Читайте также:
|
Учбове питання 1. Проведення повітряної розвідки району надзвичайної ситуації.
З метою визначення характеру та масштабів надзвичайної ситуації, виявлення потерпілих, яким необхідна екстрена медична допомога і які підлягають першочерговій евакуації, підготовки вихідних даних для управління ліквідацією наслідків надзвичайної ситуації, екіпажам вертольотів ДСНС та ЗСУ поставлено завдання на проведення повітряної розвідки та пошуково-рятувальних робіт.
Учбове питання 2. Проведення комплексної наземної розвідки району надзвичайної ситуації зведеним загоном ДСНС, виявлення перших постраждалих та надання їм першої медичної допомоги.
Для проведення комплексної наземної розвідки місцевості в районі надзвичайної ситуації, визначення можливої зони ураження, масштабів руйнування, пошуку постраждалих та надання їм першої медичної допомоги задіяно колону зведеного підрозділу ДСНС у складі спеціальних машин з екіпажами та розрахунками, пересувна радіаційно-хімічна лабораторія, піротехнічний автомобіль.
Учбове питання 3. Десантування парашутистів-рятувальників з борту вертольота ЄС-145
Одночасно із діями наземної групи розвідки екіпаж вертольоту ЄС-145 здійснює маневр для десантування 2 парашутистів-рятувальників (набір висоти, вихід в точку десантування). Завдання – провести уточнення даних повітряної розвідки району, надати екстрену медичну допомогу виявленим постраждалим, підготувати майданчики для посадки вертольотів та виконання авіаційних рятувальних робіт.
Учбове питання 4. Проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт силами підрозділів ДСНС при аварійному приземленні повітряного судна.
В районі надзвичайної ситуації здійснив аварійну посадку літак типу Л-410, при приземленні літак пошкоджено, існує загроза вибуху та пожежі.
До місця події прибуває зведена колона у складі спеціальних аварійно-рятувальних машин, санітарних автомобілів та спеціальних оперативно-рятувальних міні-автобусів. Завдання – рятування постраждалих, їх евакуація у безпечне місце, надання першої допомоги постраждалим, виявлення осіб, які потребують допомоги у першу чергу.
Учбове питання 5. Приземлення вертольоту Мі-8МТ ДСНС та десантування кінологічного підрозділу.
За інформацією пошуково-розвідувальних груп, під завалами перебуває велика кількість постраждалих. Вертоліт здійснює посадку на тимчасовому вертолітному майданчику, визначеному парашутистами-рятувальниками, екіпаж організує десантування кінологічного підрозділу та прийняття на борт постраждалих. Завдання – екіпажу вертольота здійснити висадку кінологічного підрозділу, прийняти на борт постраждалих, Кінологічному підрозділу – виконати десантування, прибути до місця події та приступити до проведення пошуково-рятувальних робіт, за поведінкою собак визначити місця можливого перебування під завалами постраждалих, позначити місця червоними прапорцями, переміститися на інші ділянки для подальших дій.
Учбове питання 6. Розгортання сортувального майданчику тимчасового пункту збору постраждалих та організація роботи на ньому силами медичних груп МОЗ, ДСНС та ЗСУ.
Здійснюється розгортання елементів медичного сортувального майданчика, на якому приступають до чергування медичні працівники МОЗ, ДСНС та ЗСУ, а також психологи ДСНС. Завдання – розгортання тимчасового пункту збору постраждалих, надання долікарської медичної допомоги потерпілим, їх евакуація до медичних закладів.
Учбове питання 7. Проведення аеромедичної евакуації постраждалих за допомогою вертольоту Мі-8МТ ДСНС.
Вертоліт з працюючими двигунами перебуває на тимчасовому вертолітному майданчику, екіпаж організує прийняття на борт постраждалих у супроводі медичних працівників.
Учбове питання 8. Проведення пошуково-рятувальних робіт з залученням кінологічних підрозділів.
Керівником кінологічного підрозділу розгорнуто пошукові роботи на обох поверхах зруйнованої будівлі. Кінологи з пошуковими собаками діють у визначених їм секторах, визначаючи за поведінкою собак місця знаходження постраждалих та маркуючи прапорцями місця перебування постраждалих під завалами.
Учбове питання 9. Проведення аварійно-рятувальних робіт з вилучення постраждалих з-під завалів зруйнованої будівлі.
До позначених кінологами місць ймовірного перебування постраждалих прибувають аварійно-рятувальні розрахунки, оснащені засобами малої механізації і приступають до проведення аварійно-рятувальних робіт з вилучення з-під завалів постраждалих.
Учбове питання 10. Розбирання завалів за допомогою інженерної техніки у місцях ймовірного перебування потерпілих.
Керівником рятувальної операції прийнято рішення залучити зведений загін інженерної техніки ДСНС та ЗСУ до проведення інженерних робіт з розбирання завалів, прокладання колонних шляхів, проходів у завалах тощо.
Учбове питання 11. Організація евакуації та системи надання медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях з великою кількістю постраждалих.
Бригади швидкої медичної допомоги у взаємодії із рятувальниками і психологами проводять первинне сортування постраждалих. Постраждалим надається необхідна медична допомога, проводиться їх медичне сортування та евакуація до Мобільного госпіталю ДСНС одночасно із наданням психологічної допомоги.
Навчальне місце № 2 Ліквідація надзвичайної ситуації на хімічно-небезпечному об’єкті з проведенням спеціальної обробки силами розрахунків та екіпажів спеціальної техніки ДСНС та ЗСУ (Слайд 17)
Учбове питання 1. Виявлення джерела радіоактивного випромінювання, його вилучення та вивезення на спеціальний полігон.
Лабораторним та візуальним спостереженням виявлено наявність джерела радіоактивного випромінювання (промислове джерело. яке застосовується для градуювання приладів радіаційного контролю. Хімічний пост доповідає про ускладнення обстановки та здійснює оповіщення аварійно-рятувальних підрозділів та персоналу об'єкта про радіаційну небезпеку запуском сигнальних ракет "СХТ" та повідомленням по радіозв'язку.
Учбове питання 2. Встановлення пневмобандажу, розбавлення хімічно-небезпечної рідини (аміак) до безпечної концентрації та створення водяної завіси.
Лабораторним та візуальним спостереженням виявлено витікання аміаку з пошкодженої ємності. Хімічний пост доповідає про ускладнення обстановки.
Керівник рятувальної операції приймає рішення на евакуацію в безпечні місця особового складу та техніки, які діють в районі зруйнованої будівлі, а також на залучення зведеної групи у складі розрахунків спеціальних машин хімічної розвідки.
Учбове питання 3. Проведення робіт з нейтралізації небезпечних хімічних речовин в районі аварійної ємності з аміаком (спецобробка).
З метою дегазації ґрунту в районі витоку аміаку з пошкодженого резервуару проводиться дегазація території за допомогою 3 од. розливних станцій АРС-14 від ДСНС.
Навчальне місце № 3 "Гасіння лісової пожежі з залученням авіації ДСНС та ЗСУ". (Слайд 18)
Учбове питання 1. Повітряна розвідка місця виникнення пожежі із застосуванням пожежного літака АН-32П.
Керівником ліквідації надзвичайних ситуацій прийнято рішення на залучення авіації ДСНС для гасіння пожежі, саме: провести повітряну розвідку району, визначити осередки пожежі та провести гасіння пожежі з повітря шляхом скидання 16 тонн води з 2 літаків Ан-32П.
Учбове питання 2. Гасіння лісової пожежі із застосуванням пожежних автомобілів та особовим складом з ранцевими вогнегасниками та шанцевим інструментом.
Пожежа швидко розповсюджується у напрямку лісової зони. Керівником рятувальної операції прийнято рішення: залучити для гасіння лісової пожежі сили і засоби територіальної підсистеми цивільного захисту у складі підрозділів ДСНС, ЗСУ та Державного агентства лісових ресурсів*.
Учбове питання 3. Гасіння лісової пожежі пожежними літаками АН-32П.
В результаті проведеної наземної та повітряної розвідки прийнято рішення про застосування 2 пожежних літаків АН-32П для гасіння пожежі з повітря. Завдання – провести повітряну атаку осередків пожежі силами 2 пожежних літаків АН-32П
Учбове питання 4. Гасіння лісової пожежі вертольотами Мі-8МТ з водозливними пристроями від ДСНС та ЗСУ.
Прийнято рішення про застосування 2 вертольотів Мі-8МТ від ДСНС та ЗСУ, оснащених водозливними пристроями ВЗП-5 для гасіння окремих осередків пожежі з повітря. Завдання – провести повітряну атаку осередків пожежі
Учбове питання 5. Виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів
Керівник ліквідації НС залучає до роботи піротехнічний підрозділ ДСНС.
До місця події прибуває піротехнічний підрозділ. Завдання – виконання робіт з піднімання, знешкодження та знищення вибухонебезпечного предмету.
Підводячи підсумки навчання, Президент України В.Ф. Янукович дав високу оцінку діям його учасників та зазначив, що подібні навчання проводитимуться систематично. (Слайд 19)
"Найголовніше для держави – це безпека громадян. Ми повинні вміти оперативно реагувати на надзвичайні ситуації, адже людські життя – найцінніший скарб. Залучення Збройних Cил України до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій має бути систематичним завданням. Доручаю Кабінету Міністрів розробити пропозиції щодо змін законодавства у даній сфері, а Верховній Раді – розглянути ці пропозиції, враховуючи позитивний досвід інших країн", – наголосив Президент.
Таким чином, на вищерозглянутих навчаннях були практично відпрацьовані вимоги та окремі положення Кодексу цивільного захисту України, а саме: (Слайд 20)
глави 5 «Сили цивільного захисту», статті 22 «Склад та основні завдання сил цивільного захисту». 2. Основними завданнями сил цивільного захисту є:
2) проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
3) гасіння пожеж;
4) ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіоактивного, хімічного забруднення та біологічного зараження, інших небезпечних проявів;
6) проведення вибухових робіт для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
7) проведення робіт щодо життєзабезпечення постраждалих;
8) надання екстреної медичної допомоги постраждалим у районі надзвичайної ситуації і транспортування їх до закладів охорони здоров’я;
статті 28 «Залучення Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, які утворені відповідно до законів України, для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій».
1. Для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до закону можуть залучатися Збройні Сили України, інші військові формування та правоохоронні органи спеціального призначення, утворені відповідно до законів України;
статті 38 «Психологічний захист населення».
4) використання сучасних психологічних технологій для нейтралізації негативного впливу чинників надзвичайних ситуацій на населення;
5) здійснення інших заходів психологічного захисту залежно від ситуації, що склалася;
глави 16 «Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій», статті 79. «Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт».
2. Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період включає:
1) організацію та управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами;
2) розвідку районів, зон, ділянок, об’єктів проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
3) визначення та локалізацію зони надзвичайної ситуації;
4) виявлення та позначення районів, які зазнали радіоактивного, хімічного забруднення чи біологічного зараження (крім районів бойових дій);
6) ліквідацію або мінімізацію впливу небезпечних чинників, які виникли внаслідок надзвичайної ситуації;
7) пошук та рятування постраждалих, надання їм екстреної медичної допомоги і транспортування до закладів охорони здоров’я;
8) евакуацію або відселення постраждалих;
9) виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів;
10) санітарну обробку населення та спеціальну обробку одягу, техніки, обладнання, засобів захисту, будівель, споруд і територій, які зазнали радіоактивного, хімічного забруднення чи біологічного зараження;
11) надання медичної допомоги постраждалим, здійснення санітарно-протиепідемічних заходів, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення в районі виникнення надзвичайної ситуації та місцях тимчасового розміщення постраждалих;
глави 19. «Підготовка до дій за призначенням органів управління та сил цивільного захисту», стаття 92. «Підготовка до дій за призначенням органів управління та сил цивільного захисту».
2. Підготовка до дій за призначенням сил цивільного захисту здійснюється під час проведення спеціальних, показових, експериментальних навчань і тренувань з питань цивільного захисту.
Висновки. (Слайд 21)
1. Прийняття та введення в дію Кодексу цивільного захисту України, реалізація його положень забезпечило конкретизацію та розкриття нових питань цивільного захисту.
2. Реалізація положень Кодексу цивільного захисту України здійснюється за двома напрямами: організаційний, технічний.
Організаційний напрям включає розроблення та затвердження нормативно-правових актів.
Технічний напрям включає ресурсне забезпечення реалізації Кодексу цивільного захисту України, а саме: технічне переоснащення сил цивільного захисту; модернізація системи оповіщення; модернізація засобів захисту; мреформування кадрового забезпечення.
Навчальна література. (Слайд 22)
Вступ
Задачі, види й особливості вимірювань у техніку зв'язку. Метою вимірювань у техніці зв'язку, як і всяких інших вимірювань, є одержання за допомогою технічних засобів кількісного судження про визначену величину.
Задачі вимірювань у техніці зв'язку полягають у визначенні кількісних значень параметрів трактів зв'язку й окремих їхніх елементів, параметрів переданих і прийнятих сигналів, різного роду перешкод, а також результатів впливу перешкод на сигнали зв'язку. Перераховані величини контролюються здебільшого у відношенні відповідності їхнім установленим нормам і при передачі не самих сигналів, а деяких, раціонально обраних, їхніх еквівалентів, оскільки вимірювання в процесі передачі самих сигналів часто можуть спотворити останні, а, стало бути, і інформацію, що утримується в них.
Крім величин, що характеризують роботу електричних ланцюгів узагалі (напруга, сила струму, опір, частота), у техніці зв'язку досить часто виміряються специфічні величини (рівні по потужності і напрузі, різного роду згасання і підсилення, фазові характеристики, коефіцієнти гармонік і ін.).
У техніці зв'язку вимірювання по місцю і часу їхнього проведення можна розділити на лабораторні, виробничі, будівельно-монтажні, налагоджувальні й експлуатаційні. Експлуатаційні, у свою чергу, розділяються на: профілактичні, іспитові і аварійні.
Особливість вимірювань згаданих вище величин складається в необхідності вимірювань їх для досить широкого спектра частот (від герців до десятків мегагерц), у досить великому динамічному діапазоні (особливо убік малих значень, наприклад до часток мікровольта) і з малими похибками.
Потрібно також мати на увазі, що в техніці зв'язку необхідно:
а) контролювати роботу об'єктів з розподіленими постійними (різного роду лінії з територіально рознесеними входом і виходом), параметрами які часто нестабільні в часі;
б) контролювати об'єкти в декількох точках і оперувати одночасно на декількох кінцевих і проміжних станціях;
в) рахуватися з паразитними зв'язками між сусідніми ланцюгами, що мають часто значні довжини рівнобіжного пробігу, і різного роду перешкодами.
Порядок проведення вимірювань. Загалом для проведення вимірювань необхідно:
1. Чітко і всебічно уявити собі, ЩО виміряється (словесне визначення, фізична сутність вимірюваної величини, її математичне вираження).
2. Врахувати умови, у які поставлений вимірювач (час, місце, засоби, кадри).
3. Знати вимоги до результатів вимірювань (припустима похибка, необхідний діапазон змін самої вимірюваної величини і визначальних її умов, кількість відлікових точок, очікувані значення).
4. На основі зазначеного вище вибрати метод, схему й апаратуру для вимірювань. Вони повинні забезпечити необхідні впливи на вході вимірюваного об'єкта і достовірну фіксацію реакцій на його виході.
5. Перевірити обрану апаратуру, її справність і її похибку.
6. Скласти схему і перевірити її як у відношенні справності монтажу, так і у відношенні паразитних зв'язків між елементами схеми і із сусідніми (сторонніми) ланцюгами.
7. Перевірити складену схему у відношенні вимог техніки безпеки.
8. Підготувати документацію для запису результатів вимірювань, що забезпечує як швидкість і зручність необхідних записів, так і зручність їх наступної математичної обробки.
9. Провести пробне вимірювання для перевірки правильності складеної схеми.
10. Провести необхідну серію спостережень з фіксацією їхніх результатів.
11. Провести перевірочне вимірювання для деяких уже знайдених значень, щоб переконатися у відсутності істотних змін вимірюваної величини або вимірювальної схеми в процесі вимірювань.
12. Обробити результати вимірювань, одержати значення вимірюваної величини і скласти за відповідною формою висновок про результати вимірювань.
Варто мати на увазі, що в практиці роботи техніка зв'язку зазначені пункти здебільшого регламентовані відповідними інструкціями.
Тенденції розвитку вимірювальної техніки зв’язку. Вимоги до підвищення якості зв’язку можуть бути виконаними тільки при поліпшенні контролю всіх елементів трактів зв'язку шляхом посиленого розвитку вимірювальної техніки зв'язку. Тільки за умови її удосконалювання у відношенні точності, стабільності, надійності, автоматизації і при впровадженні цифрової апаратури з використанням ЕОМ можна домогтися роботи пристроїв зв'язку на рівні світових стандартів.
Варто мати на увазі, що економічна ефективність технічних засобів і методів вимірювальної техніки зв'язку визначається не стільки здешевленням вимірювальної апаратури, скільки виграшем у відношенні витрат на експлуатацію або будівництво пристроїв зв'язку, а також вигодами, одержуваними при поліпшенні передачі і прийому інформації, обумовленому своєчасним і високоякісним вимірювальним контролем.
У розвитку вимірювальної техніки зв'язку і поліпшенні експлуатації вимірювальних засобів велика роль не тільки виробничих і науково-дослідних організацій, але і майбутніх техніків зв'язку, яким необхідно буде на місці кваліфіковано вирішувати все зростаючі по складності задачі удосконалювання роботи пристроїв зв'язку.
РОЗДІЛ 1
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 52 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |