліку суми.

Етап 4. Оцінюється значимість виявлених помилок. При цьому можуть використовуватися різні критерії [29].

Особливу увагу слід приділяти аналізу даних про резерви сумнівних боргів і фактичним втратам, пов’язаних із непогашенням дебіторської заборгованості. У вітчизняній практиці ще не накопилося досвіду з вирахування резерву сумнівних боргів. В економічно розвинутих країнах компанії в процесі підготовки звітності частіше всього нараховують резерв в відсотках по відношенню до загальної суми дебіторської заборгованості, при цьому варіації можуть бути дуже значними.

Необхідно розрізняти нормальну й прострочену заборгованість. Наявність простроченої заборгованості, як і невиправдане збільшення дебіторської заборгованості, призводить до створення фінансових труднощів, нестачі фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати тощо. Ефективна політика управління дебіторами дозволяє розширювати ринки збуту товарів, залучати нових покупців продукції, але прорахунки в роботі з дебіторами можуть призвести до непередбачуваних наслідків, у тому числі й до банкрутства підприємства.

При комплексному аналізі дебіторської заборгованості важливе значення має вивчення її структури за термінами виникнення з метою з’ясування стану платіжно-розрахункової дисципліни. Зокрема, для оцінки ліквідності дебіторської заборгованості ТОВ «Санаторій «Псьол» за даними розділу IХ форми № 5 фінансової звітності (додатки В.4, Г.4, Д.4) розглянуто структуру дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги та іншої поточної дебіторської заборгованості за строками непогашення: до 12 місяців, від 12 до 18 місяців, від 18 до 36 місяців (табл. 3.3).

Здійснене дослідження за даними табл. 3.3 свідчить про те, що в ТОВ «Санаторій «Псьол» станом на кінець 2010 р. термін непогашення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги та іншої поточної дебіторської заборгованості становив до 12 місяців.

Таблиця 3.3.

Дослідження поточної дебіторської заборгованості ТОВ «Санаторій «Псьол» за строками непогашення за 2010–2012 рр. (станом на кінець року)

У 2011 та 2012 рр. змін у структурі поточної дебіторської заборгованості за строками непогашення не відбулося – станом на кінець кожного із зазначених років заборгованість до 12 місяців займала 100,0 %.

Кінцевим етапом аналізу дебіторської заборгованості є проведення комплексної аналітичної оцінки її стану (табл. 3.4).

Таблиця 3.4