Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Суть, інструменти та завдання менеджменту

1. Кондэ Г. Развитие и совеpшенствование служб упpавления. М.: Пpогpесс, 1970.

2. Хилсмен Р. Стpатегическая pазведка и политические pешения. М.: ИЛ, 1957.

3. Блаубеpг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. М.: 1973.

4. Фоppестеp Дж. Антиинтуитивное поведение сложных систем.-В кн.: Совpеменные пpоблемы кибеpнетики. М.: Знание, 1977, вып.7.

5. Лаpичев О.И. Hаука и искусство пpинятия pешений. М.: Hаука, 1979.

6. Hиканоpов С.П. Системный анализ: этап pазвития методологии pешения пpоблем в США. М.: Сов.pадио, 1969.

7. Менеджмент. Учебное пособие под ред. О.А. Страховой. СПбГУЭиФ,1998.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПІДХОДИ ДОЙОГО ВИЗНАЧЕННЯ

Суть, інструменти та завдання менеджменту

В англомовних публікаціях менеджмент визначається як су­купність діяльності за умов ринкової економіки, пов'язаної з керівництвом людьми, умілим використанням їх праці, інтеле­ктуальних здібностей, мотивів, із визначенням цілей і завдань бізнесу, створенням механізму управління, розробкою планів, формулюванням відповідних правил і процедур, визначенням не лише того, що і коли робити, але як і хто виконуватиме на­мічене.

Менеджмент — це цілеспрямований вплив на колектив працівників чи окремих виконавців організації для досягнення поставлених цілей

Менедж­мент розглядається як:

• наука — це специфічна сукупна галузь різноманітних знань (з економіки, кібернетики, математики, екології, соціології, пси­хології тощо), що має власний об'єкт і предмет дослідження, тео­ретичну основу та методику вивчення, базується на концепціях, теоріях, принципах і методах;

• практика —- оскільки в ньому сконцентровано багатолітній практичний досвід попередніх поколінь та впроваджуються тео­ретичні напрацювання;

• мистецтво — проявляється у творчому ставленні до справи, спроможності за значної кількості різноманітних ситуацій та факто­рів приймати часом неординарні, але ефективні управлінські рішен­ня. Крім того, оскільки кожна людина має певний тип особистості, свою систему цінностей, мотивацію до праці, то важливим є вміння менеджерів використовувати індивідуальний підхід до підлеглих;

• процес управління, оскільки менеджмент — це комплексна діяльність, яка характеризується за стадіями, функціями, метода­ми, що формують процес управління;

• орган управління -— специфічний орган сучасних органі­зацій, тому апарат управління є складовою частиною будь-якої організації та асоціюється з поняттям менеджменту. Головне за­вдання працівників цього апарату — ефективне використання та координація всіх ресурсів організації для досягнення її цілей;

• особлива категорія людей — в апараті управління працює специфічна категорія людей, які підготовлені і можуть ефективно використовувати ресурси організації.

У менеджменті як у специфічній сфері діяльності існують пе­вні обмеження, що стосуються:

• норми керованості, тобто максимальної кількості праців­ників (підрозділів), якими в певних умовах може успішно керу­вати один менеджер (орган управління);

• менеджмент потребує і є правом лише спеціалістів, тобто керувати повинні лише професійно підготовлені особи;

• керувати повинна невелика команда (меншість): управ­ління потребує єдності волі для формулювання та досягнення ці­лей і прийняття управлінських рішень, що неможливо досягти за колегіального управління.

Менеджмент використовує такі інструменти (механізми) впливу на людину:

— ієрархія — організаційна структура управління, де основ­ним засобом впливу є влада, підлеглість, контроль та розподіл певних благ;

— культура — методи поведінки й діяльності, визнані суспі­льством або групою людей, які ґрунтуються на цінностях, нор­мах, еталонах поведінки, ритуалах;

— ринок — рівноправні відносини по горизонталі, що ґрун­туються на попиті та пропозиції, на відносинах власності, рівно­значності Інтересів продавця і покупця.

Загальною метою менеджменту є: оптимізація функціонування господарських об'єктів і створення умов за яких Із найменшим ризи­ком та витратами ресурсів досягають певних цілей

Основні завданння менеджменту:

• організація виробництва товарів і послуг;

• забезпечення існування організації на ринку;

• вирішення проблем працівників організації;

• розробка та аналіз цілей організації;

• доведення до кожного працівника конкретних завдань та контроль за їх виконанням;

• стимулювання працівників.

Золоте правило менеджменту:

ефективний менеджмент, який забезпечує існування та успіх органі­зації в умовах ринкової конкуренції, потребує орієнтації на людину, ав саме:

у зовнішньому середовищі — на споживача,

у внутрішньому — на персонал

Будь-які організації властива велика кількість різноманітних дій, процесів і підпроцєсів. В основному виділяється певні групи процесів, які застосовують у будь-якій організації і є об'єктами управління з боку менеджменту — сфери менеджменту, що фор­мують комплекс менеджменту, котрий поділяють на три компо­ненти: стратегічний, кадровий, виробничий (операційний), фі­нансовий, маркетинговий, інноваційний тощо (табл. 1.1).

Крім того, якщо розглядати різні сфери діяльності, то виділя­ють і інші види менеджменту: менеджмент послуг, менеджмент туризму, менеджмент готельної діяльності, менеджмент ресто­ранної діяльності, податковий менеджмент, банківський менедж­мент та ін.