Читайте также:
|
Під час навчального процесу в інклюзивному класі використовуються педагогічні підходи, які довели свою ефективність: традиційне інтенсивне навчання (англ. direct instruction); кооперативне навчання та формування когнітивних стратегій. Для вчителя важливо послідовно й гнучко використовувати всі три зазначені підходи в повсякденному плануванні аби досягати бажаних результатів навчання учнів.
Традиційне інтенсивне навчання Відповідно до цього підходу, навчання відбувається під керівництвом учителя й орієнтоване на повне засвоєння базових умінь і понять (наприклад, навичок читання, математичних формул, правил граматики, наукових фактів та вирішальних дат в історії людства). Ці базові навички й поняття вивчаються послідовно, крок за кроком. Традиційне інтенсивне навчання можна застосовувати в комбінації з будь-якими формами роботи (фронтальними, груповими, індивідуальними). Як правило, центральною особою в ньому виступає вчитель. Ця методологія бере свій початок із 1970-их років, коли Розеншайн (Rosenshine, 1971, 1976) і його колеги (Андерсон, Евертсон і Брофі (Anderson, Evertson, & Brophy), 1979; Фішер, Берлінер, Філбі, Марлайв, Кахен і Дішо (Fisher, Berliner, Filby, Marliave, Cahen, & Dishaw, 1980) почали вживати цей термін у зв'язку з ефективною педагогічною практикою й учнівськими досягненнями.
Спираючись на значну наукову базу, можна стверджувати, що традиційне інтенсивне навчання сприяє активізації навчальної діяльності учнів, допомагає їм більш повно й чітко зрозуміти поняття та виробити базові навички (Абер, Бахман, Кемпбелл і О'Меллі (Aber, Bachman, Campbell, & O'Malley), 1994; Розеншайн і Стівенс (Rosenshine & Stevens), 1986). Згідно з цим методом, педагог організовує навчання за чітко структурованою схемою, розбиває цей процес на маленькі кроки, контролює розуміння пройденого матеріалу, моделює застосування цільових умінь і навичок та забезпечує учням достатньо можливостей для самостійного їх відпрацювання під його керівництвом. Весь цей процес має систематичний та послідовний характер.
Базові елементи традиційного інтенсивного навчання За Розеншайном і його колегами (Розеншайн (Rosenshine), 1987; Розеншайн і Стівенс (Rosenshine & Stevens), 1986) цей метод передбачає виконання вчителем шести методичних функцій, що лежать в основі ефективного навчання базових понять і навичок.
■ Актуалізація та перевірка раніше засвоєного матеріалу.
Це перший етап традиційного інтенсивного навчання. Він охоплює такі важливі дії, як перевірка розуміння учнями вихідних понять та вмінь.
■ Презентація і демонстрація. Знайомлячи дітей із поняттями та базовими навичками, вчитель на початку коротко пояснює його цілі й задачі уроку. Новий матеріал вивчається невеликими порціями. Цей процес включає в себе демонстрацію з використанням відповідних ілюстрацій і прикладів, що покликані допомогти дітям зрозуміти основні моменти. На цьому етапі уроку педагог моделює ту чи іншу дію (цільову реакцію), яку мають засвоїти учні.
■ Керована практика. На наступному етапі уроку вчитель у процесі діалогу спонукає учнів надати цільову відповідь. Як правило, намагаючись підвести весь клас до розуміння певного поняття / навички, вчитель проводить опитування з матеріалу, який стосується теми уроку. Щоб залучити до опитування всіх дітей використовується техніка відповіді хором (англ. unison responding). Наприклад, педагог поставив запитання та просить учнів відповісти на нього усно, підняти картку з потрібною відповіддю або позначити її певним жестом. При цьому, він має контролювати відповіді індивідуальних учнів у класі, аби визначити, чи всі відповідають правильно. Це також свого роду оцінювання, і його дані необхідно використовувати для подальшого планування уроку (наприклад, для швидкого коригування попереднього плану, здійснення акомодацій чи модифікацій). У міру того, як учні дедалі частіше відповідають правильно, вчитель змінює критерії для визначення рівня засвоєння ними потрібного матеріалу. Тепер він оцінює швидкість і правильність. Вчитель ставить численні запитання, щоб отримати якомога більше відповідей і щоб діти мали більше можливостей надати цільову відповідь (продемонструвати володіннями бажаною навичкою /поняттям) та закріпити її (Розенберг та ін. (Rosenberg et al.), 1998).
Зворотний зв'язок і виправлення. На основі відповідей, які дають учні, вчитель надає зворотний зв'язок, тим самим повідомляючи їм, що вони точно зрозуміли сутність потрібних понять та/або навичок. На цьому етапі уроку педагог також має оцінити, наскільки успішно діти засвоїли цільові поняття/навички, коли вони демонструють їх у своїй діяльності. Таким чином він визначає, чи потрібно заново їх пояснювати.
■ Самостійна практика (заповнення прогалин або розширення знань). Учням необхідно мати можливість застосовувати нові знання, вміння й навички, переносити їх на різні ситуації та контексти, а також підвищувати власний рівень компетентності. Завдання для відпрацювання засвоєного матеріалу вони можуть виконувати індивідуально, чи спільно в парах або малих групах. Але перед тим, як дати їм самостійне завдання для закріплення / поглиблення розуміння нових понять та навичок, важливо, щоб діти були готові їх виконувати. При цьому завдання для самостійної роботи мають відповідати рівню здібностей дитини, іншими словами вони мають бути такими, щоб учні могли виконати їх на 95 — 100% правильно. Відтак, педагог повинен ретельно контролювати й оцінювати самостійні завдання учнів. Також, діти теж мають усвідомлювати, що вони відповідають за якість своєї роботи.
■ Часте повторення. Учням необхідно мати змогу закріплювати й розширювати нові знання, вміння й навички. Тому послідовне й систематичне повторення пройденого матеріалу є невід'ємною рисою традиційного інтенсивного навчання. Його рекомендується проводити, принаймні, щотижня або щомісяця, включати відповідні вправи й запитання до домашнього завдання або до чергового тесту. Якщо в домашньому завданні або в контрольній роботі діти не справляються з ними або виконують неправильно, то вчитель повертається до минулої теми та вивчає її з дітьми повторно.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 82 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |