Читайте также:
|
Поняття капіталу досліджувалося багатьма вітчизняними та зарубіжними вченими, оскільки капітал є одним з факторів виробництва, який визначає ефективність функціонування більшості підприємств.
Саме поняття “капітал” виступає в трьох формах: грошовій, продукивній і товарній. Найбільш широке загальне поняття капіталу відповідає його грошовій формі. В економічній теорії "грошовий капітал" розглядається як вартісна форма всього капіталу, а не лише як певна сума грошей, що спрямовується в процесі господарсько-підприємницької діяльності на придбання засобів виробництва і предметів праці. [8*]
Капітал підприємства функціонально розподіляється на дві великі групи – основний та оборотний капітал. Основний капітал формує ту частину активів підприємства, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, частинами переносячи свою вартість на вартість готової продукції. Функціональна ж роль оборотного капіталу в процесі виробництва суттєво відрізняється від ролі основного капіталу. Оборотні засоби забезпечують безперервність процесу виробництва. Характерною їх особливістю є швидкість обороту.[14*, с. 245-246]
Оборотний капітал визначає ту частину капіталу, що авансується в предмети праці, використовується тільки в одному виробничому циклі і повертається на підприємство за один оборот. Окремі автори визначають оборотний капітал як оборотні активи за мінусом короткострокових зобов'язань. Але у такий спосіб дається визначення власного оборотного капіталу.
На сьогодні прийнято ототожнювати поняття оборотного капіталу та оборотних активів підприємства. Таким чином, оборотний капітал підприємства – це активи, які поновлюються з певною регулярністю для забезпечення поточної діяльності, вкладення в які обертаються протягом одного року або виробничого циклу.[10*, с. 134]
У процесі функціонування оборотний капітал постійно обертається. Оборот капіталу визначається як процес постійного відновлення руху авансованого капіталу, швидкість якого вимірюється часом одного повного циклу. Кругооборот капіталу охоплює шість стадій (рис. 1.1). Будь-яке виробництво починається з певної суми грошових коштів, які вкладаються у визначену кількість ресурсів для виробництва (або товари для продажу). В результаті стадії постачання оборотний капітал з грошової форми переходить у виробничу (предмети праці або товари).[4*, с. 35-36]
Рис. 1.1. Схема кругообігу оборотного капіталу
На стадії виробництва ресурси перетворюються на продукцію, роботи або послуги. Результатом цієї стадії є перехід оборотного капіталу з виробничої форми в товарну.
На стадії реалізації оборотний капітал з товарної форми знову перетворюється на грошову. Обсяги первісної суми грошей і виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) не співпадають за розмірами. Отриманий від виробництва фінансовий результат (прибуток або збиток) пояснює причини розбіжності.
Як бачимо, елементи оборотного капіталу є частиною безперервного потоку господарських операцій.
Закупівлі призводять до збільшення виробничих запасів і кредиторської заборгованості; виробництво – до збільшення готової продукції; реалізація – до зростання дебіторської заборгованості і грошових коштів в касі і на поточному рахунку. Цей цикл операцій багаторазово повторюється і в результаті зводиться до грошових надходжень і платежів.
Особливості управління оборотним капіталом визначаються структурною належністю господарюючих суб’єктів. Якщо у торговельних підприємств висока питома вага товарів, у промислових підприємств – сировини та матеріалів, то у фінансових компаній переважають грошові кошти та їх еквіваленти.
Структура оборотного капіталу - це пропорції розподілу ресурсів між окремими елементами поточних активів. Структура оборотного капіталу відображає, зокрема, специфіку операційного циклу, а також те, яка частина поточних активів фінансується за рахунок власних коштів і довгострокових кредитів, а яка - за рахунок позикових, включаючи короткострокові кредити банків.
Оборотний капітал складається з двох частин – оборотних фондів і фондів обігу.[1*]
Оборотні фонди у своїй речовій формі утворюють предмети праці. Вони змінюють свою натуральну форму і фізико-хімічні властивості. Оборотні фонди містять у собі:
1) предмети праці (сировину, основні матеріали і напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тару, запасні частини тощо);
2) засоби праці з терміном служби не більше ніж один рік, звичайно. це малоцінні та швидкозношувальні предмети (наприклад, інструменти, господарський інвентар, оснащення, спецодяг);
3) незавершене виробництво;
4) витрати майбутніх періодів.
До фондів обігу належать:
1) готова продукція, що зберігається на складах підприємства;
2) товари, відвантажені споживачу, але ним не оплачені;
3) кошти в розрахунках і готівка.
Обігові кошти повинні забезпечувати безперервність виробництва і реалізації продукції підприємства.
Оборотні фонди циркулюють у сфері виробництва й у процесі виготовлення продукції цілком споживаються, отже, цілком переносять свою вартість на створений продукт.
Фонди обігу пов’язані з обслуговуванням процесу обігу товарів. Вони не беруть участі в утворенні вартості, а є її носіями. Після закінчення виробничого циклу виготовлення продукції та її реалізації вартість оборотних фондів відшкодовується в складі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного відтворення процесу виробництва, що здійснюється шляхом безперервного кругообігу засобів виробництва. Склад і класифікація оборотного капіталу подається на рис. 1.2.
Рис. 1.2. Склад оборотного капіталу підприємства
Структура оборотного капіталу - це кількісне співвідношення окремих елементів у загальному обсязі обігових коштів, виражене у відсотках до підсумку. Відповідно, кожен субʼєкт господарювання характеризується власною структурою оборотного капіталу, що визначається характером його діяльності.[2]
Отже, оборотний капітал є невідʼємною частиною капіталу підприємства, і його наявність на підприємстві одночасно на всіх стадіях і у всіх формах є неодмінною умовою нормального функціонування підприємства.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 494 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |